Труба почала текти: Альперін диктує нових переможців Роману Трубі

Не встигли в конкурсній комісії представити 27 кандидатів на керівні посади в Державне бюро розслідувань, як «список 27» уже став скандальним: корупціонери, каламутні прокурори і персони, які дивом обійшли люстрацію.

Сам Роман Труба поки не сказав ані слова щодо персон, з якими йому «доведеться працювати». Комісія його підставила – потрібних Трубі фігур у фінальному списку не виявилося. І він придумав, як вийти з незручної ситуації, – передає antikor.com.ua.

Список 27 поки лише список. Ці персони, обрані комісією, далі повинен завізувати Роман Труба, взявши на роботу. Але він поки не поспішає цього робити. Потрібних йому людей там не виявилося. Що ж робити? Не взяти одних, замінивши іншими Труба не може. Це незаконно. Але не буває безвихідних ситуацій …

Хто з офіційних органів зреагував на скандальний «список 27»? Ніхто. Тільки на сайті самого ж ДБР є повідомлення про стурбованість кандидатами. Не від самого бюро або його керівника. Це реліз громадської ради при ДБР. А ви не знали, що таке є? Так-от, «за низкою повідомлень у ЗМІ», рада збереться, щоб проаналізувати біографії кандидатів. Рада контролю за ДБР була створена взимку. І за цей час представники громадськості не були такими «стурбованими» біографією того ж голови Державного бюро Романа Труби. А даремно.

Сумнівний голова

Викрадення драбини за 500 гривень, фальшиві довідки про доходи або справа пенсіонерки з півкілограма коноплі. Це справи розслідував керівник ДБР, працюючи прокурором в одному з районів Львівської області. На цю посаду його призначав Віктор Пшонка, чим Роман Труба дуже пишався. Це з’ясували журналісти проекту «Викривач».

Там у Пустомитівському районі добре пам’ятають свого прокурора. Особливо ті, хто мав із ним справи безпосередньо. Він вів справу рейдерського захоплення землі. У підсумку: місцеві жителі залишилися без своїх полів.

А історія львівського євромайданівця Андрія Шевціва дуже знакова. Під час революції саме прокурор Труба клопотав у суді про невиїзд активіста за межі Львівської області.

«За три години зі свідка я став підозрюваним. Ця справа шита білими нитками по мені, щоб я не допомагав активістам», – розповів журналістам Шевців.

Після майдану справу Шевціва закрили, а сам Труба пішов на підвищення в Генпрокуратуру. Працював там недовго. І перейшов до юридичної контори «Сектор права». Що це за компанія, з’ясувати не вдалося: вихідні дані просто відступні. Працюючи в цій конторі, Труба отримував півтори тисячі на місяць. Інших джерел доходів не вказав. Саме на ці гроші він жив цілий рік. Його дружина була в декретній відпустці. Проте його донька мартМ в соцмережах позує на тлі палаців Лондона, катається на лижах у Буковелі та пересувається на розкішних машинах. І це тоді як дохід тата на рік становить 19 000 гривень. А мама працює державним реєстратором. Найбагатшою в сім’ї виявилася 60-річна мати Романа Труби. Вона має два маєтки під Львовом. Один із них, той що на 300 квадратних метрів, зареєстрований в 2017 році.

У своєму матеріалі журналісти «Викривача» встановили, що доходи голови Державного бюро розслідувань вкрай сумнівні. Але цим питанням рада громадського контролю ДБР стурбована не була. На відміну від кандидатів, що навіть і не призначили

Вихід на контрабанду

25 липня збереться рада громадського контролю ДБР. На порядку денному одне питання: обговорити «список 27». Стурбована громадськість «чеснотами» кандидатів. Насправді цього дня Роман Труба руками нібито не підконтрольної йому ради спробує замінити одних кандидатів на інших. І це потрібно навіть не так самому Трубі, як його донору – відомому одеському контрабандисту Вадиму Альперіну. Всі його справи успішно до цього дня закривалися що в ГПУ, що в НАБУ. Схеми на мільйони доларів, які недоотримує бюджет через одеську митницю. Напевно, тому людина Альперіна з легкістю й увійшла до складу конкурсної комісії №1, що обирала кандидатів на керівні посади в ДБР. Йдеться про Руслана Бірюкова. Не плутати з радником Порошенка, Юрієм. Але місії у людей з таким прізвищем в Україні схожі.

Руслан Бірюков «нульових – «опер» в управлінні з боротьби з економічними злочинами. Де працював за простою схемою, хто не приносив у скарбницю силовиків гроші – отримає обшуки, виїмку всіх документів і техніки. Потім все вилучене майно просто розкрадають. А вже в 2005 році Бірюков допоможе Альперіну захопити перші підприємства. Контрабандист отримує гроші, а Бірюков – підвищення. Так він із простого опера швидко став заступником начальника УБОЗ в Одеській області. Там досі пам’ятають, як Альперін подарував їй BMW за $ 14000, щоб Бірюков міг їздити на роботу. У 2016 році Бірюкова переведуть в Полтаву. Здавалося, тут шляхи розійдуться. Але вже на новій роботі він подружиться з відомим авторитетом Сашею Браслетом, їх часто помічають в одній особливій бані під Полтавою. Третім компаньйоном є Вадим Альперін. Можливо, саме тому, коли постало питання голови комісії, яка буде вибирати керівників у ДБР, Бірюков так легко отримав посаду? Але дві комісії. І всіх контролювати Альперін-Труба не можуть. Тому вони заздалегідь приготувалися. З запасним варіантом. Варіантом ради громадського контролю.

У наказі Кабінету міністрів про формування РГК представлено документи від маловідомої «ГОшки». Чи чули ви щось про «Антикорупційний контроль України» та заступника голови цієї організації Кравцова? Ця організація у Вадима Альперіна кишенькова. А активісти, які працюють у нього на зарплаті, не раз були помічені в рейдерських схемах контрабандиста. Або, наприклад, залякуванні чиновників, які заважали Вадиму.

Можливо, саме тому першими, хто засумнівався в «списку 27», є представники саме ради громадського контролю при ДБР. Тієї самої, де є люди Альперіна. Щоб викинути кандидатів, яких Альперін-Труба пролобіювати не змогли, і замінити своїми.

Який інтерес у самого Романа Труби? Він роками працює на корупційну систему і залишати її і гроші тіньових покровителів зовсім не поспішає. А на новий тандем вказує не хто інший, як перший заступник Романа Труби Ольга Варченко. Вона перейшла в ДБР з Генпрокуратури. Там вона керувала департаментом із розслідування особливо важливих справ у сфері економіки. І її останньою справою як прокурора було розслідування хабара детективу НАБУ в розмірі 800 000 доларів, щоб антикорупційні слідчі закрили очі на контрабандні схеми. А давав хабар не хто інший, як Вадим Альперін.

Справа дійшла до суду. І вперше в історії Альперіна навіть заарештували. Однак з правом застави. Ймовірно, заплативши 20 мільйонів, щоб вийти на свободу, контрабандист добре подумає: а що ж зробити, щоб не довелося платити хабарів. А чому б і не взяти під контроль ціле державне бюро розслідувань? Те саме бюро обов’язково взялося б за його схеми. А поки комісія Руслана Бірюкова вибирала кандидатів, сам Бірюков перебрався з Білої Церкви до Києва. За які гроші, цікаво, куплена нова квартира? А як збільшилася декларація Ольги Варченко, побачимо вже взимку. Вона теж повинна здивувати. Хоча Бірюков і Варченко можуть взяти приклад зі свого шефа Труби, і все майно так само переписати на маму. До Труби ж немає питань, звідки маєток на 300 квадратів під Львовом при зарплаті 19 тисяч гривень на рік.

Непотрібні люди

Ще напередодні оголошення «списку 27» стало відомо, комісія хоче рекомендувати призначити в Миколаїв директором управління Євгена Аблова. Після Одеси порт Миколаєва вважається другим. Саме його лобіював Вадим Альперін особисто через депутата від “Народного Фронту” Ігоря Котвіцького. Чи Олега Дейнеги, який працював помічником заступника генпрокурора Олега Залески. І як тут не згадати, наприклад, Сергія Сердюка? Свого часу він працював у «славному» Департаменті з боротьбм з економічною злочинністю МВС України. І очолював якраз Міжрегіональне управління, яке охоплювало Одеський регіон. Як ви думаєте, чому досі на Альперіна не виходили слідчі? І цих прізвищ у списку 27 немає.

Тому Альперін і наказав Трубі «щось придумати», щоб свої люди все ж таки зайшли в ДБР. Тому, мабуть, і з’явилася «стурбована рада громадського контролю». Члени якої також підконтрольні одеському контрабандисту.

І цікаву думку висловив професор КНУ ім. Шевченка Микита Василенко. Він прямо сказав: вищі керівники ДБР значно більше не відповідають обійманим посадам, ніж керівники департаментів бюро, відібрані комісією. І в афері, яку планують провернути Труба-Альперін, він сумнівається.

«Рішення комісії оскаржуються тільки у суді й тільки в частині дотримання порядку організації та проведення конкурсу», – писав Василенко.

І пунктів, де громадська рада при ДБР або директор бюро можуть блокувати рішення конкурсної комісії, немає. Однак так само в законі не вказано, що їм цього робити не можна. А що не заборонено, те дозволено. Можливо, на це і сподівається одеський контрабандист. А Труба? Роман Труба на зарплаті в Альперіна. А з шефом сперечатися не прийнято.

Руслан Якушев