Гройсман реформує ДФС, потрібні гроші на вибори: як будуть ділити потоки

Наша митниця знову опинилася у фокусі глобальних реформ. Цього разу за вимогою МВФ має статися великий поділ фінансових потоків, і на світ Божий очікується поява двоголового молодця з кунсткамери: Державної фіскальної служби та Її Величності Митниці.

На цьому реформа ризикує і зупинитися. Як це часто буває, «стільці» в Україні під виглядом нових посад підшукують під цілком реальних людей, нехай навіть і без профільної… Ну або під потрібні фракції.

Це на Заході вже давно відбулася інституалізація державного управління, й єдине, що залишилося зробити – це забезпечити постійну ротацію на найвищих посадах кращих із найкращих. У нас же «кращі з найкращих» традиційно зализують рани, перебувають далеко за межами кадрового резерву, тоді як на владному Олімпі тасують одну і ту саму заяложену колоду карт.

Що хорошого в розділенні ДФС та митної служби? Був один фінансовий потік, а стало два.

І на митниці він зовсім не маленький. Там щорічно нараховується приблизно 250 млрд грн імпортного податку на додану вартість. І те, як будуть оцінювати чергову партію китайських капців, безпосередньо впливає на рентабельність українських імпортерів.

Окрім того, від митниці частково залежить і відшкодування ПДВ за експортними операціями. І тут також потрібно все правильно виміряти, зважити та визнати придатним до відшкодування. Сумарно лишень потоки з ПДВ становлять до 400 млрд грн на рік.

Але зараз і ДФС, і митниця стають буквально ключовими структурами для вітчизняних фінансово-промислових груп.

Річ у тому, що на вимогу «західних партнерів» Україна найближчим часом воленс-неволенс повинна долучитися до міжнародних стандартів BEPS, тобто почати боротися з розмиванням оподатковуваної бази, яку в нашій країні великі корпорації розмивають ледь не земснарядом.

На практиці це означає, що в системі продажу товарів на зовнішніх ринках через ланцюжок контрольованих іноземних компаній вітчизняні олігархи, нарешті, почнуть застосовувати давно ухвалені норми про трансфертне ціноутворення, згідно з яким будь-який товар, проданий своєму ж торговому дому де-небудь у Відні, має обкладатися за принципом «витягнутої руки», тобто аналогічно до цін, зафіксованих між не пов’язаними особами.

І якщо компанія, зареєстрована на віденського бомжа, купила в Україні залізну руду на 15-30% дешевше, ніж це було зафіксовано на ринку, український продавець повинен нарахувати податкові різниці та доплатити в бюджет податок на прибуток.

Звісно, застосування трансфертних цін передбачає, що фіскали будуть їх «звіряти» під час планових перевірок з якимось ринковим «бенчмарком». І тут роль голови ДФС в історії зростає як ніколи, адже довідник цін – це як вартість грузинських апельсинів: «Гдэ-то так: сэм, восэм..»

У митниці теж з’явився свій «довідник». Це так звані індикативні ціни, коли з метою оподаткування та утримання мит ціна імпортного товару порівнюється з талмудом ринкових індикаторів.

Із цією індикативною петрушкою взагалі вийшла окрема історія. Як це зазвичай буває, ціни, які заявляли підприємці при імпорті, не збігалися з індикативними. Як наслідок – товар гнив на кордоні, поки тривали суперечки бізнесу та інспекторів.

У результаті «революційних» змін, внесених до Митного кодексу, підприємці отримали право забирати товар, залишаючи на митниці депозит і паралельно відстоюючи свої інтереси в суді.

Як результат – на ринку з’явилося декілька «судів», які штампували рішення як гарячі пиріжки, і кілограм китайських капців оцінювався мало не в одну гривню, а коло «наближених імпортерів» буквально стояло в черзі за своїми грошовими депозитами, отримуючи їх «взад» на підставі рішень судів.

І навіть тотальний шмон цієї схеми практично нічого не змінив, так само як і введення на митницю поліції та її підключення до електронної митної системи. Не кажучи вже про “чорні сотні”, які мають такий самий ККД, як і введення в митні термінали бронетехніки та залучення авіації і флоту для боротьби з контрабандою.

Загалом, у кожної служби тепер є свій гросбух: у ДФС – ціни для трансфертного ціноутворення, а у митниці – індикативні ціни. Які, до речі, останнім часом було збільшено на десятки відсотків, що викликало гнів імпортерів, які погрожували навіть залишити товар на митних терміналах.

Може, в Європі подібна схема, яка надає чиновникам широкий простір для цінової фантазії, і працює, але в Україні спочатку потрібно провести інституційну реформу, а потім робити фіскалів всесильними. Інакше це призведе лише до зростання корупційної ренти та подальшої тінізації економіки.

Ну а поки потрібно роздати кожній свашці по ковбасці: одним «друзям» дати ДФС, іншим – митницю. Вибори на носі.

Як казав один депутат: «Мінімум сто тисяч нести треба, мінімум».

П’ять років минуло непомітно, і влада знову змінюється. А для збереження стабільності клану в цей смутний час потрібні гроші. І великі: «Хлопцы недовольны мной. Какой ты, говорят, атаман, ежели у тебя нету золотого запасу? Батька! Гроши!!!»

За часів Януковича проводили дослідження щодо розбіжностей у даних нашої митниці та дзеркальних показниках митних органів основних торговельних партнерів. Розриви статистичних даних були просто жахливі.

У різні роки вони доходили до 45% від офіційних показників української митниці, а суми розбіжностей варіювалися від 8 до 18 млрд дол. на рік.

Думаєте, зараз усе не так? Як відомо, з 1 січня 2017 року експорт з України лісу-кругляка заборонено. За даними нашого держстату, так воно і є: якщо у 2016-му в ЄС було ввезено 840 тис. тонн лісу-кругляка, то в 2017-му – лише кілька тисяч тонн.

Але, за даними Євростату, в 2017-му році імпорт лісу-кругляка з України не припинявся. Він становив 477 тисяч тонн, а в 2016-му його постачання було значно вищим від задекларованого нашими митними органами – 1,3 млн тонн проти згаданих вище 840 тисяч.

Загалом, попри шум і гам «реформ», на митниці, як завжди, панує олімпійський спокій. Адже гроші люблять тишу. Як сказав би один кіногерой: «А как глянул в стороны — и-и, контейнер с товаром летает над крестами! А вдоль границы таможенные инспекторы с косами стоять! И тишина!»

Олексій Кущ, економіст і фінансовий аналітик, спеціально для «Політеки», 24 січня 2019 року

Нагадаємо, кредитні відсотки потрапили під заборону: подробиці доленосного рішення.

Як повідомляла Politeka, долар по 10: індекс «Біг Мака» показав, яким насправді повинен бути курс валют.

Також Politeka писала про те, що українців попередили про наплив фальшивомонетників: чому варто перевіряти кожну купюру.