Шлейф Пишного: ексголова Ради НБУ нагадав про сумнівний диплом і рішення в «Ощадбанку


До призначення головою Національного банку України (НБУ) у жовтні 2022 року в біографії Андрія Пишного було шість резонансних епізодів, які досі не отримали публічних пояснень. Про це у своєму блозі на сайті Цензор заявив колишній голова Ради НБУ у 2016–2023 роках Богдан Данилишин.
«Усі шість епізодів об’єднує одне запитання: чому численні скандали, сумнівні управлінські рішення та можливі конфлікти інтересів не стали перешкодою для кар’єри Андрія Пишного?» — пише Данилишин.
Перший епізод стосується освіти. 21 травня 2026 року в Єдиному державному реєстрі судових рішень з’явилися два рішення Зарічного районного суду Сум від 2007 року про підроблення працівниками сумської філії Університету сучасних знань документів про навчання трьох осіб. Економіст Борис Кушнірук стверджує, що одним із них був Пишний і що ці документи дозволили йому вступити одразу на четвертий курс Української академії банківської справи. В анонімізованих рішеннях прізвище Пишного не зазначене. Данилишин також посилається на рішення Шевченківського районного суду Києва, яким ДБР зобов’язали відреагувати на заяву щодо можливого підроблення освітніх документів Пишного.
Другий епізод — агрогрупа «Креатив», великий позичальник «Ощадбанку». У 2016 році НАБУ відкрило провадження щодо можливого привласнення $20 млн банку, у 2019 році підозру отримав засновник групи, ексдепутат Станіслав Березкін. Пишному підозру не оголошували. На піку розвитку річний виторг «Креативу» перевищував $1 млрд, а в компанії працювало 3200 осіб. За словами Данилишина, «Ощадбанк» під керівництвом Пишного відмовився реструктуризувати борг «Креативу» й подав 23 позови, після чого частина активів компанії перейшла до конкурентів. «Усе це дуже нагадувало рейдерську схему», — зазначив він.
Третій епізод — кредитування київського комплексу «Гулівер». Початковий кредит «Ощадбанку» та «Укрексімбанку» у 2006 році становив $61,6 млн, а після серії реструктуризацій борг ТОВ «Три О», кінцевим власником якого вважають бізнесмена Віктора Поліщука, до 2020 року зріс до $675 млн. Реструктуризації 2019–2020 років припали на період керівництва Пишного, строки погашення продовжили до 2044 року. Лише в липні 2025 року держбанки зареєстрували право власності на комплекс.
Четвертий епізод — будинок площею 891,7 кв. м під Києвом, оформлений на доньку Пишного. У 2024 році OBOZ.UA повідомило, що він розташований поруч із ділянкою Сергія Слюсаренка, співвласника колекторської компанії «Укрборг», яка перебуває під наглядом НБУ. Регулятор заявив, що конфлікту інтересів не вбачає, і нагадав про штраф, накладений на «Укрборг». Данилишин також звертає увагу на зв’язки з юридичною фірмою Asters, яка працювала з «Ощадбанком». Водночас він визнає, що наявність дорогої нерухомості сама по собі не свідчить про правопорушення.
П’ятий епізод — поїздка керівництва «Ощадбанку» на фінал Ліги Європи у Варшаві у 2015 році. Пишний із дружиною, заступниками та членами наглядової ради летів чартером вартістю 459 тис. грн. ЗМІ писали про причетність до оплати сторонніх компаній. Генпрокуратура розпочала перевірку, а банк заявив, що переліт оплатили власним коштом.
Шостий епізод — спроба у 2019 році продовжити повноваження Пишного на посаді голови правління «Ощадбанку» ще на п’ять років без конкурсу. Цьому завадив НБУ, який не погодив п’ятьох із дев’яти нових членів наглядової ради. Данилишин пов’язує це з позицією тодішнього голови НБУ Якова Смолія. У 2020 році Пишний відмовився від участі в повторному конкурсі.
Данилишин також згадує повідомлення ЗМІ про близькі зв’язки Пишного з колишнім керівником Офісу президента Андрієм Єрмаком.
Нагадаємо, 21 жовтня НАБУ та САП провели обшуки в НБУ та за місцем проживання одного з його працівників. За даними ЗМІ, слідчі дії стосувалися кабінету та житла Пишного. Нікого не затримано, підозр не вручено. Пишний заявив, що обшуки «не стосуються діяльності Національного банку України (НБУ) та службової діяльності голови НБУ». Нацбанк спростував повідомлення про відставку свого голови.
Народний депутат Ярослав Железняк («Голос») повідомив, що Верховна Рада може 12 листопада розглянути постанову про звільнення Пишного. Станом на 3 листопада проєкту постанови на сайті парламенту немає. За словами Железняка, на зустрічі з президентом Володимиром Зеленським Пишний відмовився подавати у відставку. Згідно з Конституцією, голову НБУ звільняє Рада за поданням президента.
У серпні відставки Пишного вимагав голова фінансового комітету Ради Данило Гетманцев («Слуга народу») після того, як НАБУ викрило схему відмивання коштів через державний Sense Bank. За версією слідства, через банк пройшов платіж на 150 млн грн, який використали як заставу за колишнього міністра енергетики та юстиції Германа Галущенка.