Про вступ України в НАТО та ЄС без брехні
Напередодні виборів різними політичними силами знову розпочинається обговорення питання щодо членства України в Північноатлантичному альянсі та щодо шляхів реалізації досягнення такої мети. Зокрема, діюча влада переконана, що для вступу необхідно внести зміни до Конституції.
Експерти Громадського руху Миколи Томенка «Рідна країна» зробили детальний аналіз цього питання. Пропонуємо вам ознайомитись з результатами та зробити висновки щодо риторики політиків про приєднання України до Північноатлантичного Альянсу та необхідності внесення змін до основного закону.
Трохи історії…
На сьогодні членами НАТО є 29 країн-учасниць. При цьому, починаючи з 1991 року Альянс поповнився 13 новими членами – країнами бувшого соціалістичного табору, а саме:
- Чехія (рік вступу – 1999);
- Угорщина (1999);
- Польща (1999);
- Словенія (2004);
- Словаччина (2004);
- Румунія (2004);
- Литва (2004);
- Латвія (2004);
- Естонія (2004);
- Болгарія (2004);
- Албанія (2009);
- Хорватія (2009);
- Чорногорія (2016).
Також 6 лютого посли країн-членів НАТО у середу, 6 лютого, підписали протокол про приєднання Македонії до Альянсу.
Порядок вступу до НАТО у спрощеному вигляді виглядає наступним чином
- Співпраця країни-претендента з НАТО та подання заявки на членство.
- За згоди країн учасниць – затвердження та підписання Плану дій по підготовці членства в НАТО (ПДПЧ).
- Після виконання ПДПЧ – ратифікація Договору про членство в НАТО та підписання його Президентом України.
Чи потрібні Україні конституційні перетворення та референдум для вступу до НАТО та ЄС?
Слід одразу повідомити, що чинна Конституція не містить прямої заборони щодо членства України в будь-яких військових блоках. В Конституції не прописано ні позаблокового, ні нейтрального статусу України. Посилання на Декларацію про державний суверенітет України від 16 липня 1990 року, в якій у розділі IX «Зовнішній і внутрішній суверенітет» міститься згадка про нейтральний статус держави, позбавлене правового сенсу, оскільки йдеться про документ Української РСР, на який немає жодного посилання в чинній Конституції.
Водночас, Конституція в останньому абзаці статті 17 містить положення про заборону розміщення на території України іноземних військових баз, про що постійно згадують противники вступу України до Альянсу. Але, членство в НАТО не обов’язково припускає наявність іноземних військових баз на території країни – учасниці, тобто таке членство можливе і без наявності військових баз на території країни, що передбачено статтею 10 Північноатлантичного договору від 04.04.1949 на підставі якого діє Альянс.
Таким чином, діюча Конституція не містить будь-яких заборон, щодо членства України у військових блоках, в тому числі і в НАТО, тобто Україна може вступити до Альянсу без внесення будь-яких змін до Конституції.
Тепер щодо питання референдуму. З 13 нових країн-членів лише дві країни після розпаду СРСР проводили референдум щодо вступу – Словенія, яка провела консультативний референдум (89,6% голосів «за») та Угорщина (85,3% голосів «за»). В решті 11 країн вступ до альянсу схвалювався у парламенті. До того ж, наша Конституція не вимагає проведення референдуму з питань вступу України до військових чи будь-яких інших блоків.
Тобто нагальної потреби у проведенні референдуму і, тим більше, зобов’язання щодо членства в НАТО через референдум не існує.
З тих же підстав не існує і нагальної потреби у внесенні змін до Конституції щодо членства в Європейському Союзі.
Виходячи з цього, можна констатувати, що влада країн, які дійсно мали бажання вступити до ЄС чи НАТО, спочатку здійснила дієві кроки щодо реалізації запланованого, і лише потім, після досягнення результату, привела нормативні документи у відповідність до реального стану речей.
Всі необхідні кроки сьогодні знаходяться в щорічних програмах співробітництва Україна-НАТО, зокрема в Річній національній програмі під егідою Комісії Україна-НАТО на 2018 рік, що містить 5 розділів викладених на 76 сторінках та 2 додатки. Проблема в тому, що виконана вона лише на 30%, а все те, що влада обіцяла зробити і не змогла, перенесли на 2019 рік і досі не затвердили Указом Президента.
Щодо ЄС, то достаньою підставою обрання вектору на захід є підписана Угода про асоціацію України з ЄС, дає змогу перейти від партнерства і співробітництва до політичної асоціації та економічної інтеграції.
З усього вище зазначеного можна зробити наступні висновки.
По-перше: однозначних законодавчих перепон в українському законодавстві, в тому числі й передбачених Конституцією України, для вступу України до НАТО немає.
По-друге: для того, щоб стати членом НАТО в Україні немає необхідності проводити референдум та вносити зміни до діючої Конституції України. Для цього потрібна лише політична воля та дійсне бажання влади реалізувати та послідовно виконувати взяті на себе зобов`язання перед НАТО.
Натомість, українська влада займається міфотворенням – а давайте ми, шляхом надзвичайно ускладнених часовими, фінансовими, організаційними факторами процедур ЗАДЕКЛАРУЄМО бажання України стати членом НАТО, а потім будемо займатись реалізацією задекларованого. Виглядає це смішно, оскільки всі діючі органи влади і так зобов`язані діяти у цьому напрямку.
Якщо оцінювати загалом, то для реального вступу до НАТО та ЄС запис в Конституції країні не шкодить, але й практичного результату не дає. А практичний результат сьогодні знаходиться в площині досягнення Україною стандартів НАТО та виконання Угоди про асоціацію.
Микола Томенко, лідер Громадського руху “Рідна країна”
Валентина Різник, політичний експерт
Віктор Марусиченко, юрист
Нагадаємо, Микола Томенко оцінив шанси друзів Путіна прийти до влади в Україні.
Як писала Politeka, пропоную Порошенку пройти поліграф: ніяких посад він мені не пропонував, – Гриценко.
Також Politeka писала, що Микола Томенко зробив несподівану заяву щодо Керченської протоки: “Підтримую».