Психопатологія суспільного життя: коли настає совдеп
Якщо спробувати уявити деяку класифікацію громадських хвороб, то для часу, що почався з попереднього сімнадцятого року, найхарактерніша і тяжка хвороба може називатися так: совдеп.
Ви впевнені, що Путін програв?Це зовсім особлива хвороба нашої епохи. Вона не просто нещадна, вона цинічно нещадна … Вона чатує на організми, розтривожені несправедливістю, непідконтрольністю і складністю навколишнього світу. Правда, поки нена всі організми, а виключно на ті, у яких від цієї неприємної реальності сильно падає ментальний імунітет.
Іноді ця хвороба наздоганяє лише якусь одну, самотню людину. Іноді вражає занадто тісно зібрані разом групи людей. А іноді – навіть цілі країни. Люди називають це соціальними катастрофами. Або великими і славними революціями – якраз в залежності від ступеня ураження …
І поки приголомшені свідки цих фатальних подій сперечаються, чи має він ендогенну природу або вірусну, совдеп трощить і корчить життя, а заодно суспільну мораль і індивідуальну свідомість.
Коли до людей приходить совдеп, вони зазвичай чекають зовсім іншого. Вони думають, що займаються виключно вірною та праведною справою. Настільки вірною та праведною, що можна не піклуватися про гігієну. Потім продезінфікуємо, думають вони … Також вони думають, що ось ще одне героїчне зусилля – і свобода їх прийме радісно біля входу …
І роблять вони це зусилля, втративши розбірливість, і їх приймає похмурий совдеп.
У совдепа, який вже наступив, є ряд характерних симптомів. Найважливіші з них – цензура, ворог і простота.
1.Цензура. Все більше тем, які не можна обговорювати. І тверджень, в яких не можна сумніватися.
Правильні джерела інформації і трактування подій регламентуються законом. Неправильні – забороняються під високотемпературними приводами: прохання трудящих, захист завоювань революції і інформаційна безпека.
Істерична демагогія, підкріплена силою законів і заборон, а також націоналізацією гучномовців, оголошується священною – і більше не терпить ні питань, ні заперечень.
Самостійно думати і міркувати не рекомендується – це також порушує інформаційну безпеку. Безпеку совдепа …
2.Ворог. І при гострому, і при хронічному совдепії ворог з’являється обов’язково. Підступний і зосереджений ворог, винний у всьому. Винуватий у всіх неприємних події, і навіть в тих, які ще не відбулися.
Вже не суперник, не конкурент, не опонент – а саме ворог. Такий, якого знищують, навіть якщо він здається. Спроба сумніватися в існуванні і винності ворога неприпустима і карається суворіше, ніж сумніви в існуванні Всевишнього.
Головна магічна властивість совдепа – породжувати ворогів.
Немає совдепа – немає ворога.
Немає ворога – і совдеп під реальною загрозою одужання.
3. Простота. Совдеп любить усувати зайві для нього звивини. Чим простіше люди, тим вони ближче до ідеалу. Ідеї, почуття, рішення і дії теж повинні бути максимально простими. Плоскими, жорсткими і чорно-білими.
Все більш складне і неоднозначне, а особливо складні роздуми і розмови, викликають напади підозрілості і агресії. Аж до неконтрольованих спазмів насильства.
В тиранії адже основне – не особистість тирана. Основне в тиранії – це позамежна простота моралі і суджень демосу. Це така простота, яка, немов вкрай розріджене повітря, непридатна для життя. Це така простота, яка перетворює демос в охлос …
Це та сама простота, яка гірша за крадіжку. І не тому, що не краде – а тому, що краде просто. Не заморочуючись на ворожі їй складності. Не оминаючи закони, а просто створюючи їх під свої потреби. Керуючись легкими і ясними мандатами суб’єктивної справедливості і революційної доцільності.
Совдеп підкрадається непомітно … І настає раптово, вражаючи організм досить цілком. Зазвичай все починається з групових піснеспівів, а потім – пропав будинок …
Виводиться ж совдеп з організму довго і важко. Іноді десятиліттями виводиться. Деякі злі фахівці навіть стверджують, що повністю совдеп не проходить ніколи.