Війна на дорогах

Я не буду робити ніяких гучних заяв, просто наведу нижче офіційну статистику. Цифри уперта і дуже переконлива річ. Думаючі люди, якщо такі ще залишилися серед «слуг народу», мають зробити висновки.

Якщо не залишились, то прийдемо ми, і безпека на дорогах стане одним з головних пріоритетів влади.

«Смертність на дорогах в Україні залишається найвищою серед усіх країн Європи.

Про це повідомив начальник управління надання медичної допомоги дорослим МОЗ України Андрій Гаврилюк під час прес-конференції, присвяченій Тижню безпеки дорожнього руху.

Так, за даними Департаменту медичної допомоги МОЗ, з 2011 по 2016 роки в Україні зареєстровано близько 170 тисяч ДТП з потерпілими, в яких загинули 26,5 тис. чоловік і 209 тис. були травмовані.

ДТП в Україні є першою за поширеністю причиною смерті серед молоді у віці від 15 до 24 років і другою – серед дітей у віці від 5 до 14 років. Більше 43% загиблих є пішоходами і велосипедистами».

«За весь час конфлікту на Донбасі загинули 9940 чоловік і ще 23 455 були поранені. Про це під час брифінгу заявила глава моніторингової місії ООН з прав людини в Україні Фіона Фрейзер».

В АТО втрати менші, ніж на дорогах. Менші не в абсолютному значенні, а навіть у відносному. Менші на рік, на місяць, на день.

А тепер знайдіть програму зі збільшення безпеки і скорочення смертності на дорогах і рядок в бюджеті України на 2018 рік. Ні? А де їй взятися, це ж поки нічия тема.

Це не рюкзаки з берцями, не форма, не тактичні рукавички з окулярами або броніки, тут хер просто так з половини вкрадеш. Та й активістам не за дорого не зрозуміло, що кричати і вимагати, кому лизати і за скільки.

Це державна політика і системний підхід, а його не було і немає поки що. Чекати?

Як казав один розумний політик в минулому, його вже немає, на жаль, що зміни в роботі влади та політиків настають або відразу, і видно результати, або ніколи, і чекати – це тільки втрачати час.

Володимир Полочанінов, член партії «Основа»