Бельбас захищає стару систему: застава для Сергія Пашинського та мільйонні підозри

Гендиректор компанії «Українська бронетехніка» Владислав Бельбас на нещодавньому форумі закликав державу залишити чинні правила гри незмінними, забезпечити виробникам стабільність та прибрати зайві експортні бар'єри. Проте заклики зберегти існуючу систему лунають на тлі колосальних фінансових потоків підприємства, яке ще кілька років тому виготовляло звичайну пластикову тару, а сьогодні оперує сумами у десятки мільярдів гривень, супроводжуючись при цьому густим шлейфом кримінальних розслідувань.

Від пластикових каністр до мільярдних оборонних контрактів

Історія перетворення скромного гравця на ринку на одного з найбіль вражає своєю швидкістю. До 2016 року компанія, яка сьогодні отримує замовлення на мільярди, носила назву «Укрглавпак» і спеціалізувалася зовсім не на військовій техніці, а на виготовленні пластикової тари.

Проте час та нові реалії зробили свою справу: за підсумками 2024 року річна виручка підприємства досягла приголомшливих 58,2 мільярда гривень, а чистий прибуток склав близько 1,4 мільярда. Тепер керівництво компанії активно виступає на профільних форумах, вимагаючи від уряду не чіпати налагоджені механізми держзакупівель, скасувати 20-відсотковий експортний збір та активніше залучати західні фонди. Щоправда, мало хто згадує, які саме люди та скандали стоять за цим успіхом.

Тінь Сергія Пашинського та мільйонні залоги

Навколо «Української бронетехніки» вже багато років стійко тримається ім'я Сергія Пашинського — колишнього народного депутата та впливового політичного діяча. Сам Владислав Бельбас запевняє, що Пашинський не володіє компанією, називаючи офіційними власниками себе, Людмилу Петригу та Миколу Кузьму. Проте на практиці цей зв'язок виявлявся занадто очевидним. Кузьма свого часу був поміченим як помічник Пашинського, Петригу також пов'язували з його ближнім колом, а слідчі органи неодноразово називали колишнього нардепа фактичним контролером структури.

Найяскравіше цей зв'язок проявився у лютому 2024 року, після арешту Пашинського. Тоді асоціація підприємств NAUDI спільно зібрала рекордний заставний фонд у 272,5 мільйона гривень для його звільнення, причому найбільший окремий платіж у розмірі 62,5 мільйона внесла саме «Українська бронетехніка». Тоді керівництво пояснювало це виключно унікальною експертизою та широкими міжнародними контактами політика. Згодом, у 2026 році, Вищий антикорупційний суд затвердив угоду, за якою Пашинський визнав провину у справі про заволодіння арештованими нафтопродуктами, погодившись на багатомільйонні виплати державі та різним фондам.

Власні кримінальні процеси керівництва та мільйонні суперечки з Міноборони

Але проблеми компанії та її топменеджменту не обмежуються політичним шлейфом партійного минулого. Сам Владислав Бельбас уже довгий час сам є фігурантом серйозних кримінальних проваджень. Ще у березні 2019 року НАБУ затримувало його у справі державного «Спецтехноекспорту», де він раніше обіймав посаду директора. Слідство закидало йому та іншим посадовцям реалізацію схем із фіктивним супроводом контрактів та виведенням понад 146 мільйонів гривень через закордонні прокладки на зразок Global Marketing SPLTD та чеської компанії Vakur s.r.o. У 2026 році ця справа нарешті дійшла до розгляду по суті у ВАКС.

Окрім цього, ім'я Бельбаса спливало в історіях навколо скандальної системи управління військами «Дзвін-АС», де держава втратила мільйони на розробках, які так і не запрацювали належним чином. Додайте сюди регулярні господарські та судові суперечки з Міністерством оборони та Агентством оборонних закупівель щодо зірваних дедлайнів, пені та штрафів на мільйони гривень — і вимальовується доволі суперечлива картина.

Попри відкриті кримінальні провадження, ризики арешту майна та мільйонні боргові суперечки, колишній виробник пластикових каністр продовжує утримувати статус одного з головних гравців на ринку військових держзакупівель. І поки одні вимагають прозорості та жорсткого контролю за кожною копійкою у воєнний час, інші закликають просто залишити систему у спокої.