Обвал на біржах і дихання кризи: чому Україні не уникнути проблем

Читать на русском
кризис

C 10 жовтня американські фондові індекси пішли вниз, втративши за три дні 5-6%. Акції збували так активно, що біржовики згадали лютий 2018 року, коли стався наймасштабніший розпродаж за останні два роки

Два серйозних спади на біржах за один рік – як мінімум привід задуматися. Оптимісти кажуть, що час відкоригувати ціни, скептики – що є підстави чекати нової кризи.

Що сталося?

  • Поштовх світовим біржам зробили в США. Такі індекси, як NASDAQ Composite, S&P 500, Dow Jones Industrial Average просіли максимально за останні кілька місяців. Значення ще не досягли того рівня, який був у лютому, але близькі до цих позначок.
Дефолт все ближче: хто заважає Україні отримати транш МВФ
  • Американці в четвер 11 жовтня вдарили і по азіатським біржам – японський індекс Nikkei і гонконгський Hang Seng показали найсерйозніше падіння за останні півтора роки – на 4% і 3,5% відповідно. Лихоманило Європу, Австралію, Китай, але частину своїх втрат там відіграли. Хоча в п’ятницю 12 жовтня NASDAQ, Dow Jones, S&P як і раніше йшли в мінус.

Вказівні пальці фінансистів відразу ткнули в кілька винних. Перший – Федеральна резервна система США, яка наприкінці вересня підвищила облікову ставку до 2,25%. Більше того, там уточнили, що є ймовірність підвищення ставки і в грудні. Зростаюча облікова ставка підвищує й кредитні ставки: рефінансування для американських компаній коштує дорожче, в результаті інвестори скидають акції позичальників і індекси йдуть вниз.

Другий наслідок підвищення облікової ставки – зростає прибутковість казначейських зобов’язань США. Інвестори вважають, що простіше продати акції компаній і купити ці цінні папери: ризиків мінімум, а прибуток зростає.

Наступні винуватці – великі компанії, які в п’ятницю, 12 жовтня, починають звітувати за третій квартал 2018 року. Інвестори засумнівалися, що показники будуть такими вже вражаючими. Тут ще деякі з компаній, зокрема Louis Vuitton LVMH, 10 жовтня попередили, що через торговельні війни США з Китаєм і Європою показники можуть бути гірше, ніж очікувалося. Тобто і звітність, і війни насипали біржам негативу.

Додав і Міжнародний валютний фонд. 9 жовтня там зробили прогноз по зростанню світової економіки в 2018-2019 роках. Темпи переглянули в бік уповільнення – з 3,9% до 3,7%. «Зростання досягло стелі», – констатували аналітики.

Звичайні коливання vs чергова криза

Частина зарубіжних аналітиків називають ситуацію на біржах не падінням, а корекцією. Також покладають надії на переорієнтацію інвесторів з акцій високотехнологічних компаній, які користувалися високим попитом останнім часом, на недооцінені цінні папери. Але за минулі кілька днів просів не тільки індекс NASDAQ, куди включають промислові високотехнологічні компанії, але і індустріальний Dow Jones.

Якщо подивитися на динаміку, то індекси росли протягом декількох років. Але є одна тенденція, яка насторожує: злети і падіння 2018 року набагато більш різкі, нервові, ніж в 2016-2017 рр.

«Це говорить про те, що кризова частотність зростає. Адже криза не починається з якоїсь певної дати і чіткого часу», – пояснює фінансовий експерт Олексій Кущ.

МВФ сказав своє слово – зростання економіки сповільнюється. Тих же поглядів дотримуються і в СОТ: за підсумками 2018 р. там очікують не 4,4% зростання, як раніше, а 3,9%. Причини – санкції і торгові обмеження.

Криза неминуча: відомі причини і терміни

«Якщо такі консервативні організації, як МВФ і СОТ говорять про уповільнення зростання, значить все може бути набагато гірше. Там розуміють ступінь впливу своїх прогнозів на світові ринки, – каже експерт. – Як правило, прогнози СОТ і МВФ – надоптимістичні, а все завжди відбувається значно гірше, ніж вони очікують».

Президент США Дональд Трамп уже поставив діагноз – у всьому звинуватив Федеральну резервну систему і сказав, що там зійшли з розуму. На його думку, торгове протистояння з Піднебесною тут ні до чого.

«Раніше світові гравці розуміли, що є США, які займаються диригуванням всієї економіки, – уточнює Олексій Кущ. – У 2008 році дії ФРС були спрямовані не тільки на порятунок американської економіки, але і співвідносилися з необхідністю вивести з кризи решту. Нинішні заяви Трампа говорять про те, що світова економіка втратила це глобальне диригування. Немає цілісної, конструктивної політики в найбільшій економіці».

Зарубіжні аналітики вважають, що потрібно звикати до волатильності на ринках – це плата за зростання протягом кількох років. Але про масштабну кризу говорили і десять років тому – з прогнозуванням проблеми були і залишилися.

«Ось брудний секрет про фондовий ринок: у більшості випадків ніхто не має уявлення, чому акції ростуть чи падають в певний час або день, – пише редактор Bloomberg Марк Гонглоф. – Біда в тому, що багатьом людям платять за пояснення таких явищ, тому ми часто вдаємося до такого таємного аналітичного методу, відомого як «вгадування».

Чому це має непокоїти Україну?

Фондовий ринок в Україні практично відсутній і впливу на економіку і гаманці людей не робить. Але це не означає, що і світові тенденції оминають нас стороною.

Нафтове цунамі: як світові спекулянти б’ють по гаманцях українців

Весь рік експерти всіх рівнів і всіх країн говорять про одне й те ж: нинішня економічна політика США створює проблеми для ринків, що розвиваються. Навіщо ризикувати, граючись з країнами, що розвиваються, якщо можна зробити ставку на долар, що дорожчає і вкластися в надійні боргові зобов’язання Штатів, тим більше що з підвищення ставки їх прибутковість зростає. Про втечу інвесторі в своїх звітах пише і НБУ, так що попередження актуально для України.

  • На зовнішніх ринках Україні позичити щось дуже важко. Підтвердження тому – випуск українських облігацій на зовнішньому ринку під 9% влітку 2018 року. Це дуже висока ставка, але ж залучити вдалося не так вже й багато – 730 млн дол. Для порівняння, в минулому році Україна залучила 3 ​​млрд дол. під 7%.
  • З прямими іноземними інвестиціями проблеми були і нікуди не поділися. З початку року вдалося залучити 1,1 млрд дол. У 2017 році – 2,2 млрд дол. Для порівняння, навіть в кризовому 2009 році ПІІ становили 4,8 млрд дол.
  • У той же час валюта гостро потрібна. За нею ми стукаємо до МВФ і сподіваємося, що після траншу розморозяться інші кредити – від Євросоюзу та Світового банку. Адже в 2019 році починаються багатомільярдні виплати за зовнішніми боргами: потрібно буде заплатити 12 млрд дол.

Немає валюти від кредиторів, неможливо позичити гроші на зовнішніх ринках – залишається сподіватися на наш експорт. Але падіння ринків і уповільнення зростання економіки – дуже кепські сигнали.

  • Україна загрузла в своїй економічній моделі. Країна знаходиться в залежності від сировинного експорту – руди, зерна, які дають половину ВВП, і від енергетичного імпорту – нафтопродуктів, вугілля, газу. Поки що руда і зерно тримаються, але енергоресурси йдуть вгору. До кінця року навіть пророкують 100 дол. за барель нафти. Причини тут працюють аж ніяк не економічні, а спекулятивні і політичні, тоді як руда і зерно в політику занурені набагато менше.

Якщо ціни на наш експорт підуть вниз, а на енергоносії – вгору, «сировинні ножиці» будуть відрізати шматки нашого ВВП, будемо витрачати валюти ще більше, а отримувати ще менше.

«Сповільнення світової економіки – це уповільнення споживання сировини. Попит падає – падають ціни – це непорушні закони ринку, – констатує Олексій Кущ. – «Сировинні ножиці» – небезпечна сировинна парадигма для України. Це відріже частину нашого ВВП, збільшить витрати нашого внутрішнього виробництва (на енергоносії, – ред.) і, відповідно, знизить конкурентність наших товарів, в тому числі і на внутрішньому ринку».

  • Якщо резюмувати, то друге за рік падіння фондових ринків викликає серйозні побоювання і каже про кризові явища в світовій економіці.
  • Масштаби цієї кризи поки що неможливо передбачити – аналітики розглядають як локальні проблеми на ринках, що розвиваються, так і глобальні проблеми, якщо впаде друга світова економіка – Китай.
  • Але навіть уповільнення зростання світової економіки – це удар по українському експорту, проблеми з погашенням зовнішнього боргу і зниження нашого ВВП. Якщо ж ми маємо справу з кризою, то удар може бути не просто болючим, а нищівним.

Нагадаємо, експерти розповіли, від чого залежить курс долара.

Як повідомляла Politeka, курс долара змінить ціни на квартири.

Також Politeka розповідала, як зашкодить і від чого врятує цифрова нацвалюта.

Ганна Гончаренко


Телетайп: чи є життя після «нормандського формату»?

Телетайп: синопсис четвертого сезону прямоефірного серіалу «слуга народу»

Телетайп: рейтинг влади падає, терміново пора політично дорослішати

Телетайп: наїстися політики до завороту мізків

Телетайп: теорія повітроплавання стосовно української політики

Телетайп: про володаря доль Володимира В’ятровича та кнопочку на тім’ячку

Телетайп: «колишніх» з їх схемами треба карати, а не наслідувати!

Телетайп: баланс між США і Китаєм – ключ до реального миру на Донбасі

Телетайп: невигадані сюжети для продовження серіалу «Слуга народу»

Телетайп: індульгенція Зеленському, ренегат Порошенка і Портнов як професор юридичного свавілля

Телетайп: «Слуга народу» нависає над країною, як колись КПРС

Телетайп: оглядини Зеленського в Європі, «непонятки» в Мінську і «ударні» метання Кличка

Телетайп: слідом за ситуаційною кімнатою Порошенко може поцупити і київське ППО?

Телетайп: екіпаж яхти «біда» набраний і готовий до кругосвітньої регати?

Телетайп: президент Зеленський в приймах у олігархічної системи

9 травня: історія проти істерії

Ціна 9 травня – вічна військова травма

Парад цинізму: як день скорботи перетворили на свято

Телетайп: зв’язка «Порошенко-Путін» проти президента Зеленського?

Показати ще