Санкції без прорахунку наслідків: як Власюк і Мудра могли підставити Україну під мільярдні позови
Україні можуть присудити компенсації в міжнародних інвестиційних арбітражах за конфіскацію та націоналізацію активів підсанкційних осіб. Лише у справах «Мотор Січі», «Сенс Банку» та ВЕБ.РФ вимоги перевищують $3 млрд. Про це пише на сайті Цензор колишній редактор «Економічної правди» Сергій Лямець.
Причиною можливих втрат він вважає прорахунки посадовців, які готували санкційні рішення, зокрема уповноваженого президента з питань санкційної політики Владислава Власюка та колишньої заступниці керівника ОП Ірини Мудрої.
За даними ICLG, на листопад 2025 року проти України було 47 інвестиційних спорів, у дев’яти рішення ухвалено не на її користь.
1 травня 2026 року трибунал ICSID зобов’язав Україну виплатити $71 млн і відсотки за експропріацію акцій Запорізького алюмінієвого комбінату, який контролював «Русал» Олега Дерипаски. Вилучення супроводжувалося українськими санкціями, які трибунал визнав слабко обґрунтованими.
«Війна в очах ICSID не стала домінуючим чинником», — пише Лямець. За його словами, арбітраж оцінює не рішення ВАКС чи закон «Про санкції», а дотримання угод про захист інвестицій.
Серед інших спорів — позов AEROC на €100 млн за заводи, конфісковані в російської групи LSR і продані Геннадію Буткевичу.
Найбільшим ризиком автор вважає позов ABH Holdings щодо «Сенс Банку», націоналізованого у 2023 році. Вимоги — $653 млн.
Позицію України ускладнюють розслідування довкола банку. The Kyiv Independent повідомило, що націоналізація дозволила групі високопосадовців взяти банк під контроль. Мудра, за даними видання, сприяла призначенню Миколи Гладишенка головою наглядової ради.
Власюк з 2023 року представляв державу в наглядовій раді банку і водночас займався санкціями. У повідомленнях ЗМІ про підозри він не згадується. Автор вважає, що арбітраж може розцінити поєднання цих ролей як конфлікт інтересів.
«Захист ABH отримає всі підстави заявити, що «Сенс Банк» націоналізували, щоб побудувати на його основі корупційний бізнес», – пише Лямець. Аргументом позивача може стати й рішення Загального суду ЄС 2024 року про анулювання санкцій проти Фрідмана й Авена.
Одна інвестиційна справа коштує державі в середньому $4,7 млн. Лише контракти Мін’юсту з Quinn Emanuel щодо «Сенс Банку» — €3,784 млн. Поки баланс позитивний: продаж санкційних активів у 2025 році дав 4,51 млрд грн.
Автор визнає сильні аргументи України, зокрема збройну агресію Росії, але питає: «Хто мав попередити президента та РНБО про можливі наслідки?»
20 серпня 2026 року НАБУ і САП повідомили про підозри в межах операції «Форест Гамп». За даними ЗМІ, серед підозрюваних — Мудра і Гладишенко. Мудра від коментарів відмовилася.