Таємниця оборонного держзамовлення
Учора напророчив Пашинському, що за ним прийдуть. Друзі питають, чи вірю я в те, що Порошенко це дозволить? Треба пояснити.
Дискусія, яку горлопани Пашинський та Вінник намагалися з усіх сил звести до дешевої циркової вистави, велася навколо щойно ухваленого закону про нацбезпеку.
Тема важлива, але закон виявився нікудишнім. Він ні в НАТО, ні для перемоги над Росією. Взагалі ні до чого.
Найбільше, чим він може бути – це законом про реформу сил оборони та безпеки. Але і цим, зрештою, не став повною мірою. Ми про це писали багато. Не заглиблюватимусь.
Поясню кулуарну частину. Ідея закону народилася в розумної людини з РНБОУ, і ця людина поділилась темою з американцями. Американці погодились, що тема важлива, і як люди системні… виділили Україні кошти на написання цього закону.
Але писали закон не зовсім ті, хто придумав ідею. Ті, хто писали, просто повкидували в текст цитати з найрізноманітніших законів, помінявши в реченнях слова місцями.
Коли американці і НАТОвці побачили перший варіант, то “были несколько обескуражены“. Тому написали чемний лист українському начальству: Порошенку, Пашинському тощо, – що, мовляв, в законі має бути таке і таке – і далі за пунктами чітко, що там має бути.
Хлопці, як могли, переклали і переписали, як зуміли, це в закон.
У результаті американці і НАТОвці відчепилися, бо розуміють, що краще українські “генії” не можуть, але в законі є достатньо, щоб їм не познімали голови за витрачені марно гроші на його підготовку. Але наші державники не були б баригами, якби не спробували хоч щось урвати для себе.
І новий, не побоюсь цього слова, акт узаконив таємність усього, що стосується оборонного держзамовлення. Це те, що купують наші військові для своїх потреб. І це саме та сфера, де активно пасуться і процвітають ті-таки Порошенко з Пашинським.
Але проблема в тому, що таємничість оборонного держзамовлення відрізає усіх іноземних постачальників від участі в забезпеченні України військовими товарами (власне, для усунення конкуренції таємність тут і потрібна). Ми благородно дозволяємо їм надавати собі допомогу, але не зовсім хочемо купувати у них навіть те, що потрібно.
І ось виходить, що американці профінансували закон, відповідно до якого їхні американські компанії навряд чи щось зможуть продавати для оборонних потреб України.
А якщо зможуть, то винятково через українських посередників, що буде не дуже дешево для українських платників податків. Це саме те, що страшенно любить Трамп.
Не думаю, що тема для українського парламенту закрита (а закон ми просто перепишемо, коли прийдемо до влади).
І майже впевнений, що такі дешеві розводи по-українськи американці не пробачать. А Порошенко і його система “свій до свого по своє” невічні.
Богдан Яременко, дипломат, голова правління фонду «Майдан закордонних справ»