Новий Майдан, небачені понти влади і розмови Порошенка. Підсумки тижня з Politeka

Електронні декларації наразі доступні громадськості, і розкіш чиновників «класу А» шокувала українців. Прірва між населенням, половина якого живе за межею бідності і яке віддає своїх синів на фронт, і між можновладцями здається нездоланною. Але останні зараз намагаються згладити відмінності.

Малюнок Георгія Держаліна

Фінансовий стриптиз

12,3 млрд грн, тобто половина останнього траншу МВФ, – саме такий обсяг готівки задекларували лише народні депутати. Зберігають гривні, євро та долари в сейфах також міністри, керівники відомств, мери, прокурори і судді. Ці гроші лежать мертвим вантажем, оскільки не працюють на економіку, не сприяють розвитку ринку і конкуренції. Такої думки дотримуються вітчизняні економісти.
Зате влада любить витрачати гроші за кордоном, інтенсивно скуповуючи імпортні товари лакшери-брендів і дорогі автівки. Шанелі, вешерон константини, гермеси, біле золото, діаманти, мерседеси укупі з астрономічними сумами на рахунках і готівкою, проте, викликають не лише обурення. Вони насторожують і лякають, оскільки їхня природа незрозуміла. Проблема навіть не в тім, що походження далеко не завжди хочуть пояснювати. Вона в тім, що нормальній людині, яка працює, нема чого і коли грати в показуху. У чиновників ж якщо нерухомість – то елітна, якщо шуба – то норкова в підлогу, якщо годинник – то з десяток. Усі ці речі пасують, швидше за все, для кидання понтів. І ось тут починається все найцікавіше. Якщо людям на солідних посадах так потрібно красуватися, скуповуючи статусні речі, значить розум, досвід і посаду вони показниками статусу не вважають. Тобто чиновникам «класу А» найбільшої європейської країни ще хочеться щось комусь доводити, скуповуючи бренди. Ось тут дуже важливо, кому вони доводять. Адже є лишень один прошарок населення, який ні у гріш не ставить державу і високі посади. Це злодії в законі. Якщо спілкування влади відбувається на такому рівні, вона не може не лякати.

Але за підсумками декларування, на жаль, НАЗК і НАБУ не перевірятимуть коло знайомств. У парламентському комітеті із протидії корупції загрожують відставками і кримінальними провадженнями, лише якщо чиновники не доведуть законне походження своїх статків.

Запахло піаром

Тим часом у парламенті виправдовуються за свої доходи і хочуть відбитися малою кров’ю. Там збираються карати себе за прогули. У Раді з’явився законопроект авторства 13 нардепів, які пропонують штрафувати народних обранців на 50% від зарплати за прогул двох засідань. З огляду на заробітки багатьох із них за неосновним місцем роботи, покарання буде швидше політичним, а не фінансовим. Тоді як експерти пропонують їм струсити пил із Трудового кодексу, в якому зазначено, що за три прогули працівнику загрожує звільнення, а не штраф.
Але поки одні нардепи з’ясовують, як часто їм варто ходити на роботу, інші дозволяють собі з’являтися на робочому місці з особливою метою. Цього тижня журналісти зафільмували інтригуюче листування і дивну поведінку в сесійній залі Дмитра Добкіна. Нардеп від Опоблока замовив турпоїздку на шістьох загальною сумою в 135 тис. євро, а потім сховався за колону і щось підносив до носа. Можливо, це був бальзам «Зірочка», але у громадськості склалася інша думка. Тим паче, що він не наважився пройти тест на наркотики.

Розмови гаранта

Зате поки народні обранці працюють абияк, президент працює понаднормово. У список його обов’язків очевидно не входить телефонне спілкування з жартівниками, але для одного він зробив виняток. 2 листопада на офіційному сайті гаранта з’явилася інформація про те, що він провів телефонну розмову із президентом Киргизстану Алмазбеком Атамбаєвим. Ось лишень виявилося, що той Порошенкові не телефонував, і в адміністрації президента Киргизстану припустили, що це був розіграш. Справжній і несправжній президенти говорили про активізацію політичного діалогу, постачання української продукції та інші цікаві, але, на жаль, марні питання. Шкода лише декларацію Порошенка не обговорювали.

Чуже і своє

Петро Порошенко тягнув із поданням е-декларації до останнього дня. У підсумку вона загубилася на тлі інших. У порівнянні із трильйоном гривень, святими мощами, храмом і квитком до космосу, його мільйони і маєток уже виглядали звичайною справою. Громадськість знизила плечима: нічого дивного, адже всі знали, що Порошенко – бізнесмен. Нічого страшного, жодного обурення.

Ба більше, соціологи кажуть, що не лише президентською, а й іншими деклараціями народ вже не схвилювати. Люди втомлено констатують, що всі брешуть, і політикам за їхню розкіш відплатиться на виборах. Бунтують вони в іншій ситуації. Через вклади у прогорілому банку «Михайлівський», як це було на Майдані Незалежності 3 листопада.
Обурення чужими надзвичайними доходами вихлюпується в соцмережах. Але розслаблятися високопосадовцям усе ж не варто. Люди не асоціюють свої кровні із грошима влади. Доти, поки влада не залазить до кишені населенню. Отже, у цьому питанні їй поки варто стримати свої апетити.

Ганна Гончаренко