Олександр Ольшанський про формальне блокування соцмереж і програш в інформвійні (відео)

– На вашу думку, чи необхідно було блокувати російські онлайн-ресурси? Яка справжня причина заборони?

Громадяни, або, як зараз модно говорити, громадянське суспільство, мають державу в цьому обмежувати. У цьому процесі десь досягають балансу. Як у шаховій партії: хід, а тепер має бути хід іншої сторони. Якщо ходу іншої сторони не буде, перша сторона зробить іще один хід.

– Яким може бути хід у відповідь?

– Послатися на Конституцію і сказати, що цього робити не можна.

– Ресурси заборонили на три роки. Президент Порошенко каже, що це зроблено з метою безпеки. Чи отримаємо ми цю безпеку в інтернеті від російської пропаганди?

– Історія досить цікава. У самому указі немає причин. У попередніх указах щодо санкцій причини були.

Потрібно ще чітко розмежувати дві речі. Одна річ – економічні санкції. Власне, указ про економічні санкції. Там їх 400. Ми воюємо, тож ок. Але з 400 є два абзаци, що незрозуміло звідки взялися, де написано про блокування інтернет-ресурсів. Це не економічні санкції, а інша історія. Звідки вони там взялися, не зазначено. Версія, озвучена президентом: із метою боротьби з пропагандою.

– Та задля безпеки.

– Таку версію оприлюднив Facebook, а не президент. Президент сказав, що з метою боротьби з пропагандою. А для цього – штука заслабка.

Із метою безпеки, якщо говорити про витік даних користувачів та ін., теж доволі слабка аргументація, якщо врахувати, що ті самі мобільні оператори фактично належать Росії, а вони мають більше даних, ніж мережа, в яку ви входите. І російські банки є. І взагалі, якщо це зроблено з метою безпеки, то чому в 2017, а не в 2014 році?

Ми зараз стаємо на слизький ґрунт: вигадуємо за президента питання і самі на нього відповідаємо. Мені здається, що якщо президент говорить про боротьбу з пропагандою, то так і є. Давайте дотримуватися цієї версії.

– Які дані про нас отримує соцмережа? Що вона знає про нас?

– Вона про вас знає те, що ви туди віддали. Плюс, якщо ви зайшли з телефона, вона може знати вашу геолокацію, ваше місцеперебування.

– Що буде з даними «ВКонтакте»?

-Вони нікуди не подінуться.

– Хто до них має доступ?

– Це питання. Ви мене намагаєтеся штовхнути на слизьку доріжку спекулятивних припущень. Я можу припустити багато чого. Але це має бути обґрунтовано.

Щодо «ВКонтакте» достатньо обґрунтованим припущенням є те, що вони співпрацюють із ФСБ. Так, мабуть, ФСБ може мати доступ до даних українських користувачів. Але я думаю, що ФСБ може мати ці дані ще з дуже великої кількості джерел і давно. Прив’язувати блокування до історії про дані – спекулятивне припущення.

– Але та сама пропаганда, яка є в «Одноклассниках» і «ВКонтакте», може прийти і в Facebook.

– Може. Я й кажу, що ця дія – безглузда. Вона шкідлива і з боку пропаганди, і з боку безпеки.

Із боку безпеки – не закриває всі інші можливості, але створює багато проблем. З боку пропаганди все ще гірше. Фактично ми визнали, що Путін три роки все робив правильно, коли блокував українські ресурси. Тепер ми робимо так само. Ми визнаємо, що можна наступати на свободу слова з метою безпеки, а він розповідає саме це. В інформаційній війні це однозначний програш.

Якщо розглядати інформвійну як боротьбу за уми, то її не можна виграти забороною. Лише програти. Історія з Радянським Союзом, який глушив «Голос Америки» та «Радіо «Свобода», наочно демонструє, чим усе закінчиться.

Із витратами історія теж дуже погана. Інтернет технічно так влаштований, що будь-яке блокування коштує в мільйон разів дорожче, ніж спосіб обійти це блокування. Навстановлюють цих vpn, а далі що робитимемо?

Далі є ризики з громадянськими правами і свободами. Зараз блокування зроблять, люди поставлять собі vpn.

– Як за це каратимуть?

– Зараз ніяк. От потім, коли все не працюватиме, скажуть: “А давайте ще запровадимо відповідальність за обхід”. Це теж не спрацює. Це вже проходили Російська Федерація, Китай. Тоді скажуть: “Давайте запровадимо відповідальність за поширення відповідного програмного забезпечення”. А що це таке? Я вам поставлю в телефон програму, ви навіть не знатимете, а вас потім раз – і до в’язниці. Як у Росії – кого треба можна притягнути до відповідальності. Дуже зручно.

Вступ до клубу, де Північна Корея, Китай, Іран, Туреччина, Росія, а тепер через кому й Україна – дорога ціна за абсолютно непотрібну тактичну мету. З цієї доріжки потім дуже важко зійти.

– Тобто користувачі ніяк не захищені? Їх зможуть притягнути до відповідальності?

– Зараз ніяк. Я кажу, що станеться, якщо ми далі рухатимемося за цією конструкцєю. Зараз навіть блокувати ці ресурси необов’язково, бо юридично указ президента обов’язковий лише для органів державної влади. А громадяни, приватні компанії, інтернет-провайдери та ін. підкоряються законам України. А закони в нас видає Верховна Рада. У нас розділені законодавча і виконавча гілки влади.

Але бачите, як усе відбувається. Якщо президент сказав, потрібно виконати. Ми виконаємо, а далі що?

– Чи є українська альтернатива російським соцмережам?

– Української немає.

– Може, ніша звільниться, тоді вона з’явиться?

– Це неможливо. Щоб існувала соцмережа, потрібен певний обсяг людей, ринку. Україна фізично занадто маленька.

Мережа повинна бути певного розміру. Соцмережа на 20 млн акаунтів не живе. Щоб вона жила, потрібні 100 млн, а у нас їх немає.

– Як ви думаєте, скільки людей залишать «Одноклассники» і «ВКонтакте»?

– Я думаю, що не більше ніж 20%. Інші проігнорують, поставлять vpn. Може, це і добре. Бо підніме середній рівень комп’ютерної грамотності. Це нескладно. Завантажив, встановив додаток, в “Опері” налаштував.

– Наскільки складно провайдерам, операторам? Деякі заблокували, а інші – ні.

– Що означає слово «заблокували»? Формально виконати нескладно. Але ви так само формально обійдете. Далі починається війна – гармати проти фортечних стін. Чому перестали будувати мури після винаходу гармат? Не тому, що пушками можна пробити стіну. А тому, що побудувати стіну проти гармати в тисячу разів дорожче, ніж побудувати гармату проти стіни. Інтернет теж так влаштований. Будь-який фільтр коштує дорожче, ніж засіб його обійти.

Провайдер повинен інвестувати в блокування мільйон умовних одиниць, а людина за один долар його омине. Провайдер знову витратить мільйон. Нескінченна доріжка. Досвід Китаю свідчить, що цю війну виграти не можна. Він витратив на все десятки мільярдів доларів. Приїжджаєш туди – ФБ, Твіттера та іншого немає. Підходиш до китайця – у нього все працює.

– Мені, як інтернет користувачеві, та й іншим, думаю, теж цікаво, наскільки безпечні месенджери? Чи доступні вони спецслужбам?

– Менш доступні, ніж СМС і телефони. Абсолютно безпечних речей немає. Якщо хочуть послухати особисто вас, то технологія є. Вона не пов’язана зі зломом месенджерів. Вона пов’язана з зараженням вашого пристрою спеціальним вірусом, який зніме інформацію ще до месенджера. Поки ви ще її набиратимете.

Я не експерт із безпеки кожного конкретного месенджера. У всякому програмному забезпеченні є уразливості, дірки тощо. Я вважаю, що месенджери досить безпечні, особливо якщо вони спираються на відкриті протоколи. Наприклад, Тelegram спирається на відкритий протокол, який багато разів досліджений.

– Наші спецслужби можуть на підставі рішення суду читати месенджери?

– Вони отримають дозвіл, а що далі? Як зможуть читати, якщо вони зашифровані?

Якщо вони візьмуть до рук телефон, а там немає пароля і відбитків пальців, то відкриють його і зможуть читати. А якщо немає доступу до вашого пристрою, то ні.

Віддалено читати можна в один спосіб, про який я вже сказав – через зараження вашого пристрою спеціальним вірусом.

– Вірус Wanna Cry, який підірвав мережу, зупинили. Скажіть, від нього вже немає загрози?

– Вона є. Що значить “зупинили”? У цьому вірусі творець залишив якийсь резервний механізм аварійного відкриття. Якщо його модифікують і випустять без такого механізму, то ми отримаємо епідемію з багатьма нехорошими наслідками.

– Чи багато українських користувачів постраждало від нього?

– Важко сказати. Я чув цифри кілька відсотків. Я не знаю, як оцінити – це багато чи мало.

Але історія неприємна. Я думаю, що найближче десятиліття буде періодом проблем безпеки в комп’ютерній галузі. Програмне забезпечення складне, але воно засноване на розробках 10-20-річної давнини, коли про проблеми безпеки ще не замислювалися в такому обсязі, в якому це відбувається зараз.

– Які поради ви можете дати інтернет-користувачами, щоб убезпечити себе в мережі?

– По-перше, потрібно зберігати свої дані. Це стосується не лише інтернету – потрібно десь зберігати резервні копії важливих даних: фото, відео, записні книжки тощо. Є різні варіанти, важливо, щоб це було не на одному пристрої.

– Хмарі можна довіряти?

– Якій? Хмара – це ж маркетингова назва. Ви довіряєте якійсь компанії, приміром Гуглу? Ок. На 100% довіряти нікому не можна, але якщо ви зберігаєте в двох місцях – це достатнє страхування.

Що ж до безпеки в тому сенсі, щоб за вами не стежили, то тут масово розвивають параною. Але певною мірою вона обґрунтована. Є ж історії про телевізори-підслухачі. Сноуден розповідав таку історію.

Щодо вірусів, які заражають комп’ютери, історія така. Якщо ви державний діяч, то це для вас велика проблема. Якщо ви звичайний громадянин, то, найімовірніше, занадто трудомістко за вами слідкувати. І, поки що, найімовірніше, вам це не загрожує. Створення та поширення такого вірусу – дуже дороге задоволення. А якщо вдастся поширити, його швидко знайдуть. Застосовують це здебільшого щодо людей, які володіють важливою інформацією.