Ці руки нічого не контролювали

Читать на русском
Ці руки нічого не контролювали Ці руки нічого не контролювали

Кирило Сазонов, блогер

Ініційоване президентом позачергове засідання Верховної Ради можна вважати однією з найсумніших сторінок в історії української політики. Зла іронія – президент це засідання ініціював, а його фракція ігнорувала.

Чи то образилися депутати від БПП на Петра Олексійовича, чи не в авторитеті він. Злі язики подейкують, що так все і планувалося, щоби голосів на межі вистачало. І Березенко з Кононенком давали команди – голосувати результативно або «майже результативно».

Складно це все збагнути.

Мета засідання була позначена заздалегідь – звільнення одіозних суддів, подання на яких зробила Вища рада юстиції. Запідозрити цей орган в особливый старанності на ниві очищення суддівської системи складно. Тобто якщо вже ВРЮ просить звільнити суддю за порушення присяги, це як внутрішнє рішення гестапо чи НКВС про звільнення дізнавача за особливу жорстокість.

Це очевидно всім – зокрема й депутатам. А голосів не вистачає.

Спостерігати за процесом голосування було просто соромно. Спікер Парубій називає прізвище судді, якого звинувачують у порушенні присяги, в переслідуванні активістів Майдану і… за звільнення 222 голоси. Наступний – 220. Потім 219.

Ті випадки, коли набиралося 226 голосів, зал зустрічав оплесками. Ура, впоралися.

Не клеїться: промову Порошенка в Раді порівняли з мультфільмом “Простоквашино”

Та якби народ проти цих негідників з системи Портнова на Майдан виходив так, як депутати збиралися до зали, то Янукович зараз би на другий термін ішов. Легко і впевнено.  Але народ в ті дні просто йшов на Майдан. Люди ризикували життям, ішли під кийки «Беркута», під кулі й під весь прес суддівської системи. Яку сьогодні така проблема зачистити – просто тому, що депутатам важко зібратися в залі.

Найсмішніше в цій ситуації – голосування по фракціях. Одіозні судді об’єднали всі фракції, крім Опоблоку, звісно. Вчорашнім регіоналам голосувати за звільнення вірних соратників режиму Януковича не з руки, і це зрозуміло. А ось чому БПП не давав голосів – велике запитання.

“Батьківщина” теж порадувала. Тимошенко виголошує полум’яні промови і вимагає голосувати, а Надії Савченко в залі немає. Чому? Що таке важливе відволікло нардепа в цей важливий день? Посміхалася комусь у “ДНР” чи перекурювала під час голодування?

Взагалі список тих, хто був відсутній, просто бісить.

Лещенко не знайшов часу для того, щоби не балачками, а реальними голосуванням підтримати очищення системи. Найєм відсутній. Світлана Заліщук – теж. Єврооптимісти з БПП просто махнули рукою на президента, на власну роботу в Верховній Раді та поїхали до США.

Може, нехай вже там і працюють? Ну, якщо на українські справи часу немає – навіщо повертатися? Хіба що ремонт в квартирі проконтролювати і в ресторан з потрібною людиною сходити. Водночас і їхніх вічних опонентів, найодіозніших з БПП, в залі не знайшли. Де надія і опора президента – на островах?

Сергій Каплін – де? Де цей лідер партії непростих людей? На “Інтері” – є. На мітингу – бачили. У Верховній Раді – немає. Ось і виходить на табло – 220 голосів. Або 219. Судді посміюються і кутаються в мантії.

”Україні потрібна диктатура. Часом це призводить до дуже позитивних наслідків”

Хочеться запитати президента, який ініціював це позачергове засідання – чому? Де депутати зі списку? Це спектакль такий – ми звільняємо в гніві, але не всіх? Чи Петро Порошенко взагалі не контролює свою фракцію? Ганьбище. І якщо глава держави не може вирішити питання з дисципліною в своїй фракції, потрібно щось вирішувати на рівні законодавства.

Як варіант: п’ять прогулів – і автоматичне позбавлення мандата. Без регламентного комітету і голосування в залі, а то знову загрузнемо. Місце списочника займає наступний. По мажоритарці доведеться проводити нові вибори. Бо громадський осуд та інші моральні стягнення з ними не працюють.

А Порошенка вони вже не слухають.

Опубліковано:
Теги:

Розпочався повзучий процес обсипання єдності німецької політичної системи, – Руслан Бортник про «АдН»

Росію можна перейменовувати сміливо на чумний барак, – Михайло Шейтельман

Те, що робить путін сьогодні, – це відповідь главі ЦРУ, – Михайло Шейтельман про терор мирних міст

Нам треба поспішати та розвивати ІІ, щоб путін не встиг, – Михайло Шейтельман

Росія зацікавлена у дестабілізації ситуації не лише в Україні, а й у країнах НАТО, – Олесь Доній

Переносити бізнес-практики у політику – це найнебезпечніше, – Михайло Шейтельман про підхід Трампа

Незважаючи на корупцію, система справедливості та силові структури в Україні працюють, – Юрій Ванетик

Україна поки що не готова до проведення виборів онлайн, – Олена Шуляк

Ви зустрічаєтеся з мавпою з гранатою, – Михайло Шейтельман про розмову глави МЗС Німеччини з Лавровим в ООН

«Буде розповідати про косаток?»: експерт оцінив, чи поїде путін на G20 до Маямі

Це ніяким чином не пов'язано з фінансування ЗСУ, – Дмитро Разумков про оподаткування посилок

Якщо путіна не зупинити найближчим роком, то напад на країни ЄС буде, – Михайло Шейтельман

Без Донбасу жодних перемир'їв не буде, а Донбас путін не отримає, – Дмитро Гордон

На федеральних виборах «Альтернатива для Німеччини» виграти не може, – Михайло Шейтельман

У США світогляд такий, що війна – це бізнес, – Олег Старіков про платну допомогу Україні у війні

Місія – творить добро. Відкривати державницькі ідеї

Трамп забув про те, що оголосив енергетичне перемир'я між Україною та росією, – Михайло Шейтельман

Народ – від пенсіонерів до мільйонерів – стомився від того, що мафія їх всіх грабує, тому повстав, – Юрій Луценко про Революція Гідності

Захист держави – це не любов до влади і не виправдання еліт, – Сергій Ружицький

Показати ще