Владу та реформи скроєно за старим викроєм

О, нація моя, роздерта і розбита
На табори ворожі і чужі…
В.Сосюра

Обману народу передує його самообман. Самообману передує неблагополучне життя та бажання перекроїти його. Погано, коли люди обманюються щодо того, що вони роблять та що з цього може вийти. Ми з першої хвилини свого народження і до останньої хвилини рухаємося на швидкості, яку називаємо долею, рухаємося разом із п’ятьма супутниками – правдою та брехнею, вірою, сумнівами та надією.

Ми пройшли важкий шлях двох майданів. Громадян України об’єднала та загартувала єдина мета – це свобода, справедливість, любов до України та тривога за її долю і демократію.

Однак не все так сталося, як мріялося та очікувалося. Люди будували барикади, штурмували фортеці, боролися і гинули на Майдані, не знали, що нове життя, до якого вони так прагнули, скроєне за старим викроєм. Не знали, що велика небезпека народжується в момент перемоги. І ще сумніше дивитися назад, коли люди хочуть побудувати Світлий Храм, коли вони, не знаючи сну, не знаючи тиші та не відаючи втоми, тягають камені та зводять стіни, а закінчивши роботу, раптом виявляють, що замість Храму побудували барак або казарму. Лідери Майдану, вони вам відомі, дуже багато сил витратили на обіцянки та занадто мало залишилося на їхнє виконання.

Сумно, але приблизно так людство досі і розвивалося: ідеали, що надихали його, перетворювалися на карикакури. Ось така іронія нашої історії. Демократія, мораль діють за законами живих тіл. Вона може бути здоровою чи хворою, високою чи низькою, ницою чи духовною. Але її не може не бути! Як не може не бути серця. Прикро і сумно, що влада сповідує іншу мораль.

Куди ж пливе наш корабель-привид, без весел і вітрил, без душі та серця у матросів, без Бога та Любові в капітана.

Може, в олігархів є відповідь, адже вони знають, що не можна жити «……………», аморально красти, заганяти гроші в офшори, не допускати українців до влади. Ось про ці низькі істини, цю правду ми повинні сьогодні говорити в нашому Домі. До яких поворотів долі треба бути готовим? А бути готовим – це означає засвоїти: жодної серйозної проблеми уряд В. Гройсмана вирішити не може і не зможе, поки вони при владі, джерело брехні, обману, фарисейства зберігається.

У народі кажуть: «У олігархів, депутатів, точніше у влади, гроші течуть, як вода». Подивіться на таку структуру, як Водоканал. Кому він належить? Це другий «Роттердам плюс». На жаль, гроші у нас мають звичку текти не туди, де вони потрібніші, а туди, де «ділових людей» кришує влада. У виробництво гроші треба вкладати, будувати, платити зарплату, пенсії, а тут гроші течуть самі, навіть насосом не треба нагнітати. Лише підвищуй тарифи. Ще краще, коли все в одних руках: газ, електроенергія, вугілля, вода. Так краще, простіше, надійніше. Так і створюється «держава в державі» зі своїми депутатами, міністрами, прокурорами, футбольними командами за гроші платників податків. Навіть своїми засобами масової інформації, щоб вводити людей в оману.

Усе просто.

Ми вже не одне десятиліття спрощували економічну систему, культуру, освіту. Займалися вихованням «нової людини», названої в газетах, піснях «простою радянською людиною». Цю «нову» «просту» людину справді виховали, вона реальність. Ми вибираємо просту партію, простого депутата, президента, уряд.

«Проста» людина, прості технології, прості ідеї, прості шоу, телепередачі на каналі «1+1», проста робота, прості радощі тощо. Вона не змінює своїх звичок, не може відмовитися від незароблених грошей, від дрібного та великого злодійства, від халтури, від хамства, байдужості тощо.

Наш простий уряд не хоче або не може напружено працювати, приймати нові ідеї, технології, по-новому жити, думати, відчувати, звітувати. Все просто. Жити складно.

Шановний президенте і прем’єр-міністре, ви пишаєтеся, що ухвалили закони про реформи. Вам це самим подобається? Де ви лікуєтеся, навчаєте своїх дітей, де збираєтеся жити? Які люди отримують пенсії? Що вони думають про вас? Коли буде мир у країні? О Боже, як багато питань! І не чекай і не шукай на них відповіді, на те, на що відповіді немає. У непізнанні цьому вже міститься відповідь.

Люди чекають миру, чекають змін, кращого життя, скасування тарифів, медичної реформи, майбутніх президентських і парламентських виборів і всього того, що ви, «Партія своїх інтересів», ухвалили. Це буде болісний процес для країни. Адже партії без ідеології, крім партії «Свобода», це партії своїх інтересів. Вони будуть висувати своїх кандидатів у президенти – спортсменів, артистів, співаків, коміків, пекарів, кондитерів. Запам’ятайте: все в руках монополістів, хоч ким вони є: американські, російські, українські. Монополізм – це влада, вона, як і енергія, не зникає і не виникає, а переходить з однієї форми в іншу. В цій реальності й доведеться готуватися до виборів, бачачи основну стратегічну мету – звільнення суспільства від влади своєкорисливого приватного інтересу.

А може, запозичити досвід інших держав і провести президентські та парламентські вибори без партій?

Як писала Анна Ахматова:

Так не зря мы вместе бедовали,
Даже без надежды раз вздохнуть –
Присягнули – проголосовали
И спокойно продолжали путь.

Спокійно, чесно повірили, що ідеї Майдану будуть жити, діяти, працювати. Влада буде сповідувати цінності героїв Майдану. І помилилися. Час виправляти.

Павло Іллюша, блогер, 21 травня 2018 року