Демократія проти республіки: експерт пояснив, у чому проблема форми організації влади

Про це він розповів на каналі «7 кроків».

«Республіка і демократія за Аристотелем – це різні форми організації влади. Фактично демократія є спотвореною формою республіки, тому нічого спільного, окрім певних зовнішніх ознак, між ними немає. Певні спільні зовнішні ознаки є, безумовно, бо будь-що спотворене так чи інакше намагається відтворити те, що воно спотворило, підробка завжди чимось схожа на оригінал», – зазначає Юрій Гаврилечко.

А змішалось це все, констатує він, у 212 році, коли римський імператор дав римське громадянство абсолютно всім мешканцям Римської імперії, і багато хто вважає це кінцем або початком кінця. Справа в тому, пояснює експерт, що римське громадянство було привілеєм, яка тягнула за собою низку зобов'язань, щоб його отримати, потрібно було щось зробити для Риму. В історії Риму, розповідає він, було 6 збільшень кількості громадян, і щоразу це мало негативні наслідки, владні структури були не готові виконати всі процедури, і послуг потрібно було надавати більше, ніж збиралось податків, армія втратила мобілізаційний ресурс, адже люди йшли воювати, щоб отримати громадянство тощо.

За словами гостя програми, ми до цього часу користуємось цим принципом, у більшості сучасних держав усі є громадянами, і це не про республіку, це про демократію, попри те, що деякі держави проголошують себе республіками. Як він підкреслює, різниця між громадянином-республіканцем і громадянином-демократом екзистенційна, це визначає розуміння того, ким ти є і чим є держава.

«Демократія у нас почала вважатися певним сакральним елементом, але замість осмислення, критичного ставлення і з'ясування, що це таке, воно забронзовіло у гаслі. Хіба що філософи замислюються над певними різницями. Для всіх інших це стало настільки звично і зручно, що навіть ніхто не думає, чи є різниця», – зазначає Юрій Гаврилечко.

Як повідомляла Politeka, Себастьянович пояснив, що перший крок до економічного дива – це подолання корупції у державному апараті.

Також Politeka писала про те, що Старіков пояснив на тлі невдоволення кадровими перестановками, чим займається міністр оборони під час війни.