Радіти чи обурюватись черговим перемовинам із МВФ?

Читать на русском
1100IMF

Руслан Бортнік, директор Українського інституту аналізу й менеджменту політики

– Місія МВФ звірятиме Меморандум, який підписано між ними та урядом України, з текстом закону про Держбюджет на 2017 рік. Також порушать питання, які уряд не реалізував – це масштабна приватизація, підвищення пенсійного віку, скорочення бюджетного дефіциту, підвищення ефективності та зниження чисельності державної служби. Можливо, при обговоренні формуватимуть доповнення до Меморандуму, щоб спланувати співпрацю з Україною на наступний рік.

Через те, що програма МВФ на 2016 рік не реалізована, мало ймовірно, що Україна отримає додатковий транш до кінця року. Говоритимуть вже про наступний фінансовий цикл, про співпрацю у 2017-му.

Те, що спостерігаємо зараз, не перемовини, а монолог. На жаль, кожен візит МВФ закінчується антисоціальними зобов’язаннями уряду. Поки що ці зустрічі нічого продуктивного Україні не принесли, інвестицій не залучили. Спостерігаємо лише подальшу залежність України від зовнішнього фінансування та збільшення частки українських боргів у видатках. У Держбюджеті на 2017 рік головна стаття видатків – це повернення боргів сумою 260 млрд грн, які накопичені переважно за останні два з половиною роки.

Щоб співпраця із МВФ була ефективною, треба не брати зобов’язань, які шкодять вітчизняній економіці чи соціальній політиці. Потрібно домовлятися про компроміси. Поки що в уряду бракує чи то характеру, чи то можливостей відстоювати свою позицію перед МВФ.

Віктор Лисицький, економіст

– За майже три роки українська економіка перейшла в інші координати. Вона потроху піднімається, хоч це було болісно. МВФ має це помітити та зафіксувати, що завдяки вжитим заходам, справи поліпшилися.

Зараз деякі українські нікчемні керманичі радіють, що нібито, на півтора відсотки зріс ВВП. До того ж забувають, що такі оцінки здійснюються для держави, яка перебуває у світовій ринковій економіці. 25 років тому ВВП на душу населення в Україні був майже однаковий із Туреччиною та Польщею. Сьогодні в поляків він вчетверо вищий, а у турків утричі. Тому бурхливо радіти все ж не треба, хоч і маємо ознаки стабілізації та зростання.

До того ж МВФ не буде задоволений тим, як відбувається боротьба з корупцією в Україні. Багато говорять, що хтось, десь, щось поцупив, а насправді, жодного прогресу за ці роки немає. Нікого не ув’язнили.

Усе ж наступний транш Україні дадуть. Але якщо порівняти, скільки отримували Ізраїль, Греція у важкі періоди, а що Україна – це абсолютно різні речі. Транші для України мають символічніше значення. Зокрема, поки не запустимо механізми реального оздоровлення економіки та розвитку бізнесу, гроші нам не потрібні. Їх все одно поцуплять.

Тарас Загородній, політичний експерт

– Балачки, що без МВФ помремо, що лише він врятує Україну – суцільна брехня й маніпуляції. Вимоги МВФ щодо галузей української економіки просто вбивають її. Тому Україні слід зосередитися на тім, щоб самостійно запустити економіку, а не брати кредити.

Для цього треба знизити високі відсоткові ставки в економіці. Національний банк України міг би це зробити, якби видавав на рефінансування банкам кредити під конкретні інвестиційні зобов’язання або проекти. Наприклад, на 10-20 років із відсотковою ставкою у 2-3%. Комерційні банки, отримуючи такий дешевий ресурс, уже б самі видавали кредити десь під 10%. Зараз відсоткова ставка сягає 20-25% при тім, що облікова – 15%.

Також Україна без втручання МВФ може провести судову реформу й створити умови для стабільного права власності. Тоді б нарешті запрацював антимонопольний комітет.

Щойно запустимо економіку, Міжнародний валютний фонд та інші структури, які намагаються дати нам кредит в обмін на вбивство економіки, будуть не потрібні.

Наступного траншу МВФ швидше за все не буде. Україна не виконала вимог щодо ринку землі, приватизації. Було б добре, щоб умов, які знищують будь-які перспективи України і роблять із неї аграрний придаток, й надалі не виконували.

МВФ підтримав Україну, але зараз уже можемо самі себе реформувати. Для цього не потрібно виконувати незрозумілі вимоги, які відкривають український ринок західним компаніям, а у відповідь, доступ на їхній не отримуємо. Це видно за динамікою експорту в Європу. Зараз маємо менший експорт, ніж за Віктора Януковича. Тому дякуємо, що підтримали, але далі маємо рухатися самостійно. Україні потрібні інші темпи економічного зростання. Консервативний сценарій, який нав’язує нам МВФ, – шкідливий.

Ольга Головка


Телетайп: чи є життя після «нормандського формату»?

Телетайп: синопсис четвертого сезону прямоефірного серіалу «слуга народу»

Телетайп: рейтинг влади падає, терміново пора політично дорослішати

Телетайп: наїстися політики до завороту мізків

Телетайп: теорія повітроплавання стосовно української політики

Телетайп: про володаря доль Володимира В’ятровича та кнопочку на тім’ячку

Телетайп: «колишніх» з їх схемами треба карати, а не наслідувати!

Телетайп: баланс між США і Китаєм – ключ до реального миру на Донбасі

Телетайп: невигадані сюжети для продовження серіалу «Слуга народу»

Телетайп: індульгенція Зеленському, ренегат Порошенка і Портнов як професор юридичного свавілля

Телетайп: «Слуга народу» нависає над країною, як колись КПРС

Телетайп: оглядини Зеленського в Європі, «непонятки» в Мінську і «ударні» метання Кличка

Телетайп: слідом за ситуаційною кімнатою Порошенко може поцупити і київське ППО?

Телетайп: екіпаж яхти «біда» набраний і готовий до кругосвітньої регати?

Телетайп: президент Зеленський в приймах у олігархічної системи

9 травня: історія проти істерії

Ціна 9 травня – вічна військова травма

Парад цинізму: як день скорботи перетворили на свято

Телетайп: зв’язка «Порошенко-Путін» проти президента Зеленського?

Показати ще