Як виникає бізнес на крові

Так ось, не придумують ніяких злодійських схем ні П.Порошенко, ні В.Гройсман, ні навіть Р.Ахметов. Не царська це справа …

Схеми народжуються в головах тих, хто зве себе бізнесменами. Як правило, вони не мають системного бізнесу, і у них немає капіталу, щоб стартувати з прозорим проектом. Але є пекуча жага заробити – тут і зараз. І у них виверткий розум, який відчуває наживу там, де нормальну людину від таких думок корчить.

Головне: у нинішніх схемо техніків повністю відсутні моральні обмежувачі. Ні, для понту вони жертвують на ЗСУ, на церкву, на дітей Донбасу. Але на ділі у них атрофовані і патріотизм, і людяність, і навіть гидливість.

Зате вони «знають життя і вміють жити». І вчать цьому своїх дітей. Упевнений, що в торгівлі з ОРДЛО активно беруть участь ті, хто виросли за чверть століття українського казнокрадства і безвідповідальності.

В якості прикладу. Особисто чув про схему з поставками вугілля з ОРДЛО, оформленому як імпортний з РФ, ще в 2014 році. Розумієте, тільки що пройшли парламентські вибори, війна набирала обертів, тисячі вбитих, десятки тисяч поранених, а «ділові» вже зорієнтувалися і почали залицятись до оточення П.Порошенка і А.Яценюка.

Розумієте, вони вловили еманації жадібності з Банкової і Грушевського і почали хімічити!

А ті, які у нас нагорі, охоче реалізують подібні схеми. Зрозуміло, для благих цілей: потрібні кошти для фракції, щоб ВР приймала потрібні країні рішення. Для протидії інформаційним атакам – популярні блогери адже не співпрацюють задарма. Та хіба мало правильних завдань, на які терміново не вистачає неврахованих коштів!

Що характерно: багато хто з влади частково вірять в подібні нікчемні самовиправдання. Той же Петро Олексійович, зокрема.

У підсумку наша влада не вирішує існуючу проблему або навіть сама створює її, щоб поставити суспільство перед неминучістю: або схема, або біда, на зразок віялових відключень. Так виник «мінський договірняк», так відбувається з вугіллям з ОРДЛО, так триває торгівля з агресором.

Те, що коять моральні виродки, які просувають бізнес на крові, гірше, ніж саботаж. Це, по суті, другий фронт проти незалежної України.

Викорінити їх надзвичайно складно: бариші величезні, влада забезпечує безпеку. В результаті до владних кабінетів стоїть черга сволот з пропозиціями «підняти бабло, яке лежить на землі». Це може називатися «Роттердам плюс», «лісозаготівлі», «видобуток бурштину», але завжди це замасковане злодійство з кишень українців. Тому що бачити і робити ці кмітливі мародери не здатні в принципі.

Єдиний варіант боротьби – щоб нагорі перестали погоджуватися на мародерські схеми. Знаю, що не беруть «стійкі олов’яні солдатики» в Україні залишилися. І на фронті, і в мирному житті. Залишилося забезпечити їх прихід до управління країною.

Олександр Кочетков, політолог