План із Голландії “не вкурили”

Цілий день ЗМІ просять прокоментувати новину з Голландії, де уряд країни заявив, що не ратифіковуватиме угоду про Асоціацію між Україною і ЄС через рішення референдуму на початку цього року.

Я перепитую: так, а в чому ж новина? Ми і після референдуму в Нідерландах вже розуміли, що ратифікації угоди в традиційному сенсі цього слова не буде. Нічого нового.

Новина буде тоді, коли уряд Голландії пояснить не те, що він не може зробити, – а те, що він збирається зробити? Адже залишити питання на півдорозі не можна.

І не варто поспішати проводити з голландцями переговори з цього питання. Угода про асоціацію між Україною і ЄС готувалась вісім років. І позиція уряду Голландії була вже врахована. Саме це дало змогу голландському прем’єру підписати Угоду в 2014 році. То про що ж нам вести переговори?

Уряд Голландії, який виявився нездалим домовлятися з власним парламентом і народом, заборгував Україні та світу пояснення – що ж робити далі?

Саме світу та Україні. Причому Україні голландці заборгували значно менше. Ми підписали Угоду, її ратифікував Європарламент – усі, окрім Нідерландів, держави-члени ЄС. Угода виконується. Ми, Україна, користуємось перевагами, що їх надає зона вільної торгівлі. Нам особливо кудись бігти не потрібно.

А ось у решти світу питань значно більше. Перше питання, яке виникає без голландського плану: а чи можна загалом із ЄС домовитися? Зовсім небезпідставне запитання. Адже досвід України свідчить, що можна десятиліття домовлятися, підписати угоду, а потім якась одна з держав-членів ЄС опритомніє і скаже: стоп, стоп, стоп!

Наступне запитання: якщо з ЄС навіть теоретично можна домовлятися – то як це робити? Адже той-таки досвід України свідчить: що, можливо, домовлятися слід не з Єврокомісією. Може, намагаючись укласти з ЄС угоду, слід відразу ініціювати референдуми в усіх європейських країнах? Для надійності, що хтось там в останній момент не передумав.

Отже, голландський план, а точніше – його відсутність, ставить під сумнів спроможність ЄС і Голландії загалом домовлятися. Це до того, що дехто в світі й так давно говорить, що в Європі бракує номера телефону, який можна було би набрати і запитати: як справи, які плани? Поцікавитися – яка політика чи позиція.

І якщо Голландія не запропонує якийсь план завершення ратифікації Угоди про асоціацію між Україною і ЄС, а Єврокомісія не погодиться на нього, а потім на нього не пристане Україна, – це відкриє таку скриньку Пандори, що російське наплювательське ставлення до міжнародного права видаватиметься дитячими пустощами.

Мова йде не про якийсь спосіб вийти зі становища, а саме про завершення ратифікації. Варіанти з частковою зміною тексту можна відкидати одразу. Адже це означатиме, що будь-яку угоду з ЄС можна переглянути будь-коли. Насправді, може, не так і погано для нас – у тому сенсі, що багато з умов зони вільної торгівлі з ЄС є справді кабальними для України. І в разі пропозиції змінити угоду на догоду Голландії, чому би нам не поторгуватися: що з підписаного ми збираємось виконувати, а що – ні?

І родзинка ситуації в тому, що європейці знають, що ми знаємо, що вони це знають. А тому з властивою українцям великодушністю ми можемо прокоментувати “новий” план Голландії дуже просто і ввічливо: словами “не вкурили, почекаємо на інший”.