У розслідуванні “Бігус-інфо” не вистачає доказової бази. Експерти засумнівалися в правдивості скандального сюжету про Укроборонпром

Вихід сюжету Дениса Бігуса про корупцію в “Укроборонпромі” прогнозовано викликав ефект вибуху бомби. Експерти розділилися в думках: кому ж вигідний цей скандал і хто його ініціював?

За словами автора сюжету, журналіста-розслідувача Дениса Бігуса, вихід сюжету за місяць до першого туру голосування — це збіг, передає Народна правда. У коментарях для “Радіо Свобода” він стверджує, що цей сюжет не встигли підготувати “до початку нового сезону”, і випустили тільки зараз — 25 лютого.

Нагадаємо, що 23 лютого, за два дні до виходу сюжету, кандидат на пост президента Юлія Тимошенко на зустрічі з Федерацією роботодавців заявила, що в разі перемоги на виборах планує посадити у в’язницю трьох друзів Порошенко. А 26 лютого Тимошенко повідомила, що планує ініціювати імпічмент Порошенка згідно з даними, які опублікував Денис Бігус у своєму сюжеті.

Це не перша ініціатива імпічменту з боку Тимошенко. Раніше вона робила аналогічні спроби на адресу президентів Кучми, Ющенка і Януковича.

Виникає питання: якими даними керувалася Тимошенко, обіцяючи посадити у в’язницю “друзів Порошенка”, за кілька днів до публікації сюжету? Можна пофантазувати і припустити, що Юлія Володимирівна була в курсі виходу журналістського розслідування і таким чином його проанонсувала. А на наступний ранок після його виходу, для закріплення медіа-ефекту, вона пригрозила чинному президенту імпічментом.

При цьому, у фейсбуці як за помахом чарівної палички з’явилася група порожніх акаунтів, від імені яких в коментарях до постів популярних блогерів почали розміщувати однотипні коментарі. Їх суть зводиться до простих тез: імпічмент Порошенку, його друзі розкрадають армію. До них приєдналися і давні супротивники чинного Президента — журналіст Олександр Дубинський (його пов’язують дружбою з олігархом Ігорем Коломойським, противником Порошенка і соратником ще одного кандидата — Володимира Зеленського), журналісти проросійського сайту Страна.уа і ряд російських ЗМІ (в тому числі Газета.ру).

Експерти в соціальних мережах при цьому засумнівався в об’єктивності опублікованого сюжету Дениса Бігуса. Зокрема блогер Арсен Тишкевич акцентував увагу на тому, що в сюжеті використовуються не справжнє листування, реконструкція подій і згадується неіснуючий БТР 72.

“Давайте уважно вивчимо сюжет, в якому стверджують, що “друзі Порошенка” причетні до розкрадання армії. Перше, що мені впало в очі — подача листування між фігурантами. Помічаєте, що листування оформлене в красивій графіці? Тобто, це навіть не скріни з месенджерів (телеграм, смс, вотсап та інше). Не фотографії цих листувань, а саме намальовані відеодизайнером.

Цей же відеодизайнер може намалювати що завгодно, а закадровий голос озвучити. Таким чином можна зробити листування між Мао Цзэдуном і Сталіним. З такою ж правдоподібністю можна стверджувати, що вони причетні до купівлі запчастин для танка особисто у Путіна на замовлення Гітлера.

Другий факт. Чому в сюжеті використана тільки «реконструкція» подій, але немає зйомки самих подій? Це реконструкція «Куліковської битви» або толкієністи, які б’ються дерев’яними мечами, реконструюючи події з фантастичної книги.

Якщо це сюжет розслідування, то від нього чекаєш реально смажених фактів. Тобто, справжніх листувань, записів на приховану камеру і так далі. Третє питання. А де автори сюжету знайшли БТР 72? Це секретна розробка, про яку ніхто і ніколи не чув?”

А екс-журналістка журналу Forbes Юлія Белінська констатує сухий факт:

“У розслідуванні Наші гроші мені не вистачило доказової бази”.

Її слова доповнює Сергій Гулейков, продюсер телевізійного шоу “Орел і рєшка”:

“Ага, мені подобається формулювання “найближчий друг Президента”. І ще як співпало, що за місяць до виборів оприлюднили результат дворічної роботи”.

Радник міністра оборони України Юрій Бірюков зазначає, що сюжет Дениса Бігуса складно вважати повноцінним розслідуванням, так як основні дані, про які йдеться в сюжеті, давно відомі. І прямого відношення ні до Петра Порошенка, ні до Гладковского не мають.

“Ок, я подивився відео. Ок, я почитав коментарі. Ок, я почитав версії. 42015110330000094, ВП, 24 листопада 2015 року 42015110350001275, ВП, 31 грудня 2015 року 42016110350000102, ВП, 1 квітня 2016 року 42017000000000463, ВП, 17 лютого 2017 року 52016000000000063, НАБУ, 02 березня 2016 року 42016060360000121, ВП, 30 червня 2016 року тобто, п’ять справ прокуратури і одна НАБУ. Історія стара, відома історія, історія у розслідуваннях і судах. Ось абсолютно конкретно щодо ТОВ «Оптимумспецдеталь» та інших з цієї орбіти. Так ось, у мене одне питання. Чому це раптом стало “журналістським розслідуванням”? Ну, тобто отримати злив з органів прокуратури (імовірно) або ФСБ (приблизно) – це тепер “журналістське розслідування”? Нове, з пилу, з жару? Раніше це не було відомо? Прямо з кінця листопада 2015 року це було таємницею? ЧОМУ ЗАРАЗ?”

Питання Бірюкова подібне до риторичного, адже дата публікація журналістського розслідування очевидна — до дня виборів залишилося близько місяця. Кожен політолог і піар-фахівець знає, що виборча кампанія складається з двох частин. Перша — тривала, такий собі марафонський забіг, під час якого кандидати поступово знайомлять виборців зі своєю програмою, розгойдуються і готують грунт для перемоги. Друга — це марш-кидок, що вимагає концентрації всіх зусиль і можливостей. Друга частина триває приблизно місяць (у разі президентських виборів), саме в цей період і відбувається викид основного компромату.

За даними соціологів шанси на перемогу є у трьох кандидатів: Порошенко, Зеленського і Тимошенко. Причому Юлія Володимирівна починає свій марш-кидок у якості “третього зайвого”. Її рейтинги поступово з’їдає друг Ігоря Коломойського — Володимир Зеленський. Реальність другого туру, у який виходять Порошенко і Зеленський, лякає Тимошенко. При цьому важливо відзначити, що і Зеленський, і Тимошенко у своїй політичній діяльності орієнтуються на Ігоря Коломойського, якому, в свою чергу, цікаво побачити у другому турі саме своїх друзів, і вже ніяк не Порошенка.

Причому тут скандал з “друзями Порошенка”? Це очевидно. Головнокомандувача потрібно всіма силами (в тому числі з допомогою неіснуючого БТР 72) вибити з виходу у другий тур. Тобто, реалізувати давню мрію нинішнього керівництва Росії — зробити президентом України кого завгодно, тільки не Порошенка.

Очевидно, що у Кремля є план повернення свого впливу в Україні. Для його здійснення їм потрібна підтримка місцевих політиків та лідерів громадського впливу. І безсумнівно — їм потрібно всіма силами не допустити перемоги Порошенка на виборах.

Втім, несправедливо говорити, що журналіст Денис Бігус, який зробив чимало сенсаційних розслідувань в Україні, інспірований Кремлем. Швидше за все, його благородна місія з викорінення корупції в Україні зіткнулася з жорстокою реальністю великих геополітичних ігор. Осколки від цього зіткнення полетіли в Гладковського і Порошенка, а спостерігає за цим шоу особисто Володимир Володимирович.

Зокрема, кремлівські ЗМІ активно взялись висвітлювати ситуацію на користь Тимошенко.

До речі, нагадаємо, що у 1917-1921 роках політична ворожнеча всередині України призвела до втрати незалежності, і згодом — до Голодомору. Вважаємо, що в України вистачить сил і мудрості не повторити події столітньої давності. І не вигадувати барвисті ролики з неіснуючими листуваннями. Від цього ролика до втрати суверенітету може бути один крок.

Нагадаємо, українцям показали будинок 25-річного сина «шишки» з РНБО Ігоря Гладковського.

Як повідомляла Politeka, велику «шишку» з РНБО зняли після скандалу.

Також Politeka писала, що шишка з Нацполіціі нацьковував колекторів на українців.