Поціновувачі Солсбері

Якщо коротко, то забійне відео з двома «фітнес-тренерами» Петровим і Бошировом ідеально принизило всіх тих, хто завзято, в три глибоких ковтки доводив, що «РФ до отруєння зовсім ні-ні та що британці все брешуть»

Сама по собі тема «отруєння Скрипаль» до «інтерв’ю» м’яко сходила нанівець, затихала, медійно вмирала. Тому що Захід сьогодні складається суто з «карликів», нездатних прийняти жорсткі рішення по РФ.

Однак проблема самої РФ в тому, що вона живе зовсім вже в трешевому віртуальному світі, в якому будь-яке безглузде PR-дійство, що добре з’їдається власними громадянами, намагається нахабно всучити і зовнішньому ринку. А на виході сталося вкрай «вдячне» інтерв’ю двох пацанів, чий стиль поведінки-розмови чітко вписується в стереотипний образ оперативника будь-якої спецслужби.

Що ж ми побачили? Перше: абсолютно підготовлену і брехливу легенду. Яка з легкістю підтвердила версію британців.

Друге: на диво розгублених хлопців, які добре розуміють, що таке оперативне завдання, але зовсім не розуміють, що таке публічне підчищення хвостів. Їх до цього не готували.

Третє: феєрично дурну роботу сценаристів пропагандистських шоу. У це важко повірити, враховуючи обсяги російського пропагандистського продукту і бюджети в 1,4 млрд $ на зовнішні і 82,4 мільярда рублів на внутрішні продукти.

Четверте: навіщо взагалі потрібно було робити інтерв’ю, якщо можна було провести формальне мікророзслідування, на підставі баз даних Шереметьєво встановити особи, офіційно їх опитати і передати «керовані відповіді» британцям.

П’яте: навіщо президент П. напередодні публічно заявляє, що «особи встановлені, і ніякого криміналу там немає». Адже РФ наполегливо заявляє, що знати нічого не знає про отруєння Скрипалів. До чого тоді оцінка події як юридично факту, що відбувся?

Звідси висновок: гра явно йде вже на такому рівні, що ніхто з ru-модераторів її не контролює і тому ризики множаться.

Поки можливо тільки одне пояснення даному інтерв’ю. Автори операції допускали можливість проведення британцями ефективного розслідування, а тому припустили можливість… пожертвувати якимись хлопцями первинного рівня. Класичне таке відволікання уваги.

Зрозуміло, що вони більше не їздитимуть в Європу. Ну то й що? Можливо, все ще простіше. Хтось щиро вірить, що західники нині настільки кволі, що їм можна відверто плювати в обличчя, але нічого серйозного все одно не буде. Торгівля продовжиться, Північний потік добудують і на весілля черговий Кнайссль обов’язково запросять.

Для нас же важливо трохи інше. Всі ті ідіотські фотожаби і інші непристойні жарти, якими насолоджуються в ru-медіа в тому числі і перші особи, остаточно вбили в них здатність ретельно продумувати логічні пояснення і виправдання.

І тому будь-яка версія причетності РФ до будь-якого злочину на чужій території… вже пріоритетно доведена. Це і є підсумок даного «солсберійского інтерв’ю».

Михайло Подоляк, політтехнолог