Голова Держфінмоніторингу: у 2020 році за нашими матеріалами відкрито 314 кримінальних проваджень

Рік тому набрав чинності новий закон про фінансовий моніторинг. Він дав змогу фінрозвідці сконцентруватися на операціях, які дійсно можуть свідчити про відмивання грошей чи фінансування тероризму.

Чому тоді й досі із незрозумілих причин банки блокують дрібні карткові операції, а, наприклад, правила контролю купівлі криптовалюти все ще не затверджені, як взагалі працює фінрозвідка та хто постачає їй інформацію, «Мінфіну» розповів голова Державної служби фінансового моніторингу України Ігор Черкаський.

Як банки співпрацюють с фінмоном

Останнім часом банківські клієнти масово нарікають на блокування карток із незрозумілих причин. Поясніть, якою логікою керуються банкіри, що викликає підозру?

Так, ми знаємо про такі нарікання. Ми маємо постійну комунікацію з Національним банком, регулярно отримуємо звернення від клієнтів щодо описаних вами випадків. І тут питання здебільшого лежить в адекватності чи не адекватності системи управління ризиками в кожному конкретному банку.

На нормативному рівні всі «маяки» розставлені, залишається робота регулятора із перевірки подібних фактів. Переконаний, у разі виявлення порушень з боку банківських установ вживатимуться відповідні заходи впливу.

У світі банки нерідко ловлять на гарячому, як пособників у відмиванні грошей. Ось свіжі приклади:в Нідерландах банк ING був оштрафований сумарно на €775 млн за порушення в 2010—2016 роках, Danske Bank загрожує штраф в розмірі до €9 млрд за проведення транзакцій, пов'язаних з відмиванням коштів через філію в Естонії. А от до українських банків, якщо вірити статистиці НБУ, за рік не було застосовано жодного крупного штрафу. Наші банкіри дійсно так сумлінно виконують вимоги фінмону?

Давайте одразу визначимось із компетенцією та сферами відповідальності. Відповідно до закону про боротьбу з відмиванням коштів, для банків державним регулятором є НБУ. Тож, такі питання потрібно адресувати йому.

Але банки є головними постачальниками інформації до Держфінмоніторингу. Тут можу констатувати стабільний і партнерський підхід з обох сторін.

Так, протягом 2020 року банківські установи подали до Держфінмоніторингу понад 4,6 млн повідомлень про операції, що підлягали фінансовому моніторингу. Це майже 99% від загальної кількості повідомлень, поданих всіма суб'єктами первинного фінансового моніторингу.

Про результативність роботи фінрозвідки

Згідно з вашими звітами, в 2020 році було виявлено потенційно злочинних транзакцій на 76,2 млрд гривень. Це значно менше, ніж роком раніше. Чи пов’язане це із зміною підходів до моніторингу? Наприклад, із тим, що кількість ознак, за наявності яких фіноперація обов’язково відслідковується, зменшилась з 17-ти до 4-х?

Держфінмоніторинг аналізує фінансові потоки на основі отриманої інформації про підозрілі фіноперації та діяльність. Ніколи не можливо спрогнозувати ні обсягів підозрілої діяльності, ні точної кількості матеріалів, що будуть передані до правоохоронної системи.

Наведу декілька факторів, що впливають на ці цифри.

По-перше, це перехід системи звітування суб'єктів первинного фінансового моніторингу з кількісних на якісні показники. Завдяки застосуванню ризик-орієнтованого підходу підозрілим клієнтам та пов’язаним з ними особам приділяється більш прискіплива увага.

Як результат — суб'єкти первинного фінансового моніторингу формують повноцінні, ґрунтовні кейси з підозрами, виявленими на підставі аналізу профілів учасників фінансових операцій.

По-друге. Якщо знову ж таки звернутись до статистики, Держфінмоніторинг у минулому році направив більше матеріалів до правоохоронних органів, ніж у попередньому році: у 2020 році — 1 036 матеріалів, у 2019 році — 893 матеріали. Але суми підозрілих фінансових операцій в них зменшились: у 2020 році — 76,2 млрд грн, у 2019 році — 92,2 млрд грн.

Як так виходить, що справ більше, а суми — менші?

З новим законодавчим інструментарієм з’явилось більш чітке усвідомлення, що у фінансової системи та Держфінмоніторингу покращилися спроможності відслідковувати фінансові потоки та виявляти кінцевих бенефіціарів злочинних коштів.

У зв’язку з цим, звісно, зменшується попит на пряме використання фінансової системи для злочинних цілей. Акцент ставиться на інші способи і інструменти злочинної діяльності поза її межами або з частковим її залученням.

Тому, потрібно розуміти тенденції, сучасні схеми і на базі цього робити висновки щодо обсягів коштів, які можуть мати злочинний слід. Тож питання не в тому, багато чи мало 76,2 млрд гривень.

76,2 мільярди — це сума транзакцій, які можуть бути злочинними, а можуть — і ні. На яку суму було проведено операцій, які дійсно виявилися відмиванням або фінансуванням тероризму?

Узагальнені матеріали зі своїми підозрами Держфінмоніторинг направляє до правоохоронних органів. Саме там проводяться всі необхідні кримінально-процесуальні заходи з розслідування в рамках КПК.

Сума згаданих вище транзакцій була передана у минулому році до правоохоронних органів у складі 1 036 матеріалів. 285 з них підготовлено за повідомленнями (листами) правоохоронних органів, інші — наші ініціативні.

За нашими даними у 2020 році за матеріалами Держфінмоніторингу відкрито 314 кримінальних проваджень, 22 — закінчено, з яких 14 направлено до судів. Від правоохоронних органів надійшла інформація, що у кримінальних провадженнях, розпочатих за матеріалами фінрозвідки, накладено арешт на загальну суму 2,68 млрд грн, які в подальшому можуть бути конфісковані.

Але розслідування злочинів, пов’язаних з легалізацією злочинних доходів — процес довготривалий. Розумію, що суспільству потрібні результати одразу. Проте правоохоронцям потрібен час для збору доказової бази. Без ретельної підготовки — вся робота може бути зведена нанівець на останньому судовому етапі.

Виходить, арешт накладено на суму в рази меншу, ніж сума виявлених потенційно злочинних транзакцій. Про що це свідчить — відмивання важко довести, або під приціл від самого початку підпадають цілком законні, «білі» операції?

Не зовсім. Проведення кримінального розслідування не завжди може супроводжуватися арештом активів. Наприклад, якщо ці кошти були виведені за кордон, або операції проведені ще до початку розслідування і пошук активів, пов’язаних з цими операціями, ускладнюється.

Звідки фінрозвідка знає про кінцевих власників компаній

Новий закон діє вже рік, але досі немає багатьох підзаконних нормативів. Наприклад, документу, який запустить перевірки кінцевих бенефіціарів. Як це впливає на вашу роботу?

Служба вже неодноразово підіймала питання достовірності інформації про кінцевих бенефіціарів у ЄДР. В країні повинна існувати автоматична система верифікації таких даних — це мета, яку мають ставити перед собою всі зацікавлені державні органи, насамперед Мін'юст, який формує державну реєстраційну політику.

Як виходите із ситуації, чи знає фінрозвідка, хто володіє українським бізнесом?

Наразі дуже допомагає інформація від суб'єктів первинного фінансового моніторингу. Минулого року від них отримано 523 відповідних повідомлення. Також є інформація з інших джерел, наприклад, Державної податкової служби, державних органів та іноземних партнерів.

Яку саме інформацію постачає вам податкова та про яких іноземних партнерів йдеться?

Від податкових органів ми, зокрема, отримуємо уточнюючу інформацію про кінцевих бенефіціарів юридичних осіб, їх доходи тощо. На відповідний запит іноземні підрозділи фінансової розвідки надають нам інформацію, що стосується фінансового розслідування, у тому числі про власників юросіб чи правових утворень.

Проблеми з комунікацією між Держфінмоніторингом та іноземними підрозділами фінансової розвідки у цьому плані відсутні.

Про моніторинг віртуальних активів

У нас досі немає роз’яснення від Мінцифри щодо моніторингу віртуальних активів. В той же час наші чиновники задекларували таких активів на 75 млрд грн. Виходить, фінрозвідка взагалі жодним чином не моніторить обіг криптовалюти?

Погоджуюсь, питання обігу та моніторингу віртуальних активів стає все більш популярним. Очевидно, що ця сфера має ризики відмивання коштів та фінансування тероризму.

Не буду коментувати питання декларування, це не наша безпосередня компетенція. Скажу про інше. Наша країна стала одним із світових піонерів, які поширили антилегалізаційне законодавство на діяльність, пов’язану з обігом віртуальних активів. Але без рамкового профільного закону така регуляція вже ж не може бути повноцінною. Хоча, всі мають розуміти, що інструменти для роботи фінансової розвідки безумовно є.

Тобто, фінрозвідка в курсі. Звідки?

Постачальники послуг, які пов’язані з обігом віртуальних активів (криптообмінники, біржі), є суб'єктами первинного фінансового моніторингу і зобов’язані інформувати про свої підозри.

Також ми отримуємо суттєву інформацію щодо віртуальних активів з різних джерел, наприклад, від правоохоронних органів або ж від іноземних підрозділів фінансової розвідки.

Не хочу розкривати всі подробиці, але Держфінмоніторинг також володіє специфічним програмним забезпеченням для аналізу інформації, пов’язаної з обігом віртуальних активів.

На сьогодні нами передано до правоохоронних органів 9 матеріалів, з підозрою щодо легалізації коштів з використанням віртуальних активів. І це тільки початок.

Про зміни в роботі банків і звітування казино

З 1 липня 2021 року банківські операції українців моніторитимуться за новими правилами. Що зміниться?

Згідно з вимогами Нацбанку до 30 червня банки мають забезпечити налаштування та автоматизацію процесів фінансового моніторингу. Але це не означає, що автоматизація торкнеться роботи з клієнтами банків та змінить підходи в обслуговуванні. Це більше внутрішня кухня банків. Від переходу до автоматизації очікуємо підвищення ефективності роботи банків, в тому числі у напрямку їх співпраці з Держфінмоніторингом.

Головні ж зміни вже відбулися з дати набрання чинності нового антивідмивного закону, тобто з 28 квітня минулого року. Саме з цього часу запроваджено перехід на ризик-орієнтований підхід та кейсове звітування перед Держфінмоніторингом про підозрілі фінансові операції або діяльність. Уточнились правила проведення належної перевірки клієнтів.

Закон один для всіх, як для банків, фондового ринку, нотаріусів, так і для гральних закладів. Ознаки операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, та підозрілих операцій прямо визначені. Також, Держфінмоніторингом до відома суб'єктів доводяться методичні вказівки щодо критеріїв підозрілих транзакцій.

Отже, якщо гральний заклад матиме підозри щодо операцій своїх клієнтів, він зобов’язаний нас повідомити. Міністерство фінансів регулює цю діяльність та здійснює відповідний нагляд.

Нами вже налагоджені контакти з Комісією з регулювання азартних ігор та лотерей (КРАІЛ): ми уклали Меморандум про співробітництво.

Про співпрацю з іноземною фінрозвідкою

Який ступінь співпраці Держфінмоніторингу з органами розвідки США та іншими контролюючими органами в Європі? Обмін інформацією відбувається на однакових умовах чи у кожної сторони є свої особливості?

Держфінмоніторинг співпрацює з іноземними підрозділами фінансових розвідок на умовах взаємності. Це принцип Закону. На мою думку, співпраця з іноземними партнерами, зокрема з підрозділами фінансових розвідок США та ЄС, знаходиться на належному рівні. При цьому завжди в нагоді неформальні контакти та особисті відносини з партнерами.

Загалом у 2020 році Держфінмоніторинг співпрацював з 91 підрозділом фінансових розвідок іноземних держав.

Протягом минулого року нами направлено 328 запитів та отримано 367 відповідей. В свою чергу, Держфінмоніторингом отримано 338 міжнародних запитів, на які надано відповіді. Якщо взяти для порівняння рівень європейських країн, то це дуже пристойні цифри.

Раніше говорилося, що Україна має повністю надавати інформацію, при цьому зворотного обміну не відбувається. Чому?

Інформація щодо відсутності зворотного зв’язку недостовірна. Можливо, це про інші сфери. З питань фінансового моніторингу — обмін ефективний.

А чого саме стосується більшість запитів, яких питань?

Це може бути будь-яка інформація, яка є корисною для розслідування справ з відмивання коштів та фінансування тероризму, зокрема ідентифікаційні дані суб'єктів, інформація щодо руху коштів та інші дані фінансової розвідки.

Про роботу фінмону в локдаун

Які зміни відбулися у фінансовому моніторингу в період пандемії? Як відбуваються перевірки в умовах дистанційної роботи?

Звичайно, наші можливості щодо безпосередніх робочих контактів обмежились. Особливо це відчутно у сфері міжнародного співробітництва. Зважаючи на конфіденційність інформації, не всі питання можливо вирішувати за допомогою дистанційних онлайн платформ.

Однак, ми зберегли необхідний темп для проведення фінансової розвідки. Це стосується як операційних, міжвідомчих, методологічних, так і міжнародних аспектів нашої роботи.

Що у пріоритеті служби? Які аспекти діяльності плануєте розвивати в першу чергу?

Наразі ми наближаємось до третьої Національної оцінки ризиків. Це фундаментальний трирічний зріз усієї системи, який координується Держфінмоніторингом. У 2022 році маємо опублікувати відповідний Звіт, але готуємось до проведення вже зараз.

Однією із ключових червоних ліній є застосування ризик-орієнтовного підходу. Цей підхід має працювати із первинного до державного рівнів: у звітуючих суб'єктах, регуляторах та звісно підрозділі фінансової розвідки.

Аналіз даних супроводжується підходом, заснованим на ризиках, і ми надалі будемо його поглиблювати в контексті застосування сучасних інформаційних рішень. Це не простий і не дешевий шлях, але, як показує досвід наших іноземних партнерів, технології вирішують майже все.

І насамкінець хочу згадати про міжнародне співробітництво загалом. Маю на увазі Групу FATF, Комітет Ради Європи MONEYVAL та проектну роботу в рамках Егмонтської Групи. Бути ефективним лише всередині країни недостатньо, інтегрованість у міжнародний простір є нашою головною перевагою.