Григорій Шверк про Держкіно, «руський мір» та інформаційну війну

Про Держкіно та «букву» закону

Можна обговорювати, чи якісний цей закон, чи ні, як має діяти, чи можуть бути винятки, але, якщо він є, його треба виконувати. Так сталося, що закон застосували до серіалу «Свати» студії «Квартал 95». Усе, що вони роблять і в кіно, і на сцені, і на телебаченні – зазвичай достатньо якісні продукти, яких країні бракує. Але в цьому конкретному випадку вони стали заручниками ситуації. Тут питання до їхньої взаємодії з акторами, яких запрошують до своїх проектів.

Персональної заборони дивитися серіал «Свати» немає. Ніхто не забороняє переглядати його в Інтернеті. Особисті права людей не порушено. Проблем у відносинах громадян і держави не буде. Коли говоримо про прокатне посвідчення, мова йде про масовий прокат на телебаченні чи в кіно. Йдеться лише про теле- й радіокомпанії, які користуються державними каналами, частотами. Держава видає їм ліцензії на використання державних частот. Якщо при цьому встановлює умови, то має на це право.

Про «руський мір» в інфопросторі

Держава час від часу приймає рішення щодо заборони певного контенту. Це не прості рішення, але ми живемо не в простих умовах. Зараз у нас війна. Її велика складова – інформаційна війна.

Те, що «руський мір» домінував в українському телевізійному просторі, й призвело, що сьогодні частина України окупована. Саме та частина, де «руського міру» в інформаційному просторі було найбільше. Це пов’язані між собою речі. Країна має захищати свій інфопростір.

Україна має зробити все, щоб цінності «руського міра» на нашій території не сповідувалися. Це ворог і його цінності. Але заборона – це не найкращий спосіб захистити свій інформаційний простір. Час від часу необхідно робити подібні речі, але єдиний дієвий спосіб виграти інформаційну війну – створити свій інформаційний продукт, який люди дивитимуться із задоволенням.