Ігор Луценко про загадкові кроки Гройсмана та безбашену Тимошенко

Про корупційний союз у Верховній Раді, молоду команду «Нафтогазу» та чому мітинги проти підвищення тарифів провалились, розповів гість Politeka Online народний депутат фракції «Батьківщина», громадський діяч та економіст Ігор Луценко.

– По-перше, партійна робота – це не парламентська робота. Слава Богу, мені парламентської роботи більше ніж вистачає, тому брати на себе ще якісь неприродні для депутата функції – трошки занадто.

– Є ще додаткові складні функції?

– Член партії, особливо такий відповідальний, який є членом парламенту, мусить брати активну участь у партійній роботі. Я ж беру участь лише в частині виборів, тобто представляю партію в різних органах, коли триває виборчий процес. Оскільки в мене є повноваження бути там, де, можливо, хтось може не бути.

– Назвіть три основних якості Юлії Володимирівни Тимошенко, якими вона відрізняється від лідерів інших парламентських сил.

– По-перше, це безбашеність. Серйозно, це людина, яку ув’язнив Янукович, а таких небагато було серед українських політиків. Нинішня владна коаліція була тоді опозицією, говорячи відверто, кишеньковою. А Тимошенко ніколи не була кишеньковою ні в кого. Це варто поважати.

Друге – колосальний досвід. Я не пам’ятаю, коли точно Юлія Володимирівна прийшла в політику, але це точно глибокі дев’яності. Бачити розвиток нашої країни, нашого суспільства – це дуже багато для політика. Тому, мабуть, вона зараз так багато виграє саме в політичній боротьбі, бо розуміє цю країну, на відміну від багатьох її конкурентів.

Третє – це гнучкість. Я не знаю, як там в інших фракціях, точно знаю, що в «Народному фронті» тоталітаризм, є правильна думка та інші думки. А в нас усе ж таки плюралізм, сварки всередині фракції в хорошому сенсі цього слова, суперечки гарячі, кричать усі, але потім виходимо на спільну позицію.

– Тобто Юлія Володимирівна прислухається до нардепів?

– Так. А не так, як у Ляшка, «Я сказав, буде так!». У нас постійний діалог, враховані думки кожного.

– Кажуть, що в Ляшка найдисциплінованіше фракція у Верховній Раді.

– Крім декількох зрадників, яких вони таким назвали…

– Яке ваше особисте ставлення до Надії Савченко?

– Перш за все, співчутливе. Бо вона зазнала чимало чого. А тепер вона потрапила у брудний світ політики. Я їй не заздрю.

– Є думка, що «Батьківщина» використала Надію під номером 1, щоб партія пройшла до ВР. Але після повернення її з Росії вона не знайшла спільну мову з Тимошенко. Чому?

– Вона, здається, за своїм характером взагалі не схильна когось слухати. Мабуть, поміж іншого, вона від самого початку бачила себе номером один. Уявляє, що її ідеї достатні для того, аби бути основою якоїсь політичної сили. Яку, власне, розпочала будувати.

Насправді, я з нею лишень декілька разів зустрічався на формальних засіданнях фракції.

– Але ж у «Батьківщин» вже є жінка – номер один, Юлія Володимирівна. Можливо, це жіноча конкуренція?

– Ні, конкуренції не було. У партії достатньо жінок. Річ у зовсім іншому. Мабуть, це інше бачення в комплексі з рисами характеру.

– Влада піариться на тому, що в Європарламенті нарешті проголосували за безвізовий режим з Україною. Ми ж розуміємо, що це рішення позбавляє українців  візитів у посольства. Проте всередині країни нічого не змінюється. Що з цим робити?

– Побуду в цьому питані трошки опонентом вам. Насправді це дуже важливий крок. Гідність як раз і складається з таких речей – не ходити в посольства, якщо хочеш на місяць поїхати в Європу. Можливо, нарешті нас почнуть поважати в Європі.

– А, можливо, і не стануть.

– Бо ще не має безвізу в дії. Як усі формальні процедури завершать, тоді побачимо. Безумовно, це побачимо і тоді, як, власне, відчуємо, як працює безвізовий режим. Адже є і процес зупинення безвізу тощо.

– А Рада ЄС може це завернути?

– Сподіваюсь, наша влада не почне якось бешкетувати. Тому все має відбуватися далі так, як триває.

Усе це дуже важливий крок. Ми маємо російську агресію «руського мира». І це є дуже потужною зброєю в обороні від Росії. Що Європа реально може щось дати українцям. Тобто бути українцем – вигідно.

– Що може нам дати Європа?

– Вона має, перш за все, нам давати приклад для ставлення права. Зокрема, наявність корупції є проблемою того, що наші закони не працюють. Є купа гарних законів. Проте немає тих, хто примушує до їхнього виконання, ні, власне, тих, хто хоче їх дотримуватися. Концепт прав людини, концепт святості, концепт домінанти права щодо сили – це цивілізований світ. Решта матеріального добробуту йде причепом. Україна не може бути успішною, якщо люди не захищені.

– Вірите в те, що українці вже можуть влітку планувати відпустку до Європи?

– Є дуже непогані на це шанси. Якщо є політична воля європейців – немає підстав сумніватися.

– Чи може ще щось додатково зробити президент, МЗС?

– Президент може допомогти в ув’язнені якось свого друга. Це точно покращить імідж України в очах Європи. Проте сумніваюся, що таке станеться.

– Яке ваше ставлення до запровадження абонплати за газ для населення?

– Схильний трактувати це не як абонплату, а як новий податок. Ти є споживачем газу – ми тебе доїтимемо. Це ідеологія нинішньої держави. Без пояснень, чому ті чи інші платежі беруть з українця. Це справжнісіньке оподаткування, а не запровадження тарифів. Тарифи – це коли ми розуміємо їхні складові: хто і скільки від нас отримує. Це оброк з українців на газову тему.

Тут необхідно застосовувати ринковий підхід. Якщо не маємо вільного ринку, то незалежний регулятор нехай пояснить всьому суспільству, чому саме такий тариф запроваджено.

– Хто саме зацікавлений у цьому?

– Люди, які володіють роздрібними мережами, на яких можуть цупити колосальні обсяги газу. Це навіть підтверджує молода команда «Нафтогазу». Почали говорити про те, про що раніше мовчали.

–  Коли ви йшли на вибори, ви обіцяли виводити громадян на мітинги проти підвищення тарифів. Чому цього не відбулося?

– Виводили. Восени цього річ – план «шатун». Це є все воно…

– Володимир Гройсман днями заявив: «Уряд України зробить перерахунок пенсій для українських громадян достатньо суттєвий, і ми зможемо з 1 жовтня цього року підвищити пенсію в України». Що це за загадкові кроки?

– Лише сам Гройсман знає, що це за загадкові кроки. Нам було цікаво отримати розрахунки, коли він оголошував мінімальну зарплату в 3200 грн. Отримали лише це постфактум. Так само буде, думаю, і з пенсійною системою. Єдине, що не уявляю, як тут Гройсман «гратиметься» з цифрами, як це було з мінімалкою. Де він знайде всі ці ресурси, щоб номінально показати, що пенсія збільшилася.

Питання в зовсім іншому. Україні необхідно переосмислювати систему свого пенсійного забезпечення. Адже всі заводи, які перебувають у власності Ахметова, Фірташа та інших, створювалися руками саме цих пенсіонерів. Треба ставити питання – не люди, які працюють, мають утримувати пенсіонерів, а європейська модель безумовного доходу. Ми мусимо обкладати зборами тих, хто добуває надра, експлуатує стратегічні ресурси, аби утримувати населення, які ці ресурси, власне, і створило.

– А в короткий термін змінити пенсійне забезпечення?

– Дуже сумніваюся, знаючи радикальну консервативність деяких професіоналів і уряду. Вони навіть бояться припинити фінансувати сепаратистів, котрі під виглядом ветеранів отримують кошти з бюджету.

– Новий законопроект Трудового кодексу, зокрема, надає широку одноосібну владу роботодавцям на прийняття нормативних актів, що суперечить Конституції, забороняє будь-яку дискримінацію, порушує права всіх жінок. Якою є ваша думка?

– Трудовий кодекс – це довготривала історія. Не думаю, що, наприклад, раптом прийде Гройсман і поставить крапку тут. Ще не один із наступних урядів з цим розбиратимуться. Основна річ – це вирішення спорів між роботодавцями і найманими працівниками.

– Як ви оцінюєте відносини між США і Росією у світлі останніх авіаударів по базах урядових сил?

– Я не експерт з міжнародної політики. Мені здається, що я розумію, як розвиваються війни. Це та річ, яку українцям варто вітати. Бо ми не зацікавлені в тому, щоб війна між США і Росією відбувалася у вигляді торгівлі, зокрема торгів щодо України. Нарешті припинили висловлювати стурбованість, а показали рішучі дії.

Навіть у ситуації з Сирією є певні фактори, які змушують воювати західні країни. Які не лише, пов’язані з нафтою. Тому це вважаю позитивним прецедентом.

– Парламент VIII скликання доживе до кінця, чи все ж таки відбудуться позачергові парламентські вибори? Бо таке враження, що «Батьківщина» готується до цього і дещо розхитує ситуацію.

– Ситуація вже розгойдана і без нас. Річ у тім, що парламент штучно утримує цей неприродний союз Порошенка і «Народного фронту», яких насправді об’єднує корупція. Вони один одного покривають. Аваков покриває схеми Порошенка на Сході. Натомість, Порошенко тримає Авакова від переслідувань Генпрокуратури.

Якщо цей кримінальний союз зруйнувати, країна має шанси очиститися. «Батьківщина» математично не може нікого розхитати, маючи 20 місць. Наше голосування не завжди впливає на результат.

– «Опоблок» також зацікавлений у дострокових парламентських виборах.

– Це дещо перебільшене уявлення. У них розкол. «Опоблок» не має радикального зросту в рейтингу. Плюс 10-20 депутатів для них нічого не вирішить.

– Тобто дострокових виборів не буде?

– Усе йде до того, що ми матимемо ще довго цей парламент. Зупинити його зможе, можливо, якась веремія. Згадаймо, на блокаді Донбасу ми ходили по лезу бритви. Порошенко зрозумів, що потрібно дати задню ситуацію. Так само намагаються зараз маневрувати з тарифами. Якщо людям не даватимуть приводів бунтувати – парламент працюватиме ще тривалий час.