Тріумф Тупальського як діагноз українських реформ
Глава ДФС Мирослав Продан перевів Сергія Купальського — одного з найбільш одіозних митників останніх років — із регіонального рівня роботи на державний. Це призначення ставить жирну крапку в розмовах про реформи фіскального відомства, та й щодо про можливість цивілізованої роботи митниці в Україні. Про це пише from-ua.com.
Сергій Тупальський (ліворуч) тепер працює з Мирославом Проданом на відстані не телефонного дзвінка, а витягнутої руки
Сергій Тупальський, безсумнівно, найвідоміший співробітник української митниці на сьогодні. У плані медійної впізнаваності конкуренцію йому могла становити хіба що Юлія Марушевська в період її роботи в Одесі — але її технічно прибрали з ДФС саме тоді, коли злітала зірка Купальського в Києві. І якщо Марушевська свого часу символізувала надії на оновлення безпросвітно корумпованої галузі (наскільки наївними б ці надії не здавалися), то Тупальський символізує щось зовсім протилежне: крах будь-яких оптимістичних очікувань, впевненість у повальній корупції та груповій поруці держчиновників, та цинізм, з яким «обновленці» постмайданного періоду займаються хабарництвом безпосередньо у своїх робочих кабінетах.
Те, що одіозна репутація не завадила (а радше навіть допомогла) Тупальському обійняти посаду директора Департаменту адміністрування митних платежів ДФС, багато що говорить про ту систему ціннісних координат, у якій перебуває нинішнє керівництво фіскального відомства. Якщо вже численні кримінальні справи і грандіозні публічні скандали, пов’язані з роботою Київської міської митниці в період керівництва Купальського, не перешкоджали цьому кадровому призначенню, отже, діяльність ДФС жодним чином не пов’язана з слідуванням букві та духу закону.
Нагадаємо, які віхи передували призначенню Купальського в топ-менеджмент фіскальної служби країни.
Як зазначено в його офіційній біографії, в середині дев’яностих Тупальський почав кар’єру в прикордонних військах, а потім перейшов працювати в СБУ, де працював до грудня 2013 року. Саме в тому самому грудні, коли на Майдані вже почалися активні протести проти кліки Януковича, Тупальський влаштовується на службу в Міністерство доходів і зборів під керівництвом Олександра Клименка — одного з ключових представників умовної «сім’ї» колишнього президента, проти всевладдя якої й протестували на київських вулицях.
Успішно переживши зміну влади, Тупальський стає начальником відділу митного поста «Східний термінал», у найкоротші терміни стає начальником поста «Святошина», потім поста «Столичний», а потім і очолює всю Київську міську митницю.
Саме в цей момент розмах діяльності Купальського стає настільки значним, що інформація про неї стає загальновідомою. А сам Тупальський перетворюється на постійного героя ЗМІ – причому героя суто негативного спрямування.
Першим гучним скандалом виявилося журналістське розслідування роботи митно-брокерської компанії «Тріумф-СВ», нібито названої на честь Купальського Сергія Васильовича та контрольованої його родичами.
Журналісти відстежили, як «Тріумф-СВ» зі своїми замовниками старанно переміщалася по різних митних постах, точно повторюючи шлях кар’єрного руху Купальського. Оформляючи товари за заниженою вартістю, «Тріумф-СВ» позбавляла держбюджет доходів у десятки мільйонів гривень. Сам же Тупальський зв’язок із цією компанією заперечував і навіть боровся в судах зі ЗМІ, зобов’язуючи їх спростовувати результати своїх розслідувань. Утім, таких спростувань на сьогодні не надходило.
Ба більше, наприкінці 2016 року НАБУ навіть відкрило кримінальне провадження №42016000000003646, присвячене діяльності «Тріумф-СВ» і пов’язаних із нею компаній. Проте воно було успішно спущено на гальмах — як писали ЗМІ, завдяки впливу кума Купальського Анатолія Новака, заступника директора НАБУ.
До речі, Тупальський активно виступав у пресі, проводячи інформаційні кампанії на власний захист. Що цікаво, матеріали на підтримку Купальського виходили навіть на таких екзотичних ресурсах, як «Кремль Рус», де серед нескінченного потоку статей про велич Путіна у січні 2017 року таємничим чином затесалася репліка, яка закликала залишити Купальського на посаді голови Київської міської митниці заради проведення реформ.
У якийсь момент схеми незаконного оформлення імпорту на Київській міській митниці стали настільки задушливими для підприємців, що Тупальський удостоївся персональних акцій протесту під будівлями ДФС і правоохоронних органів. Від фіскального відомства вимагали не допустити Купальського до відкритого конкурсу на заміщення посади голови столичної митниці — оскільки весь цей час він працював у статусі в. о.
Флеш-моб «Як жирує керівник-корупціонер Київської міської митниці Сергій Тупальський» під стінами Генеральної прокуратури. 17 травня 2017 р.
Хоч як дивно, акції подіяли, і Тупальський справді не позбувся приставки в. о. — його робота в статусі тимчасового керівника митниці щомісяця пролонгувалася головою ДФС Мирославом Проданом.
Від чого ще не вдалося позбутися Тупальському, то це від низки супроводжувальних скандалів. І восени минулого року вибухнув скандал велетенських масштабів: коли був заарештований Вадим Альперін, мільярдер і «король контрабанди», якого звинувачували в реалізації масштабних схем незаконного імпорту через ту-таки Київську міську митницю.
Гучний арешт Альперіна (формальний привід — спроба дати хабар детективу НАБУ) і його гучне звільнення під заставу в 21 мільйон гривень по-справжньому прославили звичаї столичної митниці та її керівництва. У цей період ім’я Купальського стало відомо, без перебільшення, всій країні — надто гучною була справа про багатомільярдні потоки контрабанди, які курирували вищі митні чини.
Одна зі схем, про яку йдеться, була така. Компанії-імпортери намагалися розмитнити товари, ввезені в Україну з Китаю, навмисне вказуючи в декларації суми, менші від ринкової вартості. Митники спочатку піднімали платежі, і тоді комерсанти доплачували різницю, після чого забирали вже розмитнений товар і продавали по всій країні. Але потім імпортери зверталися в суд і домагалися скасування рішення про донарахування митних платежів. А домогтися цього їм було нескладно, оскільки представники митниці зі свого боку засідання… ігнорували.
Ще до арешту Альперіна за клопотанням детективів НАБУ Солом’янський суд столиці заарештував 450 млн грн, які були на депозитних рахунках Київської міської митниці. Ці гроші, як вважали детективи, були речовим доказом розслідуваних злочинів.
Однак і цього разу Тупальському вдалося піти від претензій правоохоронних органів безпосередньо до нього самого. Кільце навколо начальника столичної митниці стислося кількома місяцями пізніше. Саме тоді вперше пролунала інформація про те, що Тупальський залишить столичну міську митницю.
30 січня в результаті обшуків військовою прокуратурою і СБУ був затриманий заступник Купальського, якому було висунуто обвинувачення у вимаганні хабарів у підприємців за оформлення товарів на митниці. Як повідомили ЗМІ, сам Тупальський цього дня був оперативно «заднім числом» переведений на посаду в ДФС, щоб уникнути скандалу, який тінню падав на його власну репутацію і репутацію керівництва фіскальної служби загалом.
Щоправда, сам Тупальський тоді публічно спростовував перехід у центральний апарат ДФС. А інформацію про обшуки коментував ухильно — натякаючи, що засобам масової інформації він беззастережно не довіряв би.
Лише через майже два тижні Тупальський усе ж таки визнав, що в ході обшуків було заарештовано його заступника Юрія Коваленка, якому суд призначив заставу в 3 млн гривень.
Економічний експерт Олександр Охріменко іронічно прокоментував спробу Купальського представитиобшуки і арешт Коваленко як результат війни проти контрабандистів благородних митників, які знищують сірі схеми:
«Той факт, що «сірі схеми», про відсутність яких говорить начальник Київської митниці, завжди існували, існують і будуть існувати, є безперечним. Тут Тупальський явно лукавить. Щорічний фінансовий оборот від експорту-імпорту товарів становить близько 40 млрд грн. Як правило, на митницях осідає і розходиться по кишенях від 10% до 15%. Не виняток і митний пункт «Столичний». Київська митниця – лише ланка у величезному корупційному ланцюзі. Якщо б Сергій Тупальський був чесним керівником митниці, його б давно звільнили».
Слова Купальського суперечать і свідченнями підприємця, за скаргою якого на дії Коваленка і було відкрито кримінальну справу. Олександр Івашина, власник компанії «Віндейл», докладно розповів про те, як заарештований митник вимагав у нього хабар за оформлення контейнерів із товарами — причому Коваленко не приховував, що гроші він бере для передачі Тупальському.
Нарешті, 16 квітня на своїй сторінці в Facebook Тупальський із романтичним формулюванням оголосив, що прогнози про його переведення в ДФС — причому саме на ту посаду, про яку писали ЗМІ — були виправдані.
Колеги митника цілком виразно відгукуються про справжні завдання Купальського, який влаштувався тепер у центральному апараті ДФС.
«Продан пересунув Купальського ближче до себе, щоб збільшити можливості заробітку коштів. Адже це і передбачає його нова посада: адміністрування податкових платежів, причому в державному масштабі. Інше питання, яким саме чином вони будуть зароблятися і в чиї кишені йти. А Тупальський уже прославився своїми ноу-хаув цьому питанні. Схеми Альперіна, масовий нелегальний ввіз автомобілів та інші радощі тепер, очевидно, стануть офіційною методикою для всіх митних постів країни», — розповів співрозмовник у фіскальній службі.
У світлі вищесказаного питання про те, чи знаходиться керівництво ДФС у здоровому глузді, проводячи таку кадрову політику, можна вважати риторичним. Саме на Мирославі Продані лежить персональна відповідальність за те, що чиновник, пов’язаний із найгучнішими скандалами на митниці, не відстороняється від роботи, а отримує підвищення.
Але що з приводу призначення Купальського думає міністр фінансів Олександр Данилюк, який і без того визнавав ДФС одним із найбільш корумпованих органів у країні?
Що думає про це призначення Володимир Гройсман, який перед парламентом називав Мирослава Продана «прогресивним керівником, абсолютно нетерпимим до будь-якої корупції»?
Тріумф Купальського — мерзенний плювок в обличчя тієї частини українського суспільства, яка сподівалася, що після зими 2014-го року корумпованість перестане служити пропуском на вищі державні посади, а вічною печаткою ганьби. Ці надії розтерто в порох важкою ходою української реальності: в якій корупція, продажність і кумівство здатні зламати будь-які реформи.
І останнє. Днями з’явилася інформація про те, що в Адміністрації Президента переконані в неминучому отриманні чергового траншу МВФ, і тому не поспішають з виконанням антикорупційних зобов’язань України, зокрема, зі створенням Антикорупційного суду. Так ось здається, що історія з Тупальським може стати значно переконливішим негативним аргументом для міжнародних кредиторів, ніж будь-які благі спонукання українських чиновників про невідворотність реформ.