Ліміт на шопінг: як депутати обмежили права українців

Зокрема, ВР обмежила безподатковий імпорт трьома посилками по 150 євро. У чому суть цього «ноу-хау» та кому вигідна така законодавча ініціатива, з’ясовувала Politeka.

7 грудня депутати ухвали Проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році (№6776-д). Якщо президент підпише цей закон, то обмеження почнуть діяти уже з 1 січня 2018 року.

Закон обмежує безподаткове ввезення товарів в Україну трьома посилками на місяць (до 150 євро — кожна) на адресу одного одержувача. Четверта і всі наступні обкладатимуться податком на додану вартість — 20%, митом — 10%, а деякі категорії товарів — акцизом.

Навіть якщо товар у четвертій посилці коштуватиме лише один євро, податки все одно доведеться заплатити.

Нагадаємо, що на сьогодні українці можуть без сплати податків отримати на своє ім’я необмежену кількість посилок вартістю до 150 євро кожна.

Якщо вартість посилки перевищує 150 євро, то її одержувач уже зобов’язаний заплатити в бюджет близько 32% від цієї суми. Наприклад, митниця оцінила товар у 500 євро. Віднімаємо суму мінімального безподаткового ввезення – 150 євро. В результаті отримуємо 350 євро. Тепер множимо цю суму на 32%. Вийде 112 євро – саме стільки особа мусить заплатити в держбюджет.

short_link url=”https://politeka.net/reading/553376-petro-shhedrovitskij-rosiya-rizikuye-zniknuti-z-litsya-zemli/”]Читайте также[/short_link]

Згідно з логікою ухваленого закону, за четверту і наступні посилки одержувач платитиме податки з усієї митної вартості товару – за такою ж формулою.

В уряді пояснюють, що цей закон покликаний боротись, власне, з ухиленням від спалити податків. Там переконані, що безподаткове ввезення необмеженої кількості товарів у посилках із лімітом 150 євро підприємливі українці  перетворили на «схему».  Мовляв, більшість із них свідомо періодично замовляють імпортні товари так, аби вкластись у 150 євро та нічого не платити державі.

Проте самі перевізники не погоджуються з таким підходом. Вони вважають, що цей закон  не допоможе позбутись «схем» та аж ніяк не наповнить бюджет. Навпаки, провідні експрес-перевізники переконані, що зайве податкове навантаження лише ускладнить життя простим українцям та представникам бізнесу.

«Без будь-якого обговорення з громадськістю та експертами було внесено зміни до Податкового кодексу, – розповів президент Української асоціації Директ-маркетингу Валентин Калашник. – Ці зміни стосуються 3,5 млн людей, які мають досвід купування товарів у Інтернеті. Поштово-логістичні оператори та державна податкова служба мають налагодити систему, за якою українці, які отримують більше ніж три посилки на місяць, мають бути відслідковані, й уже з четвертої посилки мають бути сплачені податки. Це ні технічно, ні організаційно, ні фінансово організувати неможливо. Загалом маємо 45-50 млн посилок, які надійшли з-за кордону в 2017 році. В 2016 році це було близько 40 млн. Якщо розділимо кількість посилок на кількість досвідчених користувачів, виходить 1,1 посилки на місяць. Згідно зі статистикою, сім’я – це 2,16 особи. Тобто на сім’ю можна буде замовити мінімум 6-7 посилок на місяць. Єдине, що ми створюємо цим законом – зайвий досвід спорудження парканів із боку держави».

Фахівці переконані, що податкова служба України нездатна виконати покладені на неї механізми контролю. Та й кількість людей, які мали б цим займатись, у нас недостатня.

За словами в.о. генерального директора ПАТ «Укрпошта» Ігоря Смілянського, урядовці вирішили потішити українців новорічним подарунком – лотереєю.

«Цей закон має набути чинності 1 січня, – розповідає він. – Це технічно реалізувати неможливо. Уявімо, що людина отримала дві посилки через «Нову пошту», а дві – у нас. Яка з них буде четвертою? Та, яка 27 євро, чи та, яка 5? Йдеться про мільйони посилок. Уявіть, скільки митників повинні додатково з’явитись з комп’ютерами для відслідковування. Всі вони мають щось забивати в якісь реєстри, щось має відбуватись, а потім лотерея – визначати, яка ж посилка є четвертою. По-друге, ніхто не може назвати дві цифри – скільки передбачається додаткових доходів у бюджет і скільки для цього потрібно буде інвестувати. Це свідчить, що ніхто про українських споживачів не подумав. Когось, видається, хотіли захистити. Мабуть, видатних виробників українських телефонів або якісь інші сектори економіки. Закон іще не набув чинності, а вже в інтернеті можна прочитати, як його обійти. Як державна компанія, мусимо це виконувати, але для цього треба зрозуміти, як це робити. Історія показує: де держава не втручається – там усе розвивається».

Зі свого боку директор із правових питань «Нової пошти» Інна Хомич прогнозує, що наслідком впровадження цього закону може бути те, що зменшиться кількість поштових відділень НП, а мільйони посилок просто застрянуть на державному кордоні.

«За логікою Мінфіну, у якийсь спосіб усі експрес-перевізники, оператори поштового зв’язку мають долучитися чи то до баз ДФС, чи то митної служби, а далі при ввезенні посилки звернутись із запитом, який контрольний орган має опрацювати й надати відповідь – у 150 євро оцінена посилка чи більше, – розповідає юристка. – Якщо все гаразд, то перша, друга, третя посилка видається споживачу. Якщо ж ліміт перевищено (більше ніж 150 євро –ред.), то уже четверта посилка затримується до сплати ПДВ. Відповідно, навіть на цій стадії всі наші відділення мають бути підключені до мережі Інтернет. Якщо у нас немає таких коштів, мусимо обмежити кількість відділень, де споживач хоче отримати своє відправлення. Враховуючи рівень проведення Інтернету в нашій державі, обмежитись нам доведеться містами-мільйонниками або навіть обласними центрами».

Вона додала, що усі останні ініціативи в галузі поштовиків проходять під гаслами євроінтеграції, вимог ЄС.

«Але дивним чином йдемо до Європи через Росію, – наголошує Хомич. – За дивним збігом обставин, 7 грудня Федеральна Митна служба Росії також запустила нові правила для міжнародних відправлень для експрес-перевізників. Тепер вони мають подавати, як і у нас пропонується, індивідуальний податковий номер (ІПН) і електронні посилання, де придбався товар. Уже 9 грудня тисячі посилок застрягли на митних складах, митниця майже зупинилась».

У проголосованому варіанті система працювати не зможе, наголошують юристи, оскільки не визначено, хто і на якому етапі має стягувати податок, хто за це несе відповідальність. Окрім того, при ухваленні законопроекту проігноровано принцип правової визначеності. Адже Податковий кодекс вимагає визначення всіх елементів оподаткування. Цього немає.

Щодо народних обранців, то у них думка про доцільність впровадження такого закону розділилась. Одні переконані, що він допоможе боротись із тіньовими схемами, інші ж, навпаки, переконані, що це ідеальна основа для корупції та тіньової економіки.

«Якщо запитаєте більшість моїх колег, чи знають вони, за що голосували, то вони відверто скажуть, що ні, – розповів позафракційний народний депутат України Борислав Береза. – Голосували за щось хороше проти всього поганого. Цей законопроект не проходив Комітет із протидії корупції. А в ньому є корупційний фактор. Тобто це порушення процедури. Те, що ви бачили в бюджетну ніч – задоволення деяких «хотілок». Це лобістський закон, який відверто відстоює інтереси деяких інтернет-рітейлерів. Йдеться про інтернет-мережі, за якими стоять і нардепи, і дуже впливові особи. У нас нічого не стається просто так. Не можу сказати, що всі китайські телефони, які дуже популярні в Україні, змусять продавати винятково через себе. Але те, що ніхто не зможе зупинити буси, які їздять в Україну і провозять на мільярди гривень товарів – це 100%. То що ми хочемо цим законом зробити? Збільшити потік, який йтиме з Європи чи Азії в Україну і взагалі нічим не обкладатись? Хочемо тіньову економіку розвивати?».

Нардепупевнений, що доопрацювати цей закон неможливо.

«У цього закону немає економічного обґрунтування, – наголошує Береза. – Та ж Європа щороку отримує 320 млн євро збитків на адміністрування поштових відправлень. Україна така багата, що може такі суми викидати на це? Адміністрування трьох посилок вартістю по 7 дол. кожна буде обходитись дорожче державі, ніж вона отримуватиме прибутку. Навіщо це робити? Економіку ніхто не врахував. Під Новий рік чиїсь бажання були виконані, але точно не в інтересах держави. Поки що м’яч на боці АП. Якщо президент заветує закон або поверне його зі своїми правками, то цю ситуацію можна виправити».

Романія Горбач