Бенкет під час чуми: навіщо Україну перетворюють на спалену землю

Майже чотири роки слова «корупція» і «правда» стали головними в нашому лексиконі.

Ці слова ми вже звикли чути в ефірах телеканалів, радіо та бачити на інтернет-сторінках.

Парламент, президент, уряд, силові структури запевняють, що постійно борються з корупцією. Нам розповідають, хто і скільки вкрав, хто більше задекларував грошей в яких офшорах, і в кого лежать відмиті кошти. Як «чесно» працюють олігархи, заробляючи на бідних, за рахунок тарифів, ліків, на продуктах харчування і т.д.

Люди сьогодні виживають і втрачають надію – довіри до президента і до всіх гілок влади майже не залишилося. Стає зрозуміло, що під лозунгами «Європа і демократія» нам намагаються замилити очі та відвернути увагу від головної проблеми – того, як ділки при владі спустошують наші кишені. Цінності «Європи та демократії» в устах влади перетворилися на міф.

Під гаслом покращення для людей, приймають так звані «реформи», які насправді відкидають покращення на десятки років. Чого варта лише медична реформа, яку запропонував Уряд із Детройту, а пан Гройсман аплодував стоячи, коли парламент прийняв цю ганебну постанову. Було б добре, щоб газета «Голос України» надрукувала всіх поіменно, хто голосував за це рішення і за всі «реформи» в цілому.

Навіть хвора уява не зможе назвати ці реформи назвати логічними і сировод….

Тут припадає на думку – не хотілось би називати це слово – геноцид Українського народу 30-х років. Трудно, ох як трудно дається правда! Але дивлячись на те, що відбувається сьогодні, на думку спадає лише це – геноцид та мета повного винищення українського народу.

Лозунги, перевиборчі обіцянки, з якими теперішній президент і парламент пішли на вибори, – пустопорожня брехня.

Вони проголосили себе слугами народу, правди, боротьби з корупцією – і все це обернулось таким цинізмом, таким розривом з елементами уявлення про добро і зло.

Всі ці негативні дії, які відбуваються в державі можуть привести до великої катастрофи, якої Світ до сих пір ще не бачив.

Пройшло майже чотири роки, але серйозних перемін не видно ні в економіці, ні в науці, медицині, освіті, судовій системі, правоохоронних органах. Принаймні – позитивних. З негативними українці стикаються майже щодня. Ми бачимо нову поліцію, куди набрали старих міліціянтів, повальну корупцію у всіх державних органах, нещадні тарифи, які не лишають шансів вижити пенсіонерам та малозабезпеченим громадянам. І все це – на тлі постійних офшорних скандалів перших осіб держави, які ніяк не можуть нагребтися грошей.

Господи! Сьогодні як учора, завтра як сьогодні!

За економічними підсумками 2017 року всі головні показники гірші, ніж попередні роки і гірші, ніж передбачувалося в бюджеті. ВВП -2%, інфляція вийшла на 14%, курс гривні щоденно зростає. Що чекає нас 2018 році? Мабуть, щось подібне на попереднє, а може, іще гірше, якщо бюджет 2018 року є копією торішнього. Запрацював друкарський верстат. За рахунок цього підвищили зарплати і пенсії.

В декларації Незалежності США у першому абзаці є унікальне речення: органи державної Влади мають сприяти у здобутій певною людиною щастя.

У кожного воно своє, але воно є.

Про яке щастя йде мова в прийнятих парламентом реформах, а, може, воно виписане в бюджеті на 2018 рік? Питання риторичне?

Все тривожніше лунають повідомлення дітей, дорослих людей в різних регіонах України.

Ця ситуація загрожує національний безпеці України. Спеціалісти повідомляють, що за рівнем корупції ми перебуваємо поруч із Сирією, Сомалі, Суданом.

Куди ми повертаємось? В середньовіччя. Адже це ніяк не схоже на щасливе та безтурботне майбутнє.

Першою пташкою руйнування стало явище, яке у нас назвали медичною реформою.

Чому ця проблема мало цікавить парламент, уряд, міністерство охорони здоров’я? Чому не призначають міністра охорони здоров’я?

Чому ліквідували санітарно-епідемоногічну службу? Втративши багатьох фахівців, які займалися інфекційними хворобами і наглядали за ними. Руйнується вщент система епідінагляду, яка працювала в Україні.

Нагадуємо Кабміну, що з 2006 року, коли президентом був Віктор Ющенко, календар щеплень був найефективніший і найвищий на теренах колишнього СРСР. Вся ця медична реформа, та всі інші можна назвати страшним лицемірством. А ті скандали, що відбуваються на загальному фоні зубожіння нації схожі на середньовічну картину «Бенкет під час чуми».

Влада загубила останню крихту поваги до свого народу та забула про своє призначення, свою гідність і пливе без них, думаючи, що так можна. Великою помилкою вважати, що так можна жити і надалі, і що царювання буде тривати вічність, а всі скандали та грабунок український народ пробачить та забуде.

Павло Ільюша, журналіст