Саакашвілі проти всіх: чим закінчиться нова політична «війна»

Читать на русском
ui-59e426e4764f73.64136356

Зокрема, він розповів, що 17 листопада в столиці українські спецпризначенці викрали грузинського журналіста, співробітника одного з найпопулярніших грузинських телеканалів «Руставі-2» Тамаза Шавшишвілі.

«У нього була акредитація і всі документи для перебування в Україні, – написав у себе в Facebook Саакашвілі. – Його закували в наручники, вдягли мішок на голову і відвезли в невідомому напрямку».

Окрім цього, екс-губернатор Одещини зазначив, що невідомі у формі викрали і його колишнього охоронця Зураба Цинцадзе, учасника АТО, грузинського офіцера Вано Надірадзе та ще одного чоловіка – Мамуку Абшидзе.

У СБУ повідомили, що з України депортували вісьмох громадян Грузії, які, наголошують у відомстві, загрожували національній безпеці.

Що ж до самого Саакашвілі, то, за словами прес-секретарки ГПУ Лариси Саган, Державна міграційна служба України відмовила йому в статусі біженця. Відтак, наголошує вона, зараз він – апатрид без жодних спеціальних обставин, які могли б унеможливити його депортацію або екстрадицію.

Нагадаємо, наприкінці жовтня генеральний прокурор Юрій Луценко заявив, що в минулому, ще за часів свого губернаторства на Одещині, Саакашвілі примусив своїх підлеглих, близько 20 осіб, оформити дозволи на проживання. Генпрокурор навіть звинуватив Саакашвілі та його близьке оточення у підготовці державного перевороту.

Хоча грузинський політик усі звинувачення називає безпідставними, шуму навколо нього та його соратників не поменшало. На чиєму боці правда та які наслідки видворення грузинського екіпажу з українського політичного корабля, Politeka запитала в експертів.

Петро Олещук, політичний експерт:

– Сама процедура, за якою грузинів вивезли з України, є доволі сумнівною. Адже депортувати людину можна лише за рішенням суду. Їх вивезли за процедурою, яку застосовують до осіб, що незаконно перетнули український кордон. Відповідно, таких порушників відправляють назад.

Зрозуміло, що ніхто з грузинів кордон у такий спосіб не перетинав. Вони тут тривалий час перебували. Дехто навіть брав участь у бойових діях в АТО на боці України. Тож маємо виразний приклад застосування вибіркового правосуддя.

Фактично тут є політичний тиск на Саакашвілі. Така собі чорна мітка на його адресу. З політичних причин Саакашвілі поки що депортувати не можуть, але в такий спосіб йому натякають, що проти нього можуть застосувати таку ж процедуру в майбутньому. Власне, це і є кінцевою метою. Поки що бояться це робити. Ситуація зараз така, що спершу хочуть дискредитувати, а вже потім депортувати.

Це все матиме достатньо негативні наслідки як усередині України, так і за її межами. Йдеться передовсім про репутаційні втрати.

Треба розуміти, що одна з ключових ідей, яку закладено в основу легітимності нинішньої української влади – протиставлення попередникам. Мовляв, дивіться, є певні проблеми, недопрацювання, але реформи тривають, країна інша.

Якщо в Україні застосовуються практики, більш властиві для Януковича, то це одразу завдає сильного удару по політичному реноме влади загалом. Вочевидь, із часів Януковича наша влада мало чого навчилась.

Не думаю, що конкретно сам Саакашвілі становить небезпеку настільки, що проти нього треба було застосовувати такі заходи, які, зрештою, можуть використати проти самої влади.

Це та сама логіка, якою користувався Янукович, який своїми діями лише підживлював протестний рух.

Якщо на Банковій продовжуватимуть у такому дусі, то не виключено, що Саакашвілі може чекати певний успіх – в сенсі підтримки з боку простих людей.

Кирило Сазонов, політолог:

– Про викрадення чотирьох грузинів поки що ми чули лише від самого Саакашвілі. Офіційної інформації немає.

Інше питання – люди, які перебувають нелегально в Україні. Логічно, що таких висилають із держави і відправляють на батьківщину. Це не варто прив’язувати ні до політики, ні до національності. Не важливо, йдеться про росіян, узбеків, чи татар – закон один для всіх.

Однак політично вся ця ситуація дуже цікава. Разовий випадок розкручується з політичними мотивами. Що, власне, й бачимо.

Тут не варто говорити про пряме протистояння Порошенка і Саакашвілі. Різні вагові категорії. Саакашвілі – не самостійна фігура. Лобіює тією чи іншою мірою інтереси Коломойського, отримуючи його підтримку та ресурси.

Останній після втрати «Привату» прагне вийти на якийсь компромісний варіант компенсації. Передовсім це стосується його банку, адже там дуже багато кримінальних справ, які веде ГПУ. Є низка конфліктів та структур, яких вважають зв’язаними, а «Приват» не хотів би їх такими визнавати. Навколо цього і тривають усі суперечки.

Тому треба дивитись на центральні фігури, а не на їхніх виконавців. Безперечно, такий метод тиску є неефективним.

Із Порошенком можна говорити мовою інтересів. Із ним дуже складно говорити мовою погроз. Він усе ж таки бізнесмен і пройшов 90-ті. Коли погрожують – відповідає агресією. Тож, вочевидь, дуже скоро всі ці активні дії завершаться, а сторони перейдуть до переговорів на якихось взаємовигідних умовах.

Поки що депортація самого Саакашвілі в Грузію буде великим проколом. Інформація про те, що він є представником США та західних партнерів – чутки.  Жодної підтримки Заходу в нього немає. Тому єдина негативна реакція буде з боку української громадськості, яка вважатиме, що так працювати не можна. Мовляв, це уже методи Януковича. Хоча владі може вистачити «розуму» для ухвалення такого рішення. Але наслідки будуть негативними. Тому краще цим не займатись.

Щодо політичного майбутнього Саакашвілі та його партії – питання дуже дискусійне. Адже рівень підтримки в суспільстві – невисокий. Може вистрілити лише на якомусь скандалі, інакше в наступну ВР не проходить.

Сергій Таран, голова правління Центру соціологічних та політологічних досліджень «Соціовимір», директор Міжнародного інституту демократій:

– Міхеїл Саакашвілі має в Україні політичні амбіції. Звичайно, якщо з країни депортуватимуть осіб, які з ним пов’язані, це сприйматиметься з політичним забарвленням.

Із другого боку, йдеться про іноземних громадян, які в Україні займаються політичною діяльністю. Українська влада реагує на цю ситуацію так, як діяла б будь-яка інша країна. Не уявляю, щоб у Євросоюзі чи Сполучених Штатах люди з іноземними паспортами могли займатися політикою, закликати до зміни влади і їм за це нічого не було.

Тому Україна застосовує міжнародну практику. Важливо, щоб громадяни власної країни могли безперешкодно займатися будь-якими публічними акціями. Як бачимо, в Україні з цим проблем немає.

Зараз прибічники Саакашвілі перекрили вулицю біля Верховної Ради, їм ніхто не перешкоджає. Це ознака того, що у нас ліберальна країна. Але тільки громадяни України, будь-якого етнічного походження, які хочуть брати участь у публічних акціях, можуть це робити.

Саакашвілі також можуть депортувати, але якщо візьмуться за це, то процедура має бути із дотриманням всіх законів та формальностей. Наприклад, він має захищати своє право на громадянство в суді. Пройти всі інстанції, якщо буде потрібно. У нього повинна бути абсолютна підтримка. І будь-яке рішення суду мають виконати.

Романія Горбач, Ольга Головка


Телетайп: чи є життя після «нормандського формату»?

Телетайп: синопсис четвертого сезону прямоефірного серіалу «слуга народу»

Телетайп: рейтинг влади падає, терміново пора політично дорослішати

Телетайп: наїстися політики до завороту мізків

Телетайп: теорія повітроплавання стосовно української політики

Телетайп: про володаря доль Володимира В’ятровича та кнопочку на тім’ячку

Телетайп: «колишніх» з їх схемами треба карати, а не наслідувати!

Телетайп: баланс між США і Китаєм – ключ до реального миру на Донбасі

Телетайп: невигадані сюжети для продовження серіалу «Слуга народу»

Телетайп: індульгенція Зеленському, ренегат Порошенка і Портнов як професор юридичного свавілля

Телетайп: «Слуга народу» нависає над країною, як колись КПРС

Телетайп: оглядини Зеленського в Європі, «непонятки» в Мінську і «ударні» метання Кличка

Телетайп: слідом за ситуаційною кімнатою Порошенко може поцупити і київське ППО?

Телетайп: екіпаж яхти «біда» набраний і готовий до кругосвітньої регати?

Телетайп: президент Зеленський в приймах у олігархічної системи

9 травня: історія проти істерії

Ціна 9 травня – вічна військова травма

Парад цинізму: як день скорботи перетворили на свято

Телетайп: зв’язка «Порошенко-Путін» проти президента Зеленського?

Показати ще