Можлива змова з банком та син судді Погрібної, звільнений з прокуратури, - нові подробиці позову Kernel до "Сенс Банку" на 1,75 млрд грн

Поважний вік, більш ніж скромні статки за деклараціями, а також звільнення її сина з прокуратури можуть стимулювати суддю Світлану Погрібну ухвалити недоброчесне рішення на користь Kernel проти державного "Сенс Банку".

Про це пише екс-редактор "Економічної правди" Сергій Лямець, передають Українські Новини.

"Якщо суд виявиться неупередженим, а банк і його власник (держава в особі Міністерства фінансів) докладуть належних зусиль, ймовірність ухвалення рішення на користь "Кернела" мінімальна. Але саме тут виникають ті ризики, про які я вже писав. Маю розумні сумніви і у випадковості вибору судді, і в мотивах "Кернела", і навіть у неупередженості топменеджерів "Сенс Банку", - пише він

Йдеться про позов агрохолдингу, який розглядає Господарський суд Києва. За цим позовом державний "Сенс Банк" можуть змусити сплатити 1,75 млрд грн на користь Kernel. Вирішальним у справі є рішення судді Світлани Погрібної, яка раніше вже ухвалювала рішення, які виглядають як вигідні бізнесу групи Kernel.

Також, на думку автора, не можна виключати версію про домовленість між "Кернелом" і топ-менеджментом "Сенс Банку", щоб допустити програш банком справи і виплату аграрній олігархічній групі 1,75 млрд грн. На цю версію, за його словами, наводить пасивна позиція банку. По-перше, юристи банку ігнорують той факт, що суд веде суддя Світлана Погрібна, яка вже не раз ухвалювала рішення, які можна оцінити як вигідні бізнесу групи Kernel. По-друге, банк мовчить про позов на 1,75 млрд грн у публічному полі.

"Банк, Міністерство фінансів, Нацбанк та Офіс президента досі не зробили жодної публічної заяви щодо позову на 1,75 млрд грн. Така мовчанка може свідчити про домовленість між агрохолдингом і топменеджментом банку", - пише автор.

Він підкреслив, що це лише припущення, а не звинувачення, однак відсутність активної публічної позиції держави вимагає реакції державних органів.

Позов, до якого держава не має відношення

Kernel тричі подавав позов до суду, доки той не потрапив до рук судді Світлани Погрібної, відрядженої до Києва з Господарського суду Полтавської області. Наразі вона розглядає позов на $39 млн, за яким "Сенс Банк" є співвідповідачем.

Позивачем є кіпрська компанія Etrecom - офшор, що виконує функцію фінансового центру групи Kernel. Він позивається до іншого кіпрського офшору Greatford, пов'язаного з колишніми власниками "Сенс Банку". Свого часу Etrecom придбав у Greatford облігації LoanParticipation Notes (LPN) голландської структури E.M.I.S. Finance B.V. на $39 млн. Згодом було проведено реструктуризацію зобов'язань по LPN, і у 2029 році Kernel має отримати свої гроші. Натомість холдинг вирішив подати позов, за яким зробив "Сенс Банк" співвідповідачем, можливо, маючи на меті отримати кошти двічі – перший раз з "Сенс Банку", другий раз - за рахунок погашення LPN в майбутньому.

"Питання про наявність підстав для залучення "Сенс Банку" залишається одним із ключових у справі. Дивно, що ці $39 млн жодним чином не стосуються ні "Сенс Банку", ні держави - але їх, можливо, змусять платити", - пише Лямець.

На думку автора, виплата 1,75 млрд грн, прямо чи опосередковано, ляже на державний бюджет, адже Банк просто не зможе покрити таку заборгованість за рахунок власного капіталу. Крім того, рішення на користь Kernel може створити прецедент для всіх власників LPN-облігацій, а це потенційний ризик на багато мільярдів гривень і додатковий тиск на зобов'язання України перед МВФ та ЄС, програма з якими передбачає зниження ризиків і приватизацію, а не докапіталізацію держбанків.

Справа сина судді Погрібної

На думку автора, додаткову спокусу для судді створило звільнення її сина з лав прокуратури. 1 квітня 2026 року Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів ухвалила рішення №180дп-26 про звільнення Олега Погрібного з посади прокурора.

"У своїй службовій діяльності проявив недоброчесність, порушив обмеження щодо особистих зв'язків та взаємовідносин, що можуть скомпрометувати звання прокурора, а також допустив прояви, які можуть створювати враження корупційних", - цитує автор рішення комісії.

За матеріалами розслідування, пан Погрібний планував сприяння незаконному зняттю з військового обліку військовозобов'язаних мобілізаційного віку та вплив на службових осіб ТЦК та СП з метою отримання неправомірної вигоди за внесення недостовірних даних до реєстру "Оберіг".

16 липня 2026 року Вища рада правосуддя розглянула апеляцію експрокурора й залишила рішення КДКП без змін. За виявленими фактами Державне бюро розслідувань відкрило кримінальне провадження, у якому експрокурор фігурує як свідок.

"Отже, маємо доведений факт - син судді Світлани Погрібної був звільнений з органів прокуратури за неприпустиму поведінку, що порочить звання прокурора. Рішення витримало оскарження. Що це означає у зв'язку зі справою Kernel проти "Сенс Банку"? Прямого зв'язку точно немає, але виникає питання до мотивації судді Світлани Погрібної", - вважає автор.

Можлива змова з банком

На думку автора, юристи банку оскаржують позов і готують документи на підтримку позиції держави. Але вони жодного разу не заявили відвід судді, попри її попередні рішення на користь структур Kernel і збіг позову з річним відрядженням до Києва.

Водночас банк, Міністерство фінансів, Нацбанк та Офіс президента досі не зробили жодної публічної заяви щодо позову на 1,75 млрд грн. На думку автора, така мовчанка може свідчити про домовленість між агрохолдингом і топменеджментом банку — зокрема головою правління Олексієм Ступаком і головою наглядової ради Миколою Гладишенком, — за якою банк допустить програш справи. Це припущення, а не звинувачення, зазначає він, однак відсутність активної публічної позиції держави, за його словами, вимагає реакції державних органів.

"Один із трьох найбільших аграрних олігархів України намагається стягнути гроші з системного держбанку у справі, до якої банк не має відношення. У подібних кейсах публічна активність буває куди важливіша за юридичну... Проте... банк, Міністерство фінансів, Нацбанк, Офіс президента - не зробили жодної заяви з приводу позову "Кернела", - підкресливавтор.

На його думку, не виключено, що подібне мовчання можна пояснити позицією керівництва банку, а можливо, навіть низки посадових осіб Міністерства фінансів. Вони зобов'язані бити на сполох і стукати в потрібні двері, але цього не роблять. "І ось тут мені видається можливою змова", - написав він.