Скандал в ПАРЄ: як співпраця з Росією стала токсичною 

Аграмунт вибачився перед колегами, а поїздку назвав помилкою. Він стверджував, що росіяни ним зманіпулювали. Проте, після гострих дискусій та тиску з боку депутатів асамблеї, він все ж погодився залишити посаду. Заяву про відставку мав написати 28 квітня. Однак, так цього і не зробив. Бюро ПАРЄ висловило йому недовіру.

Politeka дізналася, чи вдасться Педро Аграмунту уникнути відставки, чи усвідомлював він до чого може призвести його поїздка в Сирію з росіянами та чи розраховувала Росія на такий розвиток подій.

– Коли створювалася Парламентська асамблея Ради Європи, ніхто не міг уявити, що з боку президента можлива подібна некоректна поведінка, яку продемонстрував Педро Аграмунт і яка поставить під загрозу об’єктивне виконання обов’язків. Тому процедура імпічменту голови ПАРЄ не прописана. Єдина річ, яку маємо – тиск. На цій посаді має з’явитися більш зважена людина. Не обов’язково проукраїнська, але точно не друг російського президента Володимира Путіна.

Особи, які закордоном мають проросійські погляди, діляться на тих, хто люблять гроші, й на корисних ідіотів. До останніх можна віднести європейських й американських ліваків, які захоплюються Росією, оскільки та намагається зруйнувати систему, яку, на їхню думку, створила Америка. Є й крайні праві, які бачать РФ союзником, що руйнує ліберальний світоустрій. Тому вони у будь-якому випадку будуть прихильниками Путіна, навіть розуміючи, що він вбивця і тероризує власний народ. У випадку з європейськими депутатами, які з росіянами полетіли до Сирії, немає різниці чи вони були задоволені, що їх покатали, нагодували, чи вони корисні ідіоти. Правозахисні організації, ООН і ОБСЄ неодноразово оприлюднювали звіти з доказами того, що відбувається в Сирії, як з боку Асада так і росіян. Якщо ж хтось з європейських політиків після цього погодиться за російські гроші поїхати туди, це просто поза межами розуміння.

Росія – неприродна сторона конфлікту в Сирії. Вона не сусідня країна. Те, що РФ там робить класифікується як воєнний злочин або злочин проти людяності. Не говорячи про моральну сторону в підтримці кривавого режиму Башара Асада. Росія брала участь у домовленості про знищення хімічної зброї в Сирії. Як виявилося, цього не зробили. Хімічна зброя залишилася на військовому аеродромі, де були і російські військові. Сумніваюся, що російські розвідники, які беруть участь у сирійській війні, настільки тупі, що не бачили спеціальних бункерів, сховищ для хімічної зброї і відповідних контейнерів на літаках.

Росіяни не розраховували на подібну реакцію в ПАРЄ. Як до цього й не думали, що стане відомо про їх втручання у виборчий процес у Сполучених Штатах.

Уже провели розслідування в Німеччині, щоб з’ясувати наскільки росіяни втручаються у внутрішньополітичне життя країни. У Великобританії на сайті парламенту зареєстрували петицію, з вимогою розібратися щодо можливого впливу РФ на британські вибори, які відбудуться у червні. Зараз подібні дії актуальні для всіх країн, включаючи Україну. Знаємо, що російський вплив є, але нам невідомі механізми, схеми як приходять гроші, хто агенти, хто, як і для чого використовує російську інфраструктуру.

Хвиля, яка підіймається, не антиросійська, а антипутінська, антиКДБістська. Усі російські впливи підривають устрій як Європи, так і демократичного світу загалом. Як можна довіряти політикам, які за гроші іншої країни відстоюють їх інтереси? Як довіряти ЗМІ, які стають знаряддям пропаганди? Це важливі й складні речі. Поки що не всі в Європі це зрозуміли. Тому в деяких країнах і не забороняють Russia Today. Вважають, що канал має право на існування у демократичному світі й просто демонструє іншу точку зору. Вони не розуміють, що це не ЗМІ, а психологічна й політична зброя . Там немає правди.

Сподіватимемося, європейська спільнота зробить висновок і зробить кроки, щоб викорчувати всі ці російські впливи.

– Перспективи Педро Аграмунта на посаді президента ПАРЄ очевидні – він не буде на цій посаді, бо це стане ганьбою для всієї Асамблеї. На відміну від нього, який продався Москві й відпрацьовував свої гроші, для переважної більшості європейських депутатів поняття порядності, чесності щось таки важить. Тому, попри всі його спроби якимось чином юридичними гачками себе врятувати, жодних перспектив це не матиме. Так чи інакше, через короткий період часу матимемо іншого адекватного президента ПАРЄ.

Заяви Аграмунта, що росіяни ним маніпулювали – спроба уникнути відповідальності. Подивіться на його сиве волосся. Чи можна зманіпулювати людиною, яка не перший рік у політиці й має великий політичний досвід? Він прекрасно знав, що робить. Знав, що стає залежним і свої «30 срібняків» доведеться відпрацьовувати.

Якби росіяни прорахували те, що зараз відбувається в ПАРЄ, поїздки в Сирію не організували б. Мати свою людину на такій високій посаді – великий позитив. Оскільки він зараз піде, це можна вважати провалом їхньої безглуздої зовнішньої політики, яка базується не на міжнародному праві, а на підкупі.

З усієї цієї ситуації виграла не тільки Україна, а всі цивілізовані держави. Тепер доведено на найвищому політичному рівні, що якщо стаєш політичною повією, муситимеш відповідати.

– Історія з Педро Аграмунтом – це сигнал для інших політиків, які іноді мають бажання загравати з Кремлем. Тема Російської Федерації стала токсичною. Ті, хто заграють і порушують європейські принципи, рано чи пізно отримають негативну реакцію й загрозу завершення кар’єри. Тому це вже велика перемога для України.

Насправді, Аграмунту не хотілося б йти у відставку, тому він тягнутиме час. Сподіватиметься, що справа замнеться. Але він потрапив під колосальний тиск. Це серйозний удар по його політичній кар’єрі й відставка з посади президента ПАРЄ неминуча.

Політик такого рівня, як Аграмунт не може бути предметом маніпуляцій. Якщо це так, він нікудишній політик. Тому всі його заяви, що росіяни його підставили, лише виправдання.

Подібної реакції у ПАРЄ на поїздку в Сирію ні Аграмунт, ні російська сторона не очікували. Для президента Асамблеї – це удар по його політичній кар’єрі. Росіянам його відставка також не вигідна. Уся ця ситуація стала сигналом токсичності РФ. Тепер їм буде тяжко намагатися просувати свої інтереси, оскільки інші делегати бачитимуть наскільки тема Росії неприйнятна.