Паства Київського патріархату переграла МП без шансу
Церковне. Підсумкове.
По черзі провели свої святкові заходи два патріархати. Одна віра, один Бог, один текст Біблії, а за відчуттями, між МП і КП лежить ціла прірва.
Російський патріархат співає “Боже, царя храни!”. Київський – гімн України.
МП привів на заходи змучених, забитих людей, закутаних у хустки. Свято КП відвідали цілком світські, сучасні громадяни.
У лавах російських православних красувалися смагляві фейси Оппоблока. У рядах Київської церкви – красиві діти та молодь у вишиванках.
Уніформа під рясою члена МП виглядає загрозливо. Військова куртка, недбало накинута на плечі священика КП, – немов свідоцтво, що нещодавно чоловік відвідав із підтримкою наших військових у зоні АТО.
Паства МП нагадує тітушок і антимайданівців. Прихильники КП – радш аудиторія заходів до Дня незалежності, демократичних мітингів.
Священики-зірки МП більше схожі на вгодованих самовдоволених кнурів. Священики КП доглянуті, не товсті, охайні – для грамотного сервісу дуже навіть воно.
Якби святкування хрещення Київської Русі було спортивним заходом, команда КП виграла би з рахунком 10:0.
Імідж КП отримав величезну кількість плюсів ще за часів Майдану, коли віддав під потреби революціонерів свою перлину – Михайлівський собор. Відтоді вони зібрали величезну кількість плюсів і бонусів за активну громадянську позицію та небайдужість до країни.
Десь у цих двох моментах і полягає головна місія всіх церков.