Перша кров «Народного фронту»

Добре відомо, що будь-який мотузочок любить витися до першого вузла. А оскільки вузлів у нас все більше і більше, тому фантомна партія НФ – найбільш потужний нині соціальний подразник. Такий собі провокаційний наркотик, який стимулює злобу і бажання начистити пику.

Виключно негативні емоції викликають майже всі записні спікери і ініціативи фронтовиків. Формально, нещодавнє побиття НФ-ного нардепа Юрія Берези можна було б списати на традиційну стадіонну агресію ультрас. Але все набагато гірше. На жаль, фронтовикам точно не вдасться уникнути масових громадських екзекуцій. За великим рахунком, випадок з Березою – це і є прообраз зовсім недалекого майбутнього, коли кипіння досягне своєї кульмінації.

Чому так відбувається? З тієї простої причини, що фронтовики завжди лізли в публічку, давали нереальні обіцянки та при цьому практично не маскували свою жадібність. Їх досягнення – провальний, але балакучий прем’єр Яценюк, король бюджетної корупції Мартиненко, скандальні міністри Омелян, Гриневич, Петренко і армія ефірно-фейсбучних Шкіряків, Кив.

Насправді, це надзвичайно погано, оскільки юрба все частіше вимагатиме саме крові. Чистий символізм. Хлопці дуже багато наобіцяли. Але казки казками, а самі цинічно використовують держінструменти, щоб рейдерити і віджимати. І роблять це куди жорсткіше, ніж свого часу працювала блискуча віджимна група в складі «Януковича-джуніора, Захарченка, Арбузова». І все це на тлі профнепридатності. Скажімо, до чого нинішнє звернення НФ до офіційного Будапешту в зв’язку з Законом про освіту? Цілком може угорці і не праві. Але чому не можна було передбачити реакцію і попрацювати превентивно і роз’яснювально? Гриневич – чия?

Нова нав’язлива гра НФ – тотальний переділ оборонки і витіснення президентських з укроборонпромівських потоків. До речі, БПП трохи менше дратує саме через відсиджування в тіні. Особливо в ключові обіцяльні – 2015-2016.

Залишається додати, що події починають стягуватись в тугий вузол нерозв’язних протиріч. Зрозуміло, що 17 жовтня на вулицях щось буде. Але що? Адже вуличні логісти та бійці смачно так влаштувалися знову ж у фронтовиків в приватних арміях. А ініціатори сидять без грошей і навичок, намагаючись все це замінити пакетом FB-обіцянок. Класичні партії – «Батьківщина» і «Свобода» – поки в стороні. І ось на тлі похмурої невизначеності трапляється приголомшливий удар по великим чинам Міноборони. Який змушує впливових неформалів з тендерного «чемпіона» Трейд Коммодіті спішно тікати з країни. НАБУ ж явно тепер виходить на зовсім інший рівень. Той самий, який і визначить їх головну гру – проти президента. Що, до речі, дуже влаштовує НФ, дозволяючи їм сховатися в тіні більш грандіозних скандалів, і нагло довести, що не вони тут найгірші. Ах, як же я люблю дорослі ігри у виконанні дитячих політтехнологів.

Михайло Подоляк, політтехнолог