Бюджет розбрату: Чим загрожує Україні головний фінансовий документ
Проте за документ не проголосувала низка депутатів коаліції, опозиційні партії запропонували сотні правок. Що турбує в бюджеті депутатів та чи загрожує його остаточне ухвалення розпадом владної вертикалі?
Олігархи залишаються
Уряд Гройсмана вчергове виявив залежність від олігархів та фактичне збереження їхнього статусу на 2017 рік.
245 голосів за документ зібрали не завдяки панівній коаліції, а за звичної підтримки олігархічних фракцій «Воля народу» та «Відродження». У Блоці Петра Порошенка за бюджет проголосували 108 зі 143 нардепів, у «Народному фронті» – 74 із 81. Колишні партнери з коаліції – «Батьківщина», Радикальна партія та «Самопоміч» разом дали лише 4 голоси.
Експерти перелічують одразу кілька ключових моментів у бюджеті, які грають на користь великих фінансово-олігархічних кіл.
«Чинний уряд не заручники, а представники олігархічних інтересів, – пояснює голова Комітету економістів України Андрій Новак. – Усе, що вони могли для них зробити – зробили: зберігли зменшену ренту на газ та нафтовидобуток (звідси і голоси «Волі народу» з «Відродженням»), держзамовлення на оборонні потреби залишили під грифом «таємно», а там просто купа олігархів «годується», великим аграріям та експортерам залишили «сірі схеми» з відшкодуванням ПДВ».
Найголовнішою ж годівницею олігархів та чиновників наступного року за прогнозами Новака буде збільшення відшкодування ПВД на 35%.
«Механизм відшкодування ПДВ – одна з великих корупційних схем у країні. Усім відомі ставки за його повернення, які сягають від 30 до 50% від суми відшкодування», – каже експерт.
На межі розпаду
Голосування за бюджет показало, що не лише коаліція на межі розбрату, а й деякі партії.
Найнеприємнішим голосування за бюджет-2017 було особисто для Юлії Тимошенко та Опозиційного блоку. «Жінка з косою» фактично розколола власну фракцію: «проти» проголосувала лише вона, її давній партнер Сергій Власенко та двоє малопомітних депутатів: Сергій Євтушок і Валерій Дубіль. Молоді зірки БЮТ, на кшталт Надії Савченко, Альони Шкрум і Олексія Рябчина, утрималися від голосування, а Ігор Луценко взагалі віддав свій голос «за».
Політолог Тарас Чорновіл вважає, що протиріччя в голосуваннях «Батьківщини» лише наростатимуть, і формування панівної коаліції разом з Опозиційним блоком у Херсонській та Миколаївський областях не пройде для неї непомітно.
«Очевидно, що або жорсткої вказівки голосувати «проти» не було, або люди в її фракції дедалі більше не дотримуються рішень Юлії Володимирівні. Головною причиною для багатьох був показовий курс на єднання з Опоблоком у південних регіонах та голосування з ними в залі Верховної Ради. Для багатьох це неприйнятно, і ця брудна історія лише триватиме», – вважає Чорновіл.
Опозиційний блок наразі взагалі переживає не найкращі часи. До гучних заяв Євгена Мураєва та Вадима Рабіновича про вихід із фракції, додалася «зрада» 15 із 43 членів ОБ, які «утрималися» від голосування.
Це можна було б і не помітити, якби не прізвища тих, хто «утримався»: Нестор Шуфрич, брати Добкіни, Вадим Новінський, Олександр Вілкул, Сергій Ківалов. Усі вони тісно пов’язані з серйозними олігархічними структурами і ухваленню бюджета вирішили «не заважати». Щоправда, Чорновол вказує на іншу причину неголосування за бюджет цими депутатами.
«В ОБ є кілька неоформальних груп, і він на межі розколу. Суто російська група – Рабінович та Мураєв – вже вийшли, групи Льовочкина та Бойко мають різні інтереси, тому одностайних рішень там ніколи не було. Це історія не про залежність від олігархів, скоріше їм просто все одно», – пояснює Чорновол.
Спецконфіскаця розбрату
Без конфіскації так званих «грошей Януковича» бюджет наступного року під загрозовю зриву, а НФ погрожує взагалі у другому читанні не голосувати за нього.
Аби показати серйозність намірів до Верховної Ради екстрено прибув колишній прем’єр-міністр Арсеній Яценюк, який назвав відмову голосувати за спецконфіскацію «спробою підірвати уряд» і звинуватив у цьому… депутатів БПП, які начебто не виконують «вказівку президента».
Йдеться про 10,5 млрд грн арештованих активів високопосадовців часів Віктора Януковича та членів його так званої «Сім’ї». Ці гроші лежать на рахунках українських банків ще з 2014 року, але депутати вже двох скликань не можуть знайти голоси, аби ухвалити закон, якій дозволить направити ці кошти в бюджет.
Навесні НФ вже погрожував припинити будь-яке голосування, зокрема за запуск судової реформи, якщо закон про спецконфіскацію не ухвалять. Врешті правки до Контитуції, необхідні для судової реформи, ухвалили, а головну вимогу другої за кількістю політичної сили в Раді так і не виконали.
Наступного року до коштів Януковича можуть долучитися ті, що будуть арештовані у чиновників в рамках закону «Про протидію корупції». Майбутня Агенція з управління арештованими активами, яка має почати працювати до кінця 2016 року, зможе забирати у посадовців майно та кошти, походження яких вони не зможуть пояснити. Якщо за два роки боротьби з корупцією до українського бюджету повернули менше 10 тис. грн, лише за перший рік аналогічна Агенція у Франції перерахувала до бюджету 4,5 млн євро (127 млн грн), ще понад 30 млн вони перерахували в цільові державні фонди та виплату постраждалим за різними статтями.
«Пошантажувати Арсеній Петрович любить, але виконувати погрози – пряма загроза для нього ж самого, – заспокоює Чорновіл. – Тут проблема елементарного разгільдяйства, тому він перейшов у лобову атаку щодо цього».
Рік без реформ?
Чи не головнішою темою для суперечок в Раді було те, що крім правоохоронної галузі в 2017 році жодних реформ у бюджеті не заплановано.
Переговори «Нормандської четвірки»: секретні угоди та приховані перемогиЗбройні сили наступного року отримають гарантовані законом «Про оборону» 5% ВВП. Це 129 млрд грн, що на 14,5 млрд більше, ніж цьогоріч. Додатковий мільярд гривень отримає Генпрокуратура, 5 млрд грн – МВС, 9 млрд – Міноборони. Зрозуміло для країни, що у стані війни.
А ось за виділення коштів на медичну реформу депутати взагалі не голосували. Цей розділ обіцяли підготувати до другого читання. Видатки на освіту, науку, культуру, екологію, реформу децентралізації та субсидії аграріям скоротили.
Скоротити видатки на Збройні сили та правоохоронні органи в Раді послідовно намагалися депутати Опозиційного блоку та нардепи-мажоритарники від партії «Свобода» Андрій Іллєнко та Юрій Левченко.
«МВС, СБУ, Держспецзв’язок та Управління державних об’єктів – це не оборонний бюджет, а елементи поліцейського пасивного апарату. Якщо вважати МВС обороно, то хиба від власного народу», – пояснив свою позицію Левченко в ефірі одного з телеканалів напередодні голосування в парламенті.
Чорні дири
Окрім політичних буревіїв, фінансовий план на 2017 рік містить у собі багато сумнівних економічних, моментів.
Найголовніша загроза: надто оптимістичний сценарій розвитку української економіки. Мінфін очікує зростання ВВП на 3% проти 1% спрогнозованого Світовим банком, збільшення експорта на 8%, а імпорта майже на 10%. Про те, що плани занадто амбітні, вказав навіть як бюджетний комітет, так і наукове-експертне управління Верховної ради.
Експерти дійшли висновку, що негативні тенденції в економіці України у 2016 році (стагнація у вітчизняній промисловості в умовах низького зовнішнього попиту, низький рівень модернізації виробничих потужностей), посилюють ризики.
Другий момент, на який вказують експерти, – це очікування 17 млрд грн. від масштабної приватизації. У пояснювальній записці до бюджету йдеться про Одеський припортовий завод, «Укрспирт», «Турбоатом», «Укренерго» та інши державні гіганти.
Необхідність приватизації цих підриємств експерти не заперечують, але нагадують, що з 2014 року жоден намір щодо передання переважно збиткових держпідприємств не відбувся. У бюджеті на 2015 рік було заплановано 10 млрд грн, а надійшо 200 млн; у 2016-му збиралися отримати 15 млрд грн, а надійшло наразі трохи понад 100 млн.
«Це одна з наймалоймовірніших статей бюджету. Здебільшого її реалізація наступного року залежатиме від політичного фактору, якщо відбудуться дострокові вибори – навряд чи уряд займатиметься великою приватизацією», – прогнозує Новак.
Наразі бюджетний дефіцит запланований на рівні 75 млрд грн, якщо до них долучаться 15-20 млрд невиконаних планів – це змусить уряд звично лізти в борги, але на гірших умовах ніж нині.
«Жодних справжніх реформ для зростання економіки наступного року не робиться, тому відсутність приватизації може вплинути на чергове рішення МВФ і погіршити кредитний рейтинг країни. Братимемо кредит не під середні 7% річних, як зараз, а під 10-12%», – невтішно підсумовує Новак.
PostScriptum
Наразі уряд має два тижні на внесення змін та перерахування статей бюджету, з якими не погодилися депутати. Потім два тижні документ розглядатиметься в комітетах парламенту, і не пізніше 20 листопада бюджет має у другому читанні розглядатися у пленарній залі Верховної Ради.
Ілля Лукаш