План порятунку економіки: заспокоїти політиків, знести курники і зняти земельний мораторій

Читать на русском
Committee members spread five cent coins over Federal Square during an event organised by the Commit

Податки і реформи, проблеми та успіхи українського бізнесу 23 листопада обговорювали учасники форуму «Битва за бізнес». Ми поставили їм одне питання: що необхідно зробити українській владі, щоб український бізнес розправив плечі?

Наталія Матусевич, Українське інвестиційне бюро:

– Судову реформу потрібно було зробити позавчора, адміністративну реформу з подальшим поліпшенням якості управління потрібно було робити вчора. Адже податкова система – це наслідок якості держуправління. Зважитись на якісь серйозні реформи або радикальне зниження податків можна лише за наявності гарантійного забезпечення, якого Україні не вистачає.

Зазвичай вся допомога, яка приходить в Україну, одразу ж освоюється, причому неефективно. За один рік з економіки України виводять $7-8 млрд, а ми досі чекаємо довгострокову програму допомоги МВФ на $17 млрд. То ці гроші вже є в нас! Може, подумати, як їх повернути в економіку, а не просити допомоги в інших?


Не можна сказати, що на малий і середній бізнес зараз серйозно тиснуть. Для їхнього розвитку необхідно не стільки зниження податків, скільки здешевлення кредитів та зниження потенціалу ризикованості України.


Чому до нас не заходять іноземні й внутрішні інвестиції? Передовсім через політичну нестабільність, Україна в групі ризику приблизно на одному рівні з Венесуелою або кількома країнами Африки: занадто часта зміна урядів, пряма зацікавленість тих самих депутатів із бізнес-середовищем і засилля монополій. А от усунути цей фактор у наших умовах можна цілковитим відділенням бізнес-еліти від політичної.

Жанкарло Червіно, Центр міжнародних податкових практик:

– Україні необхідно менше бюрократії і більше стабільності. Коли у вас постійно говорять про необхідність зниження податків, я хочу нагадати: хлопці, багато країн світу мають дуже низькі податки, але це майже ніяк не вплинуло на їхню стабільність та інвестиційну привабливість.

Стабільність – це питання політики. У вас можуть бути ідеальні закони, бізнес-умови, ліберальні підходи в управлінні, але якщо не буде впевненості, що все це не знесе наступний уряд, до вас ніхто не прийде.

Україна в серці Європи, у вас велика територія, вихід до морів, молоде населення. У вас є всі можливості для економічного ривку. Подивіться на Польщу. На початку своїх реформ вона не дуже відрізнялася від України, але зараз це абсолютно інша країна. Так от: вони почали зі стабільності, а потім уже багатіли. Без стабільності інвестори не прийдуть і до вас.

Олег Наливайко, юридична компанія «Стратег»:

– Держава свого часу створила умови, які загнали бізнес у тінь. Якщо не змінити це найближчим часом, нас чекає хаос. Менше розмов, більше діла, справжніх реформ. А почати варто з податкової реформи та зняття валютних обмежень. Жоден інвестор не вкладатиме в країну, звідки апріорі не зможе забрати гроші, коли знадобиться. Тримати драконівські обмеження на операції з валютою вже пізно, кому потрібно – давно свої капітали вивели.

Другий важливий момент – судова реформа. Не повинен бізнесмен прокидатися і починати день з перевірки реєстрів: «А я все ще є власником фірми?» А у нас це є досі. Захист капіталу, прав власності й справедливість розгляду позовів без незалежної судової системи неможливі.


Однозначно необхідно відкрити ринок землі. Наші лобісти в парламенті, а за сумісництвом співвласники агрохолдингів розповідають, що всю землю у селян одразу вкрадуть іноземці. А от якщо земля стане товаром, той самий аграрій зможе її закласти в банку, щоб купити комбайн, більше збирати врожаю і більше його продавати. Валюта піде в країну.


Встановіть мінімальну ціну за оренду та продаж гектара землі, якщо не хочете відкривати ринок без жодних умов, щоб бабусь і дідусів не дурили ці агрохолдинги! А знаєте, скільки зараз витрачають аграрії на оренду землі? 3-6% від обороту, ось це і є ціна популізму.

Чжан Пей-Єн, Клуб експортерів України:

– Українцям потрібно вийти з кокону: бути мобільними, рішучими й обізнанішими в потребах світового ринку. Держава повинна максимально підтримувати експорт, а зараз поїздки ваших компаній і бізнесменів держава не підтримує зовсім, в Китаї навіть немає торгового представництва України.

Інвестори повинні бути упевнені не лише в тому, що на них не тиснутиме держава, але й бачити такі пропозиції, яких немає в інших. Скажімо, в Китаї нова виробнича компанія перші три роки не платить податок на прибуток. У цей період вони весь прибуток інвестують у розширення бізнесу.


Іноземним інвесторам в Україні впадає в очі жадібність і некомпетентність багатьох українських чиновників. Часто вони вбивають курку, щоб забрати яйце. А починати бізнес, щоб одного прекрасного дня твоє підприємство захопили або закрили, зовсім не цікаво.


Наталія Ульянова, ICF Legal Service:

– Українському бізнесу для початку потрібно навести лад у себе. Наш бізнес схожий на дачу, яка обросла курятниками, бо це було вигідно, а тепер кури не такі вигідні, власник починає запрошувати на цю дачу туристів. Колись було вигідно будувати бізнес «по-сірому», навмання працює оплата податків, керування, захист…

Колишній глава Адміністрації президента Борис Ложкін нещодавно сказав, що у нього є два інвестори, які готові вкласти в Україну мільярд доларів, але не можуть знайти куди! Чому так відбувається? Та тому що наш бізнес до цього не готовий. Вони дивляться на цей курник і точно не можуть розгледіти в ньому білосніжну віллу.


Важливим досягненням стала би ліберальна податкова реформа. Тоді з країни перестане йти бізнес. Повірте, суттєве послаблення цього тиску збільшить потужності бізнесу, який уже є, як мінімум в 5-7 разів.


Едуард Курганський, громадянська платформа «Бізнес за майбутнє»:

– На цей рік у бюджеті запланували зібрати 55 млрд гривень податку на прибуток. Проблема в тому, що 85% із цієї суми заплатили 1086 підприємств із майже 300 тисяч зареєстрованих. Отже, в Україні цей податок не працює і сплачують його лише  державні підприємства та бізнес з іноземною участю і строгими правилами звітності. Всі інші занижують доходи, малюють у звітах збитки, а гроші виводять за кордон в офшори.Ми виступаємо за скасування податку на прибуток та запровадження податку на виведення капіталу.


Все просто: доти, доки гроші залишаються в бізнесі – їх не оподатковують. Це дозволить бізнесу інвестувати в розвиток, створення нових робочих місць і підвищення конкурентоспроможності українських товарів на світовому ринку.


В Естонії аналогічна норма працює десять років. Рівень інвестицій у них учетверо вищий, ніж в усіх інших балтійських країнах разом узятих. Тобто завдяки такій нормі країна стає інвестиційно привабливою. В Естонії проблема зараз у тому, що більше нікуди вкладати, бо країна маленька. Уявіть, як це спрацює в Україні!

Ілля Лукаш


Телетайп: чи є життя після «нормандського формату»?

Телетайп: синопсис четвертого сезону прямоефірного серіалу «слуга народу»

Телетайп: рейтинг влади падає, терміново пора політично дорослішати

Телетайп: наїстися політики до завороту мізків

Телетайп: теорія повітроплавання стосовно української політики

Телетайп: про володаря доль Володимира В’ятровича та кнопочку на тім’ячку

Телетайп: «колишніх» з їх схемами треба карати, а не наслідувати!

Телетайп: баланс між США і Китаєм – ключ до реального миру на Донбасі

Телетайп: невигадані сюжети для продовження серіалу «Слуга народу»

Телетайп: індульгенція Зеленському, ренегат Порошенка і Портнов як професор юридичного свавілля

Телетайп: «Слуга народу» нависає над країною, як колись КПРС

Телетайп: оглядини Зеленського в Європі, «непонятки» в Мінську і «ударні» метання Кличка

Телетайп: слідом за ситуаційною кімнатою Порошенко може поцупити і київське ППО?

Телетайп: екіпаж яхти «біда» набраний і готовий до кругосвітньої регати?

Телетайп: президент Зеленський в приймах у олігархічної системи

9 травня: історія проти істерії

Ціна 9 травня – вічна військова травма

Парад цинізму: як день скорботи перетворили на свято

Телетайп: зв’язка «Порошенко-Путін» проти президента Зеленського?

Показати ще