Статський радник… Кива

Пропоную відійти трохи від нашої буденної політичної повсякденності. Тим паче, що на порядку денному актуальністю відзначається лише одне незначне (іронія) питання: остаточне затвердження керівною “двійкою” (БПП+НФ) керівного складу ДБР (держбюро розслідувань). Цього силового супер/колоса, який не просто візьме на себе майже всю слідчу роботу прокурорських і МВС. А стане одноосібним вершителем кримінальних доль інших силовиків, а також… дуже знахабнілих держ/топів. І, до речі, у декого паралельно з цим народилася не менш блискуча ідея остаточно “розмазати” улюбленців із НАБУ, перетворивши їх на керований департамент ДБР). Нудно і передбачувано. Адже у нас незмінний силовий ресурс – вагома конкурентна перевага в політичній грі. Хто контролює слідство, той тримає опонентські… (самі вставте відсутнє слово) в їжакових рукавицях. Чи допоможе в разі реального загострення? Питання…

Так-от, про персоналії. Висловлю зараз парадоксальну річ. Серед усіх нинішніх політиків особисто у мене найбільшу симпатію викликає… Ілля Кива, незмінний радник міністра Авакова. Так, на перший погляд, він безглуздий, неактуальний, незрозумілий, одіозний та скандальний. Хоча, найімовірніше, все це радше наслідок невдалого особистого піару), на що дуже страждає “Народний фронт” і його перші особи, які зробили ставку на тонни солодкавої жуйки. На мій погляд, Кива – рідкісний приклад політичної щирості. Він навіть не намагається корчити з себе “всезнайку” або ефективного “рішалу”, на що хворі практично всі, хто навіть просто миє службові машини в урядовому кварталі). Живе так, як говорить…

Прямолінійний і мужній не на/жарт. У країні, з усталеними політичними традиціями, він мав би непогану нішу. Коректний. Заточений на виконавські рішення. Абсолютно свій в команді міністра. За словом до кишені не лізе. Жорстко відповідає на подразнення. Але, знову ж таки, коректно. Без подвійного і потрійного дна, настільки традиційного для мешканців Печерських пагорбів, і без схильності відразу зрадити/кинути). Так, іноді він банально ляпає, але не з дурості, а тому, що – знову ж таки – щирий… Тоді як решта – традиційні – бояться, понтяться, розповідають казки, ліплять із себе богів. Цей бігає по землі). І точно знає настрої. Особливо добре – серед організованих парамілітарних груп), що в наш час – час слабкої держави і вуличних рішень – украй важливо. І готовий працювати в агресивному середовищі. Без спецохорони)…

Кива прийняв нові (інформаційні) правила і робить політику таблоїдною. З жовтизною і репом. Але це ж і є його ніша. Нова якість політики, в якій помірна клоунада теж важлива. Принаймні, він не морщить лоб і не говорить дурниці з пихою, як Гройсман, і не надувається від важливості, як Турчинов. Кива цікавий і… передбачуваний. Непоганий, коротше, хлопець)…