На кому горить шапка? Борці з «корупцією в КПІ» розповіли про методи впливу на свідомість

Голосніше за всіх «Тримай злодія!» Кричить сам злодій. Нехитра тактика, але часто спрацьовує, відводить підозри від крикуна

Ховати щось найкраще на самому видному місці, під носом у того, хто шукає. Днями організатори брудної кампанії проти КПІ провели цілу «лекцію» про методи маніпуляції громадською думкою, пишуть Акценты. 

Нібито з метою навчити аудиторію вирізняти фейки. Але цими ж методами самі вони активно користуються. Почни слухачі справді перевіряти «факти», від спроби  «лицарів-борців» з корупцією залишився б лише спогад. Втім згадана лекція мала і методологічний характер. Тому вона не залишилася поза увагою громадськості. До журналістів надійшов лист від групи випускників КПІ з проханням оприлюднити його. Передаємо зміст їх звернення.

Ми, випускники КПІ різних років, після закінчення університету продовжуючи свій життєвий шлях, як в Україні, так і в інших країнах світу, завжди пишалися і пишаємося своєю Альма Матер, яка дала нам путівку у життя. Ми ніколи не поривали зв’язки з нею і тому є свідками того, що КПІ, протягом усіх років незалежності України, залишався найбільш прогресивним і демократичним університетом держави, не втрачав свою світову славу, принципово засуджував і відкидав будь які прояви хабарництва і корупції.

Природно, що у великому колективі могли траплятися і помилки, але вони ніколи не ставали правилом. При їх виявлені вони публічно обговорювалися, принципово засуджувалися і відкидалися.

У зв’язку з цим, нас турбує спланована і системна атака на нашу Альма Матер, організована певним силами зовнішнього впливу (вивчення яких є окремою темою), що координують дії групи внутрішньої дестабілізації університету. Вони мають на меті дискредитацію і розкол університету з середини. Ця група внутрішнього розколу, в тісній взаємодії з зовнішніми координаторами, обрала універсальну для нинішнього часу зброю – безпідставне і бездоказове навішування ярликів корупції на університет.

Наш попередній аналіз показав, що усі члени групи внутрішньої дестабілізації об’єдналися на засадах неприязні до КПІ, яка ґрунтується на їх особистих образах через відрахування з лав студентів за неуспішне навчання, звільнення з роботи за професійну непригідність, через несприйняття колективом їх завищених, хворобливих амбіцій. За лідерами цієї групи тягнеться ланцюг аморальних і непатріотичних дій, пов’язаних з маніпулюванням громадською думкою, наклепництвом, застосуванням технологій неправдивої, брудної пропаганди в інформаційному просторі, що по суті є прихованим просуванням політики Російської Федерації в Україні.

Головне ядро переконаних недругів КПІ налічує понад 10 осіб, які на основі брехні і маніпуляцій постійно намагаються втягувати в своє коло нових жертв, якими є поки що не досить поінформовані студенти. На жаль, ставши на шлях подвійних стандартів і дрібного мерзотництва, це нове поповнення не одразу розуміє, що обирає хибний шлях у своєму подальшому житті.

Короткий екскурс в історію питання. Спроби розхитати інформполе навколо КПІ ми помітили ще в 2015 році. Але ці спроби особливо активізувалися у вересні-жовтні минулого року. Група внутрішньої дестабілізації КПІ, через створені нею інформаційні ресурси почала планомірно дезорієнтувати студентське середовище, вміло викривляючи факти і маніпулюючи свідомістю студентів. Вкидалася і активно обговорювалася інформація про нібито забудову студмістечка житловими комплексами. Проректорів та ректора звинувачували у всіх смертних гріхах, замість доказів представляючи вміло зманіпульований, потік неправди і напівправди з метою емоційного впливу на свідомість непоінформованої громадськості.

Затягування у коло нових недругів КПІ здійснювалося і шляхом систематичного проведення безпосередніх «лекцій» для абітурієнтів та нових студентів університету.

«Емоційна накрутка… Ви кликнули на новину, а там далі «страшне зубожіння», все, що завгодно, лише б повалити вас у стан, коли ви відключаєте мозок і переходите на емоції, – розповідає один з лідерів групи дестабілізації КПІ Олександр Рак про методи впливу на свідомість читача. І задача цих методів, навіть якщо ви дізнаєтеся, що це неправда  полягає не в тому, щоб довести це, а в тому, щоб просто оббрехати людину, або організацію, а далі ця інформація буде розповсюджуватися сама по собі»

Так, все вірно, лектор не з чуток знає, як це працює. Наприклад, проректорів КПІ Ковальова і Новікова звинуватили в тому, що у них є квартири в будинку поруч з місцем роботи, і вони «брали участь у рішенні про виділення землі під цю забудову». «Це питання про сотні мільйонів гривень!» – накручують непідготовлену аудиторію викривачі. «Таким чином дуже легко можна перебільшувати, і з маленької квартири вийдуть люкс-апартаменти якогось чиновника, депутата, чого завгодно». І ось, замість того, щоб поставити під сумнів і перевірити, людина вже обурюється.

Насправді ж земельна ділянка, про яку йде мова, в травні 2004 року була виділена під забудову рішенням Київради. Ковальов став проректором в 2012 році, Новіков – в 2013-му, жоден з них взагалі ніяк не міг вплинути на будівництво будинку, в якому вони купили квартири. Або широко розкрученою наклепниками є інша плітка, про нібито будівництво на земельних ділянках КПІ чотирьох житлових комплексів. Насправді більшість цих ділянок, які були суміжні з територією університету, належали місту. Керівництво ж КПІ вибороло право на отримання в цих комплексах 205 квартир для співробітників університету. Але накручуючи навколо перекручених фактів кошмар, жах, теорію змови і сотні мільйонів гривень «борці з корупцією в КПІ» добилися, чого хотіли. Вимкнули у читача критичність, увімкнули режим реагування на несправедливість.

«Помилка підтвердження, – продовжує Рак. – Це коли говорять про те, що вам близько, але говорять про це неправильно. Ви відразу починаєте сприймати це як щось близьке. Маленькі стипендії … Так, маленькі стипендії, погоджуєтеся ви. І далі починають накладати інформацію. Начебто все правильно, в результаті вам вже залізли в душу, ви вже розслабилися … »

Ці, та інші методи маніпулювання свідомістю людей винайдені не КПІшними «революціонерами». Такий арсенал сучасних гібридних воєн, створено професійними службами і центрами, переважно за межами України.

А через запроданців, під виглядом боротьби за справедливість і очищення суспільства від наслідків минулого, ця зброя застосовуються для руйнування острівків стабільності суспільства і країни в цілому, щоб посіяти серед людей розгубленість і невіру в можливість побудови нової європейської держави.

Ми переконані, що випускники КПІ стануть на захист своєї Альма Матер від нечисті, що намагається на угоду недругам нашої країни очорнити і дестабілізувати університет, який виховав десятки і сотні тисяч успішних професіоналів, він був, є і залишиться однією з небагатьох гідних візитівок України.

Станіслав Мудрієвський, випускник КПІ 2009 року,

Наталія Мироненко, випускниця КПІ 1985 року,

Алімохаммад Заребидоки, випускник КПІ 2009 року,

Ішик Огузхан, випускник КПІ 2018 року