Топ-5 подій 2018 року в Україні: Об’єднавчий собор і військовий стан

2018 рік в Україні пройшов на тлі триваючого збройного конфлікту і економічної кризи. Однак кілька політичних подій стали знаковими і багато в чому змінили як ситуацію усередині країни, так і позиції України на зовнішньополітичній арені.

Згадаймо найбільш значущі політичні події 2018 року. Деякі з них можна сприймати як однозначні «перемоги», деякі були сприйняті в суспільстві критично.

Таран в Азовському морі і захоплення в полон моряків. 25 листопада 2018 роки три українських кораблі були атаковані російськими прикордонниками і спецназівцями. Два малих броньованих артилерійських катери «Бердянськ» і «Нікополь» і рейдовий буксир «Яни Капу» йшли з Одеси до Маріуполя. Про намір здійснювати перехід через Керченську протоку російська сторона була проінформована заздалегідь відповідно до міжнародних норм з метою забезпечення безпеки судноплавства. При проході через Керченську протоку українські кораблі були атаковані. За версією Росії, вони «неправомірно зайшли в тимчасово закриту акваторію територіального моря РФ». Російські прикордонні суду відкрили вогонь, корабель «Дон» протаранив український буксир. В результаті 6 українських моряків отримали поранення. Українські судна були захоплені, а 24 українських воїна потрапили в полон.

28 листопада в окупованому Криму відбувся суд, де українським морякам висунули звинувачення за ч. 3 ст. 322 КК Росії -незаконное перетин кордону. 29 листопада полонених перевезли в Москву в СІЗО Лефортово.

На даний момент в російському полоні перебувають 24 українських моряка: Юрій будз, В’ячеслав Зінченко, Андрій Оприск, Сергій Цибізов, Андрій Артеменко, Володимир Терещенко, Євген Семідоцкій, Віктор Беспальченко, Андрій Шевченко, Володимир Варімез, Михайло Власюк, Богдан Головаш, Сергій Чуліба, Олег Мельничук, Богдан Небилиця, Владислав Костишин, Сергій Попов, Юрій Без’язичний, Роман Мокряк, Андрій Ейдер, Андрій Драч, Володимир Лісовий, Денис Гриценко, Василь Сорока.

Впровадження воєнного стану. 26 листопада 2018 року президент Петро Порошенко видав указ про введення воєнного стану через напад російських кораблів на українські в Азовському морі. В результаті тарана і обстрілу українських катерів кілька моряків були поранені. Зараз в російському полоні перебувають 24 українських військовослужбовців.

Верховна Рада підтримала рішення про введення воєнного стану, тільки термін був скорочений з 60 до 30 днів, і поширюється закон не на всю територію, а на 10 областей України: Харківську, Вінницьку, Луганську, Миколаївську, Одеську, Сумську, Чернігівську, Херсонську, Донецьку , Запорізьку області, а також внутрішні води азовско-керченської акваторії.

Воєнний стан оголошено на 30 днів і буде діяти до 26 грудня. Крім того, на цей час заборонений в’їзд в Україну всіх чоловіків-громадян Росії від 16 до 60 років.

На проведення президентських виборів в 2019 році введення воєнного стану ніяк не вплине. Це було однією з умов підтримки рішення РНБО Верховною Радою. Вибори президента України відбудуться 31 березня 2019 року, як і було заплановано.

Томос. Одним з головних досягнень 2018 року воістину історичного значення стало надання Томосу про автокефалію Українській православній церкві. Після звернення Президента до Вселенського патріарха Варфоломія на соборі в Стамбулі було розглянуто питання про надання автокефалії. А 11 вересня синод Вселенського патріархату прийняв рішення про надання Томосу.

В кінці листопада був затверджений проект статуту об’єднаної української православної церкви. А 14 грудня об’єднавчий Собор обрав на посаду предстоятеля помісної автокефальної української православної церкви митрополита Єпіфанія.

Антикорупційний суд. У червні 2018 року набув чинності закон про Вищий антикорупційний суд. Вже йде набір кандидатів на посади суддів, сформований міжнародний рада експертів. Сам Антикорупційний суд вже повинен почати працювати до 14 червня 2019 року. Це повинно стати кардинальним кроком у боротьбі з корупцією в Україні.

Крім того, з 27 листопада в Україні почало працювати Державне бюро розслідувань, вже пройшли регстрацію перші кримінальні виробництва.

Закон про мову. У жовтні 2018 року парламент прийняв в першому читанні закон про забезпечення функціонування української мови як державної. Українська мова тепер буде захищатися як елемент конституційного ладу, як і право громадян України на отримання інформації та послуг державною мовою.

За порушення закону введена адміністративна відповідальність. А за публічно висловлене приниження або зневагу до державної мови загрожує кримінальна відповідальність. Тепер воно прирівнюється до наруги над державним прапором або гербом. Максимальне покарання за нешанобливе ставлення до української мови – три роки тюремного ув’язнення.

Закон про євробляхи. Закони 8487 і 8488 не пов’язані ні з релігією, ні з мовою, але викликали не менший резонанс в суспільстві. У листопаді Верховна Рада прийняла закони, які повинні були стати компромісом з власниками автомобілів на єврономерах. Зникла норма про допустимий вік автомобілів, які ввозяться в Україну, протягом 90 днів діє 50% -кова знижка на розмитнення евроблях. При цьому посилюються штрафи за порушення правил транзитного ввезення машин на єврономерах.

Політичною подією року прийняття закону стало через масові протести євробляхерів. Представники спільноти власників авто на єврономерах вимагали від Президента накласти вето на закон і називали його дискримінаційним. Євробляхери влаштовували протести в столиці і перекривали дороги. Однак Президент підписав закон.

Нагадаємо, Рада винесла вердикт євробляхам: штрафи, розмитнення і великі поступки.

Раніше повідомлялося, Україна втратить патріарха: розкриті несподівані наслідки Собору.

Також Politeka писала про те, що з’явилося несподіване передбачення на найближчі роки для Путіна.