Єврокомія рекомендує проводити незалежні аудити ефективності та запровадити конкурентну процедуру відбору керівника Держфінмоніторингу

У звіті вказано на зниження ефективності роботи органу. 

Пише Дзеркало тижня.

Європейська комісія зафіксувала у звіті щодо прогресу України на шляху до членства в ЄС незадовільний стан діяльності Державної служби фінансового моніторингу України та рекомендувала для покращення комунікації та довіри оновити керівництво Держфінмоніторингу.

Звіт про прогрес України на шляху до членства в Європейському Союзі — Ukraine 2026 Report — є частиною щорічного пакету розширення ЄС, у межах якого Єврокомісія оцінює стан підготовки держав-кандидатів до членства, прогрес у проведенні реформ та виконанні вимог європейського законодавства. Він охоплює період із вересня 2025 року по вересень 2026 року та містить оцінку поступу України за переговорними розділами.

У межах оцінки зон злочинності, а саме стану розслідування та криміналізації відмивання коштів за розділом 24 «Юстиція, свобода та безпека» (підпункт 2.2.2 Звіту), надано оцінку та рекомендації, що стосуються діяльності Державної служби фінансового моніторингу України.

«У 2025 році Державна служба фінансового моніторингу (ДСФМ) — підрозділ фінансової розвідки України — передала 1441 узагальнений матеріал до правоохоронних органів та органів прокуратури, що є збільшенням порівняно з 2024 роком (1053). Однак спостерігалося суттєве зменшення кількості узагальнених матеріалів, поданих до Національного антикорупційного бюро України. Кількість запитів до іноземних юрисдикцій зменшилася (у 2025 році — 455, а у 2024 — 621), тоді як і без того низька кількість кримінальних справ, порушених на основі матеріалів ДСФМ, зменшилася до 2,5% від загальної кількості. Для підвищення ефективності узагальнених матеріалів, а також комунікації та довіри між ДСФМ та правоохоронними органами, слід проводити регулярні незалежні аудити ефективності. Крім того, слід запровадити прозору та конкурентну процедуру відбору керівника ДСФМ, включаючи обмеження терміну його повноважень»,  — йдеться у документі.

Таким чином, ключовими висновками Європейської комісії щодо оцінки Держфінмоніторингу за останній рік є:

• суттєве зменшення кількості узагальнених матеріалів, поданих Держфінмоніторингом до НАБУ;
• скорочення кількості запитів до іноземних юрисдикцій у 2025 році на 26% порівняно із 2024 роком;
• низька кількість кримінальних справ, порушених на основі матеріалів Держфінмоніторингу, зменшилася до 2,5% від загальної кількості.

У зв’язку з цим Єврокомія рекомендує проводити регулярні незалежні аудити ефективності та запровадити прозору та конкурентну процедуру відбору керівника Держфінмоніторингу.

Також у Звіті зазначається, що «законодавчі зміни, що запроваджують реєстри банківських рахунків та кінцевих бенефіціарних власників трастів, продовжують блокувати в парламенті».

Кроком вперед є те, що 10 листопада 2026 року Верховна Рада України прийняла у першому читанні відповідний проєкт закону №14327 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення відповідності актам права Європейського Союзу та відповідним критеріям, встановленим Європейською платіжною радою, з метою приєднання України до Єдиної зони платежів у євро (SEPA)», яким створюються зазначені реєстри.

При розгляді цього законопроєкту представники деяких парламентських груп і фракцій зазначали про те, що доступ до реєстру банківських рахунків не може бути надано Держфінмоніторингу через недовіру до його керівника Філіпа Проніна (попри те, що такий доступ для фінансової розвідки згідно з європейською регуляцією обов’язковий), та закликали до перезавантаження цього державного органу.

Таким чином, оновлення Держфінмоніторингу та зміна його керівника внаслідок прозорого та конкурентного конкурсу може одночасно розблокувати процес прийняття проєкту Закону про приєднання України до Єдиної зони платежів у євро (SEPA), а також виконати рекомендації Європейської комісії.

Нагадаємо, влітку Національне антикорупційне бюро під час розслідування розкрадань на будівництві фортифікацій у Донецькій області, спорудженням яких займалась Полтавська ОВА, виявило схему відмивання грошей через десятки офшорних компаній. При  цьому схема працювала і в той період, коли Філіп Пронін очолював вже не Полтавську ОВА, а Державну службу фінансового моніторингу.

Водночас НАБУ на початку року повідомило, що у 2025 році Державна служба фінансового моніторингу України отримала від бюро 109 запитів, однак дала відповіді лише на 50 із них, при чому частина — проміжні відповіді. При цьому на половину запитів НАБУ не надали навіть такі проміжні відповіді. Зокрема, за даними ZN.UA, Держфінмоніторинг під керівництвом Проніна дев’ять місяців не відповідав НАБУ на запити у справі Fire Poin. А у розслідуванні справи "Мідас" є величезний масив даних щодо легалізації вкрадених грошей у різних сферах, які також мав би підтвердити саме Держфінмоніторинг.