Політолог: Чому Медведчук проти Новинського
У нервової реакції Медведчука на пропозиції Новинського по досягненню миру більшість експертів побачили насамперед продовження міжусобиць у біло-блакитному секторі української політики. Насправді, є і більш очевидні для досвідченого спостерігача, скажімо так – особисті мотиви
Таку думку висловив політолог Андрій Золотарьов на своїй сторінці у Facebook, пише 24 канал.
Медведчук, перш за все, є відомим як впливовий закулісний гравець. З 2014 року взаємини Києва та Москви перебувають у точці нижче нуля, простіше кажучи є замороженими. Проте життя не зупиняється, достатньо подивитися на статистику товарообігу РФ і України. І отже, завжди є маса питан, потребують врегулювання, – так він проаналізував реакцію Медведчука на пропозицію Новинського про мир.
Експерт вважає, що зараз піднімаються акції посередників, політичних комівояжерів, які є містком і каналом комунікації між двома ворогуючими сторонами.
“З 2014 року цю нішу практично монопольно займав Медведчук, успішно продаючи себе у цій ролі як в Москві, так і в Києві. Про те, що Медведчук – на особливому рахунку у північного сусіда, а отже на особливому положенні у Банкової, вже писано-переписано. Перфоманси радикалів різних мастей, типу “буйних людей”, не беруться до уваги, треба ж відбудовуватися якось від режиму”, – зазначив Золоторьов.
Експерт вважає, що Медведчук зайнявся активним поверненням в публічну політику та за накатаною схемою почав, тепер уже електорату, продавати свої ексклюзивні взаємини з Кремлем і свою винятковість як рішали в питаннях миру. Але стався збій.
“І ім’я цього “збою” в нехитрій схемі Медведчука – Вадим Новинський. Між іншим, Вадим – автор і лобіст “Меморандуму миру та злагоди” від 20 травня 2014 року. Єдиного документа проголосованого Верховною Радою, який можна впевнено назвати реальною спробою врегулювання конфлікту на Сході України”, – переконує фахівець.
На думку Золотарьова, після перемоги Порошенка на виборах “мир і злагоду” швидко згорнули. Але це вже минуле.
“А наразі Новинський володіє пристойною упізнаванністю, впливом і величезною підтримкою та авторитетом у багатомільйонної православної громади країни. І ось на цьому тлі, Віктор Володимирович, за всіх його підкилимних талантах, починає нагадувати гальванізованого Франкенштейна публічної української політики. Ну як тут не обуриться, не почати нервувати? Спокусилися на святе. На “ключ та замкову щілину”, як це було сформульовано на з’їзді оппоплатформи. І ось за цю монопольку, навіть не за крихти електорального пирога, ВМ буде битися серйозно та без будь-яких сентиментів”, – наголошує Золотарьов.
Однак, упевнений експерт, для дуже багатьох очевидно, що лаз на “північ” в “комірчині тата Карло” з хвірткою, в яку може протиснуться тільки один, – це зовсім не єдиний шлях і не єдині двері до миру в Україні.