Микола Маломуж: Шевченківський дух і енергія «Кобзаря»

Слово Тараса Григоровича Шевченка – це чиста енергія, яка підтримує і творить самосвідомість українського народу. Творячи в умовах тоталітарної імперії, Тарас Шевченко ставить собі дуже важливе завдання – побудувати незалежну Українську державу. Цю державу він назвав коротким словом «Кобзар».

З подивом дізнався про рідкісний дар маленького чотирирічного хлопчика, яку Божественну духовну енергію на все життя дав йому «Кобзар» Т.Г.Шевченка. Не вміючи писати, від діда і бабусі вивчив у чотири роки напам’ять «Кобзар». Ця дитина, яка народилася на Черкащині в селі Моринці, стала дорослою, вихованою, чемною, високопатріотичною, професіональним фахівцем, військовим і дослужилася до генерала армії. Нині відомий політичний діяч, голова Вищої Ради Народних зборів України Микола Григорович Маломуж. Цікаво, що «Кобзар», по якому вчився маленький Миколка – перша книжка, видана за життя Т.Шевченка, був подарований сусідам, які жили поруч родини Маломужів. Це була духовна спадщина і енергія, яка надихає його і сьогодні. Тарасове слово, з якого в його житті все починалося і оживало і воскресало, «обожествляло» і «ошляхетнювало».

Микола Григорович Маломуж, працюючи на різних посадах і в розвідці, і в СБУ – спілкувався з усіма президентами України. Виконував державні складні доручення, але мав свою державницьку думку і позицію. За думкою професіоналів зовнішня розвідка за його керівництва проводила потужну роботу в міжнародному контексті, особливо щодо Росії. Забезпечували супроводження всіх стратегічних державних програм. Була створена комплексна система зовнішньої безпеки. Створювали умови для підписання стратегічних контрактів з Індією, Японією, Китаєм, Іраном, Південною Кореєю та іншими країнами.

Успішно боролися з піратством в Аденській затоці. В результаті за два роки з піратством в цьому регіоні було фактично покінчено. Було визволено 36 кораблів з піратського полону (німецькі, британські, ізраїльські, американські та інші).

Ми пам’ятаємо, як сепаратистська мафія готувала референдум щодо приєднання Криму до Росії. Але ж своєчасно в 1994 році в Крим було відправлено 5 тисяч спеців СБУ, розвідки, Альфи і вони протягом ночі висадилися в Криму. Затримали так званого президента Криму Мешкова, Цекова – ватажка «Руського блоку», ватажків інших рухів. І за дві доби було наведено порядок, завдяки вчасному реагуванню та арешту сепаратистів.

Ось так потрібно було діяти і цього разу, коли в Криму появилися «зелені чоловічки». Мабуть, не вистачило професіоналізму, політичної волі і таких керівників, як Микола Григорович. Нажаль така ж ситуація повторилася і при захопленні частини Донбасу, але це вже інша історія.

Микола Григорович – українець, володіє рідкою поміркованістю і аналітичним складом розуму. В теперішній час очолюване громадське об’єднання «Народні Збори України», переростає в серйозну політичну силу. До громадського об’єднання входять 238 всеукраїнських організацій: це профспілки, машинобудівники, військово-промисловий комплекс, творчі спілки письменників, журналістів, спілки металургів, транспортників, а ще військові та багато інших організацій. Про нього говорять: «Йому у всьому щастить». І дійсно, всі роки і на всіх посадах і ділянках роботи йому таланило. Сам він пояснює, що завжди брався до роботи з вірою в успіх. Крім хоробрості та мужності, в ньому є природжена сміливість думки, шевченківський дух і енергія.

Микола Григорович лідер нації з якостями потужного морального авторитета. Він бачить і знає як потрібно розвивати конкретні галузі промисловості, сільського господарства, військово-промислового комплексу  і країни в цілому. Ось таких людей, як Маломуж М.Г. маємо обирати на вищі посади в державі з глибоким державним баченням стратегічного розвитку економіки країни.

На одному із телеканалів Микола Григорович сказав: «Мій особистий пріоритет формування нового суспільства й нового життя, де вищою цінністю буде людина. Громадяни України на це заслуговують». Коротко і зрозуміло.

Смійся, лютий враже!
Та не дуже, бо все гине, –
Слава не поляже;
Не поляже, а розкаже,
Що діялось в світі,
Чия правда, чия кривда
І чиї ми діти.

Т.Г.Шевченко

Павло Іллюша, блогер