Ігор Мірошниченко про заборону «Сватів» та паразитування телебачення

Про «Сватів» і пропаганду «совка»

Держкіно нині працює у вірному напрямку. Заборона серіалу «Свати» – правильний крок. Незважаючи на те, що Іллєнко знову наражається на шквал критики з боку каналу «1+1», який транслював «Сватів», він вчинив це в інтересах держави та закону. Серіал не має жодного права існувати на українському телебаченні. Справа не лише в тому, що Федір Добронравов персона нон ґрата, бо заявляв, що Крим російський, зайняв стійку пропутінську позицію, але й тому, що серіал несе українцям нав’язування радянської ментальності. У «Сватах» зображають не українців, а як мінімум «совків», як максимум – ментальність російської сім’ї, російської людини з притаманними російській пропаганді елементами, які глибоко сидять у свідомості представників країни-агресора. Тільняшка, постійно нетверезий неохайний вигляд, діалоги на межі матюків, немає поваги в сім’ї – це не українська родина. Сьогодні для молодого покоління ця ментальність і цей гумор абсолютно незрозумілі. Але серіал на українському телебаченні присутній, в тому числі через наполегливе його втюхування такими студіями, як Володимира Зеленського.

Чи є Зеленський свідомим пропагандистом «руського міра» чи тавруванням у свідомість українців «совка»? Ні. Він звичайний заробітчанин, якому вигідно робити серіали, які популярні на території пострадянського простору. Бажаючи заробити більше грошей, можливо, на рівні підсвідомості, Зеленський продовжує працювати на російську пропаганду.

Гібридна війна триває не три роки, а від початку незалежності України. Росія через медіа-ресурси завжди намагалася зробити нас з ними одним народом, поширювати свою пропаганду і ментально наближати українців до росіян, хоча історично і генетично ми абсолютно різні. Тому Зеленський, виробляючи такі серіали, які можна поширити на максимально великий простір, заробляє більше грошей, не усвідомлюючи, що тим самим працює на російську пропаганду.

Про паразитування українського телебачення

На жаль, українське телебачення паразитує на відсутності смаку в українського глядача. Часто не усвідомлюючи того, що воно несе виховну функцію. Сьогодні у нас немає освітніх, науково-пізнавальних, дитячих програм, які потрібні суспільству. Чому їх немає на комерційних каналах? Бо вони не несуть великого рейтингу. Через це ми втрачатимемо у майбутньому. Адже люди через телебачення нині не отримують достатнього рівня виховання.

Телебачення має усвідомити свою відповідальну роль. Розумію, що олігархи, які тримають медіа-ресурси, мислять виключно категоріями грошей та інтересами сьогодення. Показують серіали про вбивства, насильство, грабунки, усі новини присвячені «чорнусі». Тому давайте не дивуватися, що виходячи на вулицю, стикаємося з таким же світом.

Як треба змінити ситуацію? Мають бути регулювальні органи, наприклад, Нацрада з питань телебачення і радіомовлення, які видаючи ліцензії, мають не лише прописувати вимоги до видачі й відсоткову кількість освітніх програм, а й жорстко контролювати дотримання умов.

Сьогодні більшість центральних телеканалів з великими рейтингами, не дотримуються виконання ліцензій на умовах, на яких їх отримали. Нацрада бездіяльна у цьому плані. Держкіно робить перші кроки, щоб був певний контроль, спрямує в правильне русло телекомпанії. Що станеться, якщо «Свати» заборонять і «1+1» почне грати за українськими правилами? Буде великий позитив для України. Зеленський почне знімати серіали для України, а не для Росії, українські актори отримають більше роботи, а не другорядні ролі, як у серіалах Зеленського. Українське телебачення матиме імпульс від медіа-олігархів і кошти на виготовлення власного продукту, а не тиражування старої, затертої продукції, яка вже десятки разів пройшла на російському телебаченні.

Сьогодні в українських журналістів мало можливостей себе проявити. Медіа-олігархи не зацікавлені вкладати гроші у виготовлення власного продукту, бо їм вигідніше купити вже готовий. Це не тільки не дає робочих місць нашим журналістам та можливостей розкритися, а й має ідеологічне навантаження. Регулюючи контент на телебаченні, зможемо змінювати країну на краще, робити якісний продукт, який буде успішним. Приклад – українська музика. Говорили, що не вигідно співати українською, бо її не сприймають в Росії чи десь за кордоном. Наші співаки довели, що вигідно, отримавши невеликий імпульс, підтримку у вигляді регулювання ефіру радіопростору.

Нам треба було створити передумови, щоб українське телебачення та естрада стали справді українськими, а не радянськими. Поступово до цього рухаємося. Чи треба робити це інтенсивно, революційними методами? Так. 26 років незалежності чекали еволюції, а її не відбудеться, якщо не буде революції.