За «голову» корупціонера українцям пропонуватимуть винагороду

Ініціатори законопроекту налаштовані оптимістично і сподіваються на його прийняття уже до кінця жовтня.

Захист та стимулювання викривачів корупції – один з головних законодавчих трендів світу в останні роки. Понад 30 країн світу вже мають законодавство, яке захищає викривачів. Рада Європи лише за останній рік прийняла дві постанови, які зобов’язують мати подібні закони всіх 47 країн-членів європейського простору.

В Україні дискусії про необхідність захисту викривачів почалися лише наприкінці 2014 року. Це достатньо новий світовий тренд, на який не встигли відреагувати навіть країни-члени Євросоюзу. Тому в пакет реформ, необхідних для надання безвізового режиму, він так і не потрапив.

Після тривалих обговорень Комітет з протидії корупції українського парламенту погодив законопроект №4038 «Про захист викривачів і розкриття інформації про шкоду або загрозу суспільним інтересам». Співавторами закону виступили одразу 14 народних депутатів.

Коли закон буде прийнятий, будь-яка особа, що має інформацію про суспільно небезпечне діяння або корупцію (співробітник, посадова особа, підрядник чи будь-яка особа, якій стало відомо про відповідні факти), отримає гарантію захисту та грошової винагороди після сплати штрафу порушником.

«Ваш законопроект нагадує мені часи фашистської окупації України, коли загарбники пропонували 6% від арештованого майна, на яке хтось вказував. Збираєтеся всю країну перетворити на донощиків? Ви хоч розглянули можливість анонімних доносів?», – питав колег по Комітету нардеп від Народного фронту Юрій Тимошенко.

Співавтор закону та депутат від «Самопомочі» Олена Сотник пояснила, що законопроект має на меті захистити людину, яка бачить корупцію і готова боротися, але немає поки що ані гарантій, ані жодного захисту.

«Анонімність не дає нам гарантій використання наданої інформації для доведення провини порушників в суді. Якраз якщо ми запровадимо анонімність, нам весь час нагадуватимуть радянські часи, звинувачуватимуть у порушенні прав людини», – відповіла Сотник.

Вона нагадала, що світова практика показує успішність дій подібних законів. Один з керівників японської компанії Фучжі отримав кілька мільйонів доларів за інформацію про суттєве порушення екологічного законодавства, а в Боснії та Герцеговині вже троє викривачів отримали винагороду за повідомлення про корупцію, хоча відповідний закон діє там лише два роки.

На захист колезі встав позафракційний депутат Віктор Чумак, який нагадав, що наразі будь-які повідомлення про корупцію перевіряють корумповані правоохоронні органи і насамперед, намагаються продати цю інформацію самім порушникам.

«Головне, щоб корупціонери знали – за ними можуть стежити, а будь-які докази чи свідчення їх колег та підлеглих будуть доказами в суді за умовою їх 100%-го захисту», – сказав Чумак.

Сергій Лещенко зі свого боку також нагадав, що перший прецедент розкриття злочину на вищому державному рівні за допомогою тоді анонімного викривача стався в США під час Уотергейтського скандалу. Тодішнього президента США Річарда Ніксона примусили до відставки через незаконне прослуховування своїх опонентів. Справа стала можливою завдяки свідченням когось з найближчого оточення американського президента.

«Нам необхідно створити прецедент, коли людина з середини системи має захищеність та переконання, що в разі викриття корупційної змови вони не лише припинять корупцію в цьому випадку, а і матимуть додаткові резерви для подальшого життя. Це буде ще один важливий інститут для подолання корупції», – заявив Лещенко.

За результатами обговорення в підтримку законопроекту проголосували понад половини членів Комітету. Обмін аргументами так і не переконав Юрія Тимошенка, який утримався від голосування разом ще з одним своїм однопартійцем.

Вже в кулуарах Комітету Олена Сотник висловила Politeka свій намір поставити законопроект на голосування до кінця жовтня.

«Ми удосконалимо та покращимо законопроект до першого читання, врахуємо всі технічні правки, які сьогодні запропонували. Наступного тижня вимагатимемо поставити його в порядок денний голосування у сесійній залі», – сказала Сотник.

Як писала раніше Politeka, керівник міжнародної антикорупційної організації Transparency International Хосе Угас заявив, що надання Україні Міжнародним валютним фондом (МВФ) третього траншу є політичним рішенням. За його словами цю подію перекреслює величезна проблема корупції, яка роз’їдає країну.

Ілля Лукаш