Розпуск Верховної Ради: коаліція радше жива чи мертва?

Читать на русском
рада

Тривалий час політичні сили, які входили до більшості, мали суперечності. Останньою ж краплею стало спільне голосування БЮТ та Партії Регіонів за пакет законопроектів, спрямованих на обмеження влади президента. Після цього НУ-НС і заявив про вихід із коаліції.

Утім, позачергових виборів так і не відбулося. Після тривалих перипетій політична криза 2008 року закінчилася відновленням «демократичної коаліції», до якої долучився ще й Народний блок Литвина.

Politeka дізналася, чи є зараз ризик розпуску парламенту, які можуть бути для цього причини, зокрема, чи є коаліція у Верховній Раді.

Сергій Таран, голова правління Центру соціологічних та політологічних досліджень «Соціовимір», директор Міжнародного інституту демократій:

– Нині коаліція в українському парламенті радше жива, ніж мертва. Хоч і складно, бо це демократія, але голосування відбуваються. В українських умовах результати голосування – це і є показник наявності коаліції. Час від часу депутати, які навіть не входять у більшість, можуть голосувати за урядові проекти, і навпаки – ті, які входять до коаліції, можуть бути в опозиції до владних проектів. Наприклад, «Батьківщина» голосувала за закон про освіту, хоча не входить до більшості. «Самопоміч» каже, що голосуватиме за медичну реформу, хоча теж не у коаліції. А от багато окремих депутатів, які формально входять до владної більшості, часто категорично не хочуть голосувати за закони, які ця провладна більшість пропонує.


Голосування в українському парламенті відбуваються не строго по лінії «більшість і меншість». Це не погано і не добре. Просто факт. Завдання парламенту якраз і полягає у тому, щоб стимулювати політиків знаходити спільну мову, навіть якщо вони з різних політичних сил.


Поки голосування відбуватимуться, у президента не буде необхідності підписувати указ про дострокове припинення повноважень Верховної Ради. Позачергові вибори стануть можливими лише тоді, коли люди, які формують більшість, не зможуть знайти спільну мови між собою. Так склалося, що влада в Україні найбільше потерпає не від тиску ззовні, а від внутрішніх розколів. Тому такий ризик завжди існує. Однак зараз в учасників політичного процесу немає бажання йти на позачергові вибори. Їх ніхто не планує.

Андрій Миселюк, директор Інституту соціально-політичного проектування «Діалог»:

– Зараз ситуація кардинально відрізняється від 2008 року. Тоді йшлося про спробу переписати Конституцію, щоб урізати повноваження президента. Протягом 2008 року БЮТ і Партія регіонів намагалися об’єднатися. Їм це не вдалося, проте після таких конкретних загравань із «регіоналами», звісно, про жодну коаліцію з БЮТ не могло бути й мови. Тоді й постало питання, як функціонуватиме Верховна Рада. Президент Віктор Ющенко хотів її розпустити, але вже не мав ресурсу, на який міг спиратися. У 2007 році парламент вдалося розпустити, бо тоді Ющенко мав опору НУ-НС і БЮТ, представники яких написали заяви про складання депутатських повноважень, і стало можливо проводити позачергові вибори. Друга ж спроба відрізнялася тим, що БЮТ в жодному разі не хотів проводити вибори. Опори в нього вже не було.

Зараз ситуація в Україні лежить у зовсім іншій площині. Законодавство вимагає, щоб коаліцію було створено більшістю депутатів. Так і сталося. Зараз їм закидають, що частини депутатів не вистачає. Проте є юридичний факт, що її все ж таки було створено. Що ж до практичної площини діяльності коаліції, бачимо, що закони ухвалюють. Хоча часто не голосами коаліції, оскільки їх там не вистачає.

Коаліція діє ситуативно. Коли їм потрібно, вони об’єднуються із «Волею народу», «Відродженням», іноді з Опоблоком, постійно збирають необхідні голоси під відповідні голосування. У такому режимі коаліція функціонує досить давно. Цей конвеєр налагоджено, їм вдається ухвалювати закони, які необхідні уряду. З цього погляду можна сказати, що вони працюють ефективно, і жодних передумов, щоб ця система зазнала істотних змін, немає. До того ж усі зараз орієнтуються на чергові вибори, а не на дострокові.

Віктор Небоженко, директор соціологічної служби «Український барометр»:

– Якби в Україні була суто пропорційна система голосування, існування коаліції зараз було б під питанням. Можна було б стверджувати, що коаліцію спочатку сформували п’ять фракцій, тепер лишилося дві, які до того ж арифметично не становлять більшість. Однак в Україні парламент формується із двох джерел – конкурентних партій та депутатів-мажоритарників. Якраз останні й голосують, коли їх просять. Якщо голосування відбуваються, коаліція існує. Юридично тут складно мати претензії до Верховної Ради.


Зараз немає жодних причин для дострокових виборів. Тільки якщо буде конфлікт усередині керівних «Блоку Петра Порошенка» і «Народного фронту». Якщо вони почнуть з’ясовувати стосунки, це перетвориться на позачергові вибори. До того ж іще не відомо, які – парламентські чи президентські.


Ольга Головка


Телетайп: чи є життя після «нормандського формату»?

Телетайп: синопсис четвертого сезону прямоефірного серіалу «слуга народу»

Телетайп: рейтинг влади падає, терміново пора політично дорослішати

Телетайп: наїстися політики до завороту мізків

Телетайп: теорія повітроплавання стосовно української політики

Телетайп: про володаря доль Володимира В’ятровича та кнопочку на тім’ячку

Телетайп: «колишніх» з їх схемами треба карати, а не наслідувати!

Телетайп: баланс між США і Китаєм – ключ до реального миру на Донбасі

Телетайп: невигадані сюжети для продовження серіалу «Слуга народу»

Телетайп: індульгенція Зеленському, ренегат Порошенка і Портнов як професор юридичного свавілля

Телетайп: «Слуга народу» нависає над країною, як колись КПРС

Телетайп: оглядини Зеленського в Європі, «непонятки» в Мінську і «ударні» метання Кличка

Телетайп: слідом за ситуаційною кімнатою Порошенко може поцупити і київське ППО?

Телетайп: екіпаж яхти «біда» набраний і готовий до кругосвітньої регати?

Телетайп: президент Зеленський в приймах у олігархічної системи

9 травня: історія проти істерії

Ціна 9 травня – вічна військова травма

Парад цинізму: як день скорботи перетворили на свято

Телетайп: зв’язка «Порошенко-Путін» проти президента Зеленського?

Показати ще