Господарі Києва: на чому заробляють мільярди в столиці України?

Бізнес у столиці України дає мільярдні прибутки: вони зосереджені лише в декількох галузях

Рітейл, забудова і ТРЦ – “золоте дно столиці”. Politeka розкаже, хто і скільки заробив

РІТЕЙЛ

Гіпермаркети, супермаркети, мінімаркети, дискаунтери і маркети для оптових закупівель – у столиці представлено всі напрямки торгового бізнесу, на будь-який смак і гаманець. Трійка найбільших: Fozzy Group, АТБ і Фуршет.

Fozzy Group

До Fozzy Group входять бренди “Сільпо”, “Фора”, Fozzy Cash&Carry та Le Silpo, мережа аптек “Біла ромашка” і салонів із продажу мобільних телефонів ringoo. Заснована в 2001 році.

“Сільпо” – класичний супермаркет із повним асортиментом продовольчих продуктів (80% асортименту), плюс побутова хімія та дрібне домашнє начиння, середня торгова площа – 1,4 тис. кв. м. “Фора” більше орієнтована під формат “магазин біля будинку” з середньою площею 313 кв. м.

На початок 2018 року в Києві налічувалося понад 70 супермаркетів “Сільпо” і 130 магазинів “Фора”. Зазначимо, що на столицю і Київську область припадає найбільша частка торгових точок групи в масштабах України.

Власники Fozzy Group – Володимир Костельман, Олег Сотников і Роман Чигир. Група активно торгує товарами власних торгових марок: “Премія”, “Повна чаша”, “Повна чарка” та ін.

За підсумками 2017 року статки Костельмана оцінюють у 228 млн доларів (№21 у списку українських мільйонерів), Сотникова і Чигиря – по 103 млн доларів (№47 і №48). За рік вони зменшилися на 7% (тут і далі – дані рейтингу “Новое время”, – ред.).

Fozzy Group неодноразово потрапляла у скандальні ситуації з кредиторами. Так, із 2013 року ВТБ Банк подав проти рітейлера близько 40 позовних заяв щодо неповернення кредитів, виданих у 2005-2009 роках, загальна сума вимог близько 19 млрд грн. Питання заборгованості було врегульовано лише до кінця 2017 року.

Також ЗМІ повідомляли про борг Fozzy Group у 189 млн грн перед збанкрутілим банком “Київська Русь”.

Цікавий факт: Костельман і Чигир грають в ексцентричному рок-гурті “Ремонт води”.

АТБ

АТБ – найбільша мережа дискаунтерів в Україні. Цікаво, що створено її було не в столиці, а в Дніпрі в 1993 році на основі магазинів “Агротехбізнес”. Мережа робить ставку на мінімальні ціни. Найвідоміші власні торгові марки: “Своя лінія” і “Розумний вибір”.

До початку літа 2018 року із 955 магазинів мережі АТБ 133 працювало в Києві.

Власники мережі – дніпровські бізнесмени: Геннадій Буткевич (№45 у списку найбагатших українців), Євген Єрмаков та Віктор Карачун (№45 і №46). Їхній сукупний статок оцінюється в 315 млн доларів. За рік їхній статок збільшився на 28%.

Фуршет

У Київському регіоні (включно з передмістям) працює 21 супермаркет мережі “Фуршет” (всього в Україні – 74, також є супермаркети мережі у Молдові). Перший із них відкрився в 1992 році.

Власник “Фуршету” – депутат Київської міськради і бізнесмен Ігор Баленко. Його статок – 54 млн доларів, у 2017 році він зменшився на 12%. У списку найбагатших українців він на 79-му місці.

Окрім “Фуршету”, Баленко також володіє ТЦ “Ритм”, “Променада”, “Галерея мод” і низкою ресторанів: “Козак Мамай”, “Арізона” тощо.

“Фуршету”, як і конкурентам із Fozzy Group, також не вдалося уникнути великих скандалів із банками. У 2008 році заборгованість компаній Баленка перед кредиторами перевищила 186 млн доларів. На початок 2014 року – близько 160 млн доларів. Серед кредиторів “Фуршету” були ЄБРР, ПриватБанк, ОТП Банк, Укрсиббанк, РайффайзенБанкАваль та інші. Співвласники Альфа-Банку через кіпрський суд навіть домоглися замороження активів британського офшору Anthousa Limited, що володіє мережею супермаркетів.

До початку 2017 року, за словами Баленка, мережі вдалося знизити боргове навантаження до 40 млн доларів.

Цікавий факт: дружина Баленка – українська поп-співачка Ассія Ахат.

ЗАБУДОВНИКИ

За підсумками 2016-2017 років лідерами ринку нерухомості стали компанії, формальними кінцевими власниками яких є органи виконавчої влади та місцевого самоврядування.

“Укрбуд”

У 2017 році корпорація здала близько 340 тис. кв. м житла – більше, ніж будь-хто з девелоперів столиці. Це сім житлових комплексів, частково здано в експлуатацію ще три.

У корпорації дуже заплутана структура. До неї входять понад 100 держкомпаній і близько 100 приватних.

Формально власником держкорпорації є Кабінет міністрів України. Фактично компанія, за даними ЗМІ, у сфері впливу народного депутата Максима Микитася. Він очолював “Укрбуд” у 2010-2016 роках, був депутатом Київради. Його покровителем називають політика і бізнесмена Ігоря Кононенка.

Оскільки офіційно Микитась не є бізнесменом, про його статок даних немає. За підсумками 2017 року нардеп Микитась разом із дружиною задекларували 335 млн грн доходів.

Київміськбуд

У 2017 році корпорація, створена ще в 1955 році, здала 330 тис. кв. м житла: вісім житлових комплексів. Ще стільки само – у планах на 2018 рік.

Офіційний бенефіціар – Київська міська рада, яка керує холдингом від імені громади міста. Його структура також украй заплутана: кілька дочірніх підприємств, близько 40 підприємств, що входять у структуру забудовника, понад 50 “асоційованих членів”.

UDP

Будівельна компанія UDP з’явилася на ринку в 2002 році. Її власники – Василь Хмельницький і Андрій Іванов – багаторічні учасники рейтингу найбагатших українців (№36 і №68 відповідно, статок 114 і 65 млн доларів). “Материнський” актив Хмельницького та Іванова – Київська інвестиційна група, в якій їхні частки розподілені приблизно 55% і 25% відповідно.

UDP хоч і поступається іншим компаніям за масштабами будівництва, але знаменита тим, що отримала можливість будувати в найбільш ласих районах столиці: на Липках, на Печерську і в прибережній зоні Лівого берега Дніпра. Крім того, компанія побудувала один із найбільших ТРЦ у центрі Києва – Ocean Plaza.
Хмельницький та Іванов, окрім іншого, відзначилися в скандалі з банком “Хрещатик”, який було визнано неплатоспроможним у квітні 2016 року. Найбільшими акціонерами “Хрещатика” були Андрій Іванов (37,44%), КМДА (25%) і колишній співвласник “Запоріжсталі” Микола Солдатенко (20,3%). “Хрещатик” був головним банком для групи Хмельницького – Іванова.

За даними Фонду гарантування вкладів, із банку було виведено майже 7 млрд грн із 8 млрд, які числилися на балансі “Хрещатика”, причому більшу частину зниклої суми виведено підприємствами Київської інвестиційної групи.

ОФІСНІ ТА ТОРГОВО-РОЗВАЖАЛЬНІ ЦЕНТРИ

Офісно-торгові центри – окрема ніша на ринку столичної нерухомості. Вдале місце розташування дає їхнім власникам мільйонні доходи.

Dream Town

ТРЦ на Оболоні площею 81 тис. кв. м із 420 магазинами позиціонує себе як найбільший у країні. Побудований київськими бізнесменами Гарі Корогодським, Олександром Меламудом і Михайлом Шпильманом.

Гарі Корогодський – співвласник фітнес-центру “Акваріум” (на його місці – нове будівництво) і ТРЦ “Dream Town”. Раніше Корогодському і Меламуду належав ТРЦ “Глобус” на Майдані Незалежності.

Олександр Меламуд – російський і український бізнесмен, співвласник ТРЦ “Dream Town”, ФЦ “Акваріум”, мережі ресторанів “Шахерезада”, магазинів “Lee Cooper Jeans”, колишній співвласник “Альфа-нафта” і ТРЦ “Глобус”.
Корогодський із 39 млн доларів посідає 94 місце в списку найбагатших українців. На 95-ій позиції із таким самим показником – Олександр Меламуд.

Dream Town у 2018 році мінімум двічі потрапляв у неприємні історії. У лютому через обвалення даху аквапарку в ТРЦ серйозно постраждала дитина. У квітні ДержНС за результатами перевірок заявила, що в Dream Town і “Магеллан” виявлено порушення правил пожежної безпеки, що загрожують життю людей.

Республіка

Найвідоміший недобудований ТРЦ в Україні. Його будівництво було припинено в 2015 році. Передбачалося, що на його площі в 135 тисяч кв. м. розміститься понад 450 магазинів.

Власник та орендар землі під ТРЦ “Республіка” та інвестор об’єкту – компанія “Мегаполісжитлобуд”. Засновником зазначеної фірми є кіпрська компанія “Берлінотто Лімітед”, яку пов’язують із бізнесменом Дмитром Фірташем.

18 травня 2017 року Господарський суд Києва задовольнив позов Національного банку до кіпрської компанії “Берлінотто Лімітед” про стягнення частки корпоративних прав “Мегаполісжитлобуд” на ТРЦ. Свого часу компанія взяла кредит у банку “Надра”, власником якого також є Фірташ, надавши як заставу за цим кредитом корпоративні права на недобудований проект торгово-розважального центру “Республіка”.

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб п’ять разів не зміг продати на торгах права вимоги за двома кредитами Надра Банку, що ліквідується, в заставі за якими недобудований столичний торговельно-розважальний центр “Республіка”.

Ocean Plaza

Цей ТРЦ у центрі Києва контролює компанія “ТПС Нерухомість”, яка належить російському бізнесмену Аркадію Ротенбергу, що входить до найближчого оточення президента РФ Володимира Путіна.

Повідомлялося, що Ротенберг веде переговори про продаж ТЦ Ocean Plaza з компанією Dragon Capital. Нібито сторонам вдалося досягти прогресу, але угоду ще не було закрито.

За оцінками експертів, ТЦ наразі коштує $270-315 млн. Приблизно в таку саму суму об’єкт оцінювали шість років тому, коли ТПС стала керувати Ocean Plaza.

Статок самого Ротенберга оцінюють у 2,5 млрд доларів.

ФАРМАЦЕВТИКА

Київ, окрім іншого, – один із центрів виробництва фармацевтичної продукції.

“Фармак”

Частка київської компанії-виробника медикаментів на ринку України становить 16,8%. “Фармак” стверджує, що це – рекордний показник.

Фактичний бенефіціар “Фармак” – Філя Жебровська, сестра колишнього губернатора Донецької області Павла Жебрівського, нещодавно призначеного Петром Порошенком одним з аудиторів Національного антикорупційного бюро.

Жебровська, зі статком у 113 млн доларів, посідає 37-е місце у списку українських мільйонерів. За останній рік її доходи зросли на 20%.

Фармацевтична фабрика “Дарниця”

Підприємство – один із найбільших виробників медикаментів в Україні.

Бенефіціари – Володимир і Гліб Загорій. Гліб – народний депутат України. Володимир, голова наглядової ради компанії, займає 42-у сходинку в рейтингу найбагатших українців – 107 млн доларів. Минулий рік зменшив його статок на 2%.

ЕНЕРГЕТИКА

“Київенерго”

Найбагатшому громадянину України Рінату Ахметову (6,9 млрд доларів, за підсумками 2017 року зростання статку на 68%) належить 97,3% акцій компанії “Київенерго”.

Зазначимо, що в серпні 2017 року Ахметов докупив 25% акцій “Київенерго” на аукціоні, де його офшорна компанія виявилася єдиним учасником торгів.

“Київенерго” з початку 2000-х років – фактичний монополіст у сфері виробництва та постачання електричної енергії, теплопостачання та гарячої води в столиці. Компанія експлуатує практично всі енергетичні об’єкти в столиці, за винятком Дарницької ТЕЦ.

Останнім часом у її діяльності відбулися істотні зміни.

Наприкінці 2017 року зі складу компанії було виведено оператора систем розподілу електроенергії – ПАТ “ДТЕК Київські електромережі”. На баланс створеного товариства було передано права, зобов’язання та майно для реалізації дистрибуційного бізнесу. Обслуговування споживачів нова компанія почала 1 березня 2018 року. До листопада 2018 року ДТЕК “Київські електромережі” буде поєднувати розподіл і постачання електроенергії. Згодом буде здійснено відділення функції постачання, як того вимагають взяті Україною зобов’язання щодо виконання вимог Третього енергопакету ЄС.

Також Київрада ухвалила рішення про розірвання договору з “Київенерго” про управління тепловими мережами міста, який діяв із 2001 р. Для цієї мети створено комунальне підприємство “Київтеплоенерго”, яке візьме на себе функції виробництва та постачання теплоенергії. “Київенерго” поверне у власність міста дві ТЕЦ (№5 і №6), 2600 км мереж, близько 200 котелень і завод “Енергія”. Договір остаточно буде розірвано 1 серпня 2018 року.

На думку експертів, у такий спосіб столиця забере собі збиткову частину бізнесу “Київенерго”, а Ахметову залишиться прибуткова частина – генерація електроенергії.

Не виключено, що тепломережі буде передано в концесію, хоча в українському законодавстві цю процедуру не прописано.

За даними НАК “Нафтогаз України”, заборгованість “Київенерго” за енергоносії становить 4,7 млрд грн. За даними “Київенерго”, заборгованість споживачів перед компанією становить практично аналогічну суму.

“Київгаз”, “Київводоканал” і “Київенергохолдинг”

Найважливіші для столиці підприємства “Київгаз” і “Київводоканал” пов’язані між собою через компанію “Київенергохолдинг”, яка неодноразово опинялася в центрі скандалів.

“Київгаз” – монополіст і з транспортування газу розподільними трубопроводами в столиці. Компанія обслуговує понад 2 млн споживачів, 300 промпідприємств і 1300 комунальних установ. У липні 2015 року, в рамках реформи ринку газу, коли одна компанія вже не могла одночасно розподіляти і постачати паливо споживачам, “Київгаз” розділили на дві компанії: розподільну компанію “Київгаз” та її дочку “КиївГазЕнерджі”, яка приймає розрахунки від киян.

“Київводоканал” надає послуги з водопостачання та відводу. Підприємство обслуговує понад 4 тис. км водопровідних мереж столиці. Проектна потужність господарсько-питного водопроводу – 2,1 млн кубометрів на добу, середньодобова подача води споживачам – 0,9 млн кубометрів.

Найбільшими акціонерами обох компаній є територіальна громада Києва (29,46% акцій “Київгазу” і 25,5% акцій “Київводоканалу”) і компанія “Київенергохолдинг” (60% “Київгазу” і 67% “Київводоканалу”).

“Київенергохолдинг”

“Київенергохолдинг” було створено в 2004-2006 рр. нібито для концентрації контрольних пакетів комунальних підприємств у власності міста, ефективного управління комунікаціями, поліпшення взаємодії між комунальникам і модернізації інфраструктури.

При цьому територіальній громаді Києва належить 61% акцій “Київенергохолдингу”, ще два пакети акцій по 25% і 14% – кіпрським офшорам (формально їхніми кінцевими бенефіціарами вважаються двоє громадян України).

Спочатку офшорною часткою в “Київенергохолдингу” володіли бізнесмени Василь Хмельницький та Андрій Іванов із “Київської інвестиційної групи”. На початку 2010-х років Хмельницький розповів, що вже давно вийшов із цього бізнесу і продав частку В’ячеславу Супруненку (колишній зять екс-мера Києва Леоніда Черновецького). Після перемоги Віктора Януковича на президентських виборах контроль над “Київенергохолдингом” перейшов до оточення Сергія Льовочкіна, на той час голови Адміністрації президента.

Із 2015 року компанію очолює Віталій Найдюк, який формально бізнесменом не є, але встиг попрацювати топ-менеджером у таких великих гравців українського енергоринку, як Іван Плачков, Костянтин Григоришин, Дмитро Крючков і той-таки Василь Григоришин.

За неофіційними даними, Найдюк також пов’язаний із народним депутатом і бізнесменом Ігорем Кононенком, давнім бізнес-партнером Петра Порошенка.

У 2017 році прокуратура Києва подала до суду позов про повернення у власність столиці акцій “Київгазу” і “Київводоканалу”. За версією прокуратури, у процесі створення “Київенергохолдингу”, вартість комунальних пакетів була занижена більш ніж учетверо.

“Київгаз”

Фактичний контроль над підприємством тривалий час належав т. зв. групі Дмитра Фірташа, в яку також входять нардепи від “Опоблоку” Юрій Бойко, Сергій і Юлія Льовочкіни і бізнес-партнер Фірташа Іван Фурсін.

Головою правління “Київгазу” з 2010 року є Сергій Горовий – чоловік старшої доньки Юрія Бойка.
Директором компанії “КиївГазЕнерджі” (дочірнє підприємство “Київгазу”, займається безпосереднім обслуговуванням споживачів, про неї – див. вище) був призначений Владислав Красавін, помічник нардепа Юрія Бойка.

За повідомленнями ЗМІ, віднедавна в менеджмент “Київгазу” були введені люди, пов’язані з Ігорем Кононенком. Окрім того, головою наглядової ради “Київгазу” був призначений згаданий вище Віталій Найдюк.

“Київводоканал”

За повідомленнями ЗМІ, починаючи з 2010 року, фактичний контроль над “Київводоканалом” перейшов до людей з оточення Віктора Януковича і тодішнього мера Києва Олександра Попова. З квітня 2016 року директором “Київводоканалу” призначений екс-директор департаменту РКІ КМДА Дмитро Новицький, близький до замголови КМДА Петра Пантелєєва, який курирує житлово-комунальну сферу столиці й вважається одним із найбільш впливових чиновників у оточенні київського мера.

У грудні 2017 року Київрада дозволила КМДА подовжити з “Київводоканалом” договір про оренду майна міської громади до 2033 року.

Источник: Politeka