Телетайп: влада при Порошенку стала не тільки неподільною, але і неперехідною

У недавніх статтях постійно підкреслював: головне – не виграти ці вибори, головне – реально отримати владу. І ось з цим у Володимира Зеленського почалися труднощі.

Виявляється, Петро Порошенко владу віддавати категорично не хоче. Ті, для кого це сюрприз – сідайте, вам незадовільно, погано підготувалися. Так як про те, що Петро Порошенко задумав якусь гидоту, належало здогадатися відразу, коли цей патентований інтриган запропонував Зеленському допомогу і сприяння.

Порошенко пообіцяв – значить, зробить. Протилежне обіцяному. На місці ВАЗа я б ПОПу навіть руку потискав з побоюванням – раптом вона у нього спеціально в яку-небудь трупну отруту вимазана.

Наша спільна біда в тому, що президентська влада стала для Петра Порошенка сакральною, як для Володимира Путіна. Він вже не мислить себе без неї. Звідси і пряма заявка на реванш в будь-якій формі.

Знову ж, втративши посаду Президента України, ПОП втратить супутню недоторканність. І постанови про підозру бунтівні слідчі Генпрокуратури, які множаться, як віруси, почнуть виписувати вже не тільки оточенню Петра Олексійовича, а й йому персонально. Багато постанов. За багатьма кримінальними виробництвами, включаючи ті, що веде військова прокуратура.

І, нарешті, оточення Порошенка на чолі з майже осиротілими олешками та бірюковими, падають на коліна з надривним криком «На кого ж ти нас покинув, годувальник?!».

В результаті поранена, але не добита і тому смертельно небезпечна олігархічна система на чолі з Петром Порошенком перейшла до плану «Б» – многообразному саботажу передачі влади Володимиру Зеленському.

Ось коли наші правителі хочуть вирішувати свою шкурну проблему, то моментально проявляються і кмітливість, і винахідливість, і горезвісна політична воля. Тому саботаж організований грамотно, в кілька бюрократично укріплених ешелонів, як і не снилося нашим воїнам на Донбасі.

Перша лінія – затягування оголошення ЦВК офіційних результатів президентських виборів. Кожний виграний олігархією день – це час на зачистку своїх корупційних слідів на кшталт «Укроборонпрому».

Друга лінія – спроба зриву інавгурації в тому вигляді, в якому її передбачає закон. З цією метою йдуть вмовляння (читай – підкуп) голови Конституційного Суду України Станіслава Шевчука піти у відставку. Вибори нового глави КС відбудуться, звичайно ж, не скоро, а приймати присягу новообраного Президента України потрібно саме в присутності Голови КС, який зобов’язаний засвідчити законність процедури.

Паралельний варіант – це розпуск Верховної Ради за сценарієм Порошенка, до проведення інавгурації Зеленського. Підставою може стати рішення унікального Київського апеляційного суду про те, що парламентська коаліція не існує вже більше місяця.

Так вона вже чотири роки не існує! Але ПОПу тільки зараз вигідно це помітити! А ще запитують, чому я називаю його лицеміром і фарисеєм?

У разі розпуску Ради, природно, оголошуються перевибори, нардепи розійдуться по округах, державна служба охорони закриває і опечатує Раду. Провести повноцінну інавгурацію в цих умовах вкрай важко.

А після парламентських виборів Порошенко розраховує зайти в Раду зі своєю електоральною «чверткою», зібрати коаліцію разом з медведчуківським «Оппоблоком – за житття!», а далі диктувати свою волю – і Володимиру Зеленському, і всьому українському суспільству.

Між іншим, в Раді вже зареєстровано кілька (!) проектів постанови про її розпуск.

Але і це ще не все. Спішно, як голий в баню, депутати кинулися складати закон про імпічмент Президента (безсумнівно, справа потрібна!), в який вставлені положення, які суттєво обмежують його повноваження. Тобто, навіть коли позасистемний Президент-переможець нарешті-но вступить на посаду, то може виявитися, що призначення навіть референта в першій приймальні треба узгодити з депутатським корпусом. А про міністрів за президентською квотою годі рипатися…

Я ж кажу, коли наші правителі хочуть – можуть. Нічого не зупинить. Це ж не ціну на газ знижувати і не паспортним провокаціям Кремля відсіч давати.

Зрозуміло, що Володимир Зеленський може знехтувати умовностями, зняти забійний відеокліп і дати Порошенку двадцять чотири години на «Думай-те». А потім провести «народну інавгурацію» на Майдані.

Без сумнівів, це буде яскраве класно зрежисоване дійство. І можна буде нескінченно, як сказання про томос, повторювати, що народна легітимність вище будь-якої законності, але осад залишиться. Це як гумова жінка під безалкогольне пиво замість натуральних – кажуть, що те ж саме, але всі різницю розуміють.

Пам’ятається, у 2004 році було щось схоже: Віктор Ющенко прийняв присягу перед «помаранчевими» депутатами Верховної Ради. Але все одно потім довелося перегравати через «третій тур» виборів.

Крім того, не можна забувати, що вся життєва траєкторія Петра Порошенка як комерсанта від політики прокреслена на блефі і понтах. Тому зараз він нагнітає обстановку, залякує Зеленського і його недосвідчену команду своєю безмежністю в готовності не віддавати владу.

Тобто, він покращує свої переговорні позиції. Як Зеленський затягнув його на своє поле в стадіонне шоу, так зараз ПОП хоче затягнути ВАЗа на своє поле в’язких «терок за олігархічними поняттями».

Нагнавши жахів, Порошенко перейде до торгів: розблокування законної інавгурації в обмін на непереслідування і збереження ряду тіньових схем. І тоді легенда про успішного позасистемного Президента закінчиться, так толком і не розпочавшись.

Володимиру Олександровичу і повертатися-то нікуди буде: на його місце в «95 кварталі» явно претендує килимовий з депутатського цирку Олексій Гончаренко.

Тому «команді Зе» необхідно терміново вибиратися з кущів на Парковій, де вона відсиджується, і подавати ознаки політичного життя не тільки з приводу «Закону про мову». А знаходити серйозних ситуативних союзників в Раді і починати свою контргру. В першу чергу, за рахунок переформатування парламентської більшості, різкої активізації слідчих дій по оточенню ПОПа і підтягування громадськості для тиску на Раду, що втратила страх.

Так-так, зібрані співгромадяни і позіхаючі співвітчизники, позасистемний Президент тим і відрізняється, що без нашої підтримки проти олігархічної системи ні на що переломне не здатний.

Олександр Кочетков, аналітик і політтехнолог, спеціально для «Політеки»

Нагадаємо, таємна коаліція в Україні: Томенко розповів, хто керував країною разом з Порошенком і Гройсманом.

Як повідомляла Politeka, тихий переворот: що станеться, якщо Рада обнулить Зеленського-президента.

Також Politeka писала, що спливла найбільша проблема Зеленського після виборів.