Задзеркалля клоунів

Чому все повільно, але вірно рухається до грандіозної трагедії? Бо замість ефективного держуправління нам дедалі очевидніше являє свої гнилі зуби фарс, ілюзія.

Занадто часто, розглядаючи в мікроскоп усміхнену фізіономію чергового міністра, розумієш, що технологія знищення білим порошком перегородки носа стала масовим захопленням серед них.

Повернімося ще раз до записного майстра pr-ідіотії, а за сумісництвом міністра всієї інфраструктури (що само собою анекдотично звучить в країні, де інфраструктури майже не залишилося) Омеляна В. В. і його кармічного покарання – сотень туристів, які періодично зависають у чужих аеропортах з причини відсутності адекватних авіаперевізників.

Так-от, хронологія сорому має невигадливий вигляд: хитрі авіаперевізники з розбитим авіапарком, стійка нездатність забезпечити графік чартерів, перша хвиля заблукалих у чужих країнах, багатоденні затримки вильотів туди/назад.

Міністр у силу розумових особливостей ніяк не реагує, наполегливо продовжуючи свою місію гіперклоуна. І лише коли трапляється багатотисячна кульмінація, Омелян на час виходить із власного нарцисичного морока і 3 липня проводить засідання, на якому серйозно заявляє, що «проблеми вирішено, туристів повернуто і ніколи більше».

Але реальне життя надто цинічне, щоб давати шанс записному клоуну.

Проходить буквально менше тижня – і туристи знову масово починають зависати в чужих аеропортах. Аж до традиційних уже 500 осіб в Анталії. Загалом, сумнівів у тому, що ситуацію не буде вирішено, і не було.

Омелян – це ідеальний синонім тотальної профнепридатності та марності. Але що робить цей дивний типаж далі? Ні, він не виходить на пресконф і не кається, що «так, збрехав, обіцяв, але мені обіцяли, а у мене немає можливостей впливати на пройдисвітів, тому я подаю у відставку».

Замість усього цього він робить фантастично цинічну штуку – на повному серйозі презентує… гламурно намальований графік під ніком «Рейтинг пунктуальність авіакомпаній». Усе, місію виконано. Омелян – чемпіон.

Я, щоправда, дещо здивований, чому не сталося масштабної фуршет-презентації графіка з обов’язковою ТБ-розповіддю про те, як круто ми працюємо. Втім, навіть у цьому не обійшлося без класичного лицемірства.

У графік цей хлопчик включив навіщось 3130 регулярних рейсів МАУ, хоча затримки – це прерогатива чартерів. Навіщо? Щоб отримати 93% позитивної пунктуальності.

Прибираємо рейси МАУ – й отримуємо… лише 14% (!) пунктуальності. Всього 14% виконаних зобов’язань. Така ціна Омеляна…

До чого все це? А до того, що держава не допоможе. Вона буде імітувати, розповідати байки, брехати, крутитися, але не допоможе. Не тому, що не може, а тому, що скрізь «омеляни». Проблеми почнуть вирішувати тільки коли конкретний міністр О. буде блискавично відставлений із жорсткими формулюваннями про його цілковиту профневідповідність.

Михайло Подоляк, політтехнолог