Чверть століття з «Людиною року». Історія №15: Геннадій Книшов

Читать на русском
Чверть століття з «Людиною року». Історія №15: Геннадій Книшов

В цьому році святкує свій 25-річний ювілей загальнонаціональна програма «Людина року».

Вже чверть століття програма зводить на зірковий п’єдестал справжніх лідерів незалежної України, особистостей, які професійною майстерністю, творчою енергією, яскравим талантом і мудрістю здобули широке визнання й авторитет. Шанована і відома не тільки в Україні, а й за її межами, «Людина року» активно впливає на процеси формування та становлення вітчизняної еліти, сприяє подальшому соціально-економічному розвитку держави, відродженню духовних цінностей, служить благородній справі консолідації прогресивних сил суспільства.

Щорічно, завдяки цьому унікальному проекту, ми маємо чудову можливість вшанувати найкращих, віддячити за їхню самовідданість, мужність, творчий пошук та невтомну працю. А ще – зарядитися, надихнутися цією дивовижною енергією успіху, відчути гордість за свою країну і її найкращих, найдостойніших представників.

За 25 років існування програми, історії здобутків і перемог наших видатних співвітчизників стали своєрідним літописом національного відродження і прогресу України в усіх напрямках суспільно-політичного, економічного й духовного життя.

Тож з нагоди почесного 25-го ювілею, ми хочемо разом з вами згадати найвідоміших, знакових, уславлених співвітчизників, які в різні роки отримували почесний титул «Людина року».

Імена цих людей спалахували на небосхилі української держави, як зірки.

Це люди-Прометеї, люди-легенди, чий внесок у становлення і розвиток країни важко переоцінити.

Історія № 15. Геннадій КНИШОВ

Кардіохірург найвищої світової плеяди

Кардіохірургія і відкриття великого Леонардо да Вінчі. Здавалося б, до чого тут одне до одного? Та от трапляються такі дивні і чудові випадки, коли через століття сучасний вчений ніби продовжує дослідницьку естафету видатного попередника і знаходить відповіді на складні наукові питання. А ці відповіді, в свою чергу, лягають в основу інноваційних методів лікування серця, рятуючи життя тисячі пацієнтів! Мова про Геннадія Книшова – без перебільшення генія кардіохірургії, який зробив справжню революцію в анатомії головного органу організму людини.

Ще видатний Леонардо з’ясував, що серце – це спіралевидний м’яз. Але для чого таким його зробила природа, не зрозумів. Геннадій Васильович розгадав цю загадку, дослідив головний принцип його роботи. Вчений довів, що серцевий м’яз має стрічкоподібну будову і гвинтоподібне скорочення, що дало можливість лікувати хворих методом електростимуляції по-новому, так би мовити «прицільно», в рази збільшивши ефективність. Більше того, Геннадій Книшов зі своєю командою вивів нові гідродинамічні і електрофізіологічні параметри серця на основі принципу золотого пересікання, який знову ж таки був сформульований ще Леонардо да Вінчі. Ці винятково важливі висновки лягли в основу новітніх розробок у лікуванні пацієнтів з важкими вадами серця.

Геннадій Васильович Книшов. Всесвітньо відомий вчений, кардіохірург найвищої світової плеяди фахівців цієї галузі. Учень видатних кардіохірургів М. Амосова, Д. Кулі і М. Дебейки, володар багатьох міжнародних премій, дипломів, звань за оригінальні дослідження і внесок у світову науку. На його рахунку понад 5000 операцій на серці, сотні наукових праць, десятки винаходів, він автор передових, новаторських ідей, оригінальних інноваційних технологій лікування. Присвятивши медицині все своє життя, безцінним досвідом і науковими відкриттями Геннадій Васильович щедро ділився з колегами по всьому світу. Його яскраві і змістовні виступи на конгресах і форумах, симпозіумах і конференціях звучали на різних континентах і в різних країнах – Великій Британії, Франції, Голландії, США, Канаді, Росії, Німеччині, Італії, Швеції, Австралії, Швейцарії, Португалії, Індії, Монако, Китаї (Гонконг). Українська асоціація кардіохірургів, яку заснував і багато років очолював Геннадій Васильович, піднесла цей напрям медицини на високий міжнародний рівень, сприяючи безперечному авторитету України у сфері кардіології.

…Народився Геннадій Книшов в місті Дебальцеве, на Донеччині. Закінчивши в 1958 році Донецький медичний інститут, був направлений в обласну лікарню, де зробив перші професійні кроки і за чотири роки виріс до рівня авторитетного фахівця. Він успішно оперував на всіх органах, крім серця й легенів, а хотілося освоїти і цю складну хірургію. Тому, коли випала нагода пройти стажування в Київському інституті туберкульозу та грудної хірургії, поїхав не роздумуючи. Вже за три місяці під контролем Миколи Михайловича Амосова перспективний стажер виконав першу самостійну операцію на серці. А далі, за порадою самого Миколи Михайловича, вступив до аспірантури Клініки серцевої хірургії Київського інституту туберкульозу та грудної хірургії. Кандидатську дисертацію перспективний хірург написав швидко і блискуче захистив. Свою першу наукову перемогу Г.Книшов згадував так: «Тоді великою проблемою було лікування найбільш поширеного набутого пороку серця – митрального стенозу, ускладненого тромбозом лівого передсердя. Це ускладнення практично виключало безпечну хірургічну корекцію на працюючому серці. Я запропонував шість методик операцій і розробив апарат для відсмоктування тромбів з лівого передсердя під час операції. По цій темі в 1965 році захистив кандидатську дисертацію, а методика була вперше в Україні запатентована».

Саме Г.Книшов став першим українським кардіохірургом, якого ще в період «залізної завіси» запрошувалина стажування до провідних зарубіжних клінік. В 1973 році він стажувався в США в дитячому госпіталі в Бостоні, потім у клініці Мейо, потім у клівлендському хірургічному центрі, у Національному інституті серця і легенів у місті Бетесда (США), у Техаському інституті серця, під керівництвом легендарних кардіохірургів Д. Кулі і М. Дебейкі (що оперував, зокрема, Б. Єльцина). В1978-му працював хірургом у відомих англійських госпіталях. Потім за обміном – в лабораторії міокардиопластики у професора Л. Стефенсена в Детройті. З 1984 року освоював новації в Інституті Д. Хопкінса в Балтиморі. В1991 і 1993 рр. працював у клініці професора Барвінського в Торонто і в клініці професора Хетцера в Берліні. По суті, це безперервний науковий марафон… Але в цьому була суть особистості Геннадія Васильовича, його воістину подвижницької діяльності як лікаря і науковця.

Заслуживши непересічний професійний та моральний авторитет, Геннадій Книшов пройшов шлях від аспіранта до директора Національного інституту серцево-судинної хірургії імені М.М. Амосова НАМН України. 27 років він знаходився на цьому складному і відповідальному посту, піднявши установу до рівня найкращих кардіохірургічних центрів світу. Ефективно організована наукова та клінічна діяльність колективу, очолюваного Г.В. Книшовим, дала Інституту можливість вийти на рівень світових досягнень у розробленні та удосконаленні хірургічного лікування набутих вад серця, вроджених пороках серця у дітей раннього віку, ішемічної хвороби, аневризм аорти. Пріоритет у багатьох унікальних розробках, спрямованих на порятунок життя важких хворих, належав Геннадію Васильовичу. В Україні саме він впровадив метод аортокоронарного шунтування при ішемічній хворобі серця, застосував хірургічну корекцію і оптимальне лікування складних порушень ритму серця. Під його керівництвом уперше впроваджено методику штучного підвищення температури тіла хворого при інфекційному ендокардиті, що дозволило знизити летальність від цієї хвороби у 10 разів.

Завдяки постійній підтримці навчання співробітників Інституту за кордоном, а також величезному особистому хірургічному досвіду, який Г.В.Книшов активно передавав учням і колегам, склалася потужна національна кардіохірургічна школа, яка охоплює всі напрями серцево-судинної патології та забезпечує системний розвиток кардіохірургічної допомоги в державі. За його ініціативою та за безпосередньої участі створено десятки регіональних центрів з кардіохірургії, що сприяло неухильному зростанню кількості та якості операцій на серці.

Думки, ідеї, пропозиції, результати досліджень і лікувальної практики, наукові гіпотези Г.В. Книшова викладено в численних публікаціях. Він автор 505 наукових робіт, 10 монографій, трьох підручників для студентів медичних вишів, 49 винаходів. Під його керівництвом захищено понад 40 докторських і кандидатських дисертацій.У 1992 р. Геннадій Васильович організував першу в Україні кафедру хірургії серця та магістральних судин при Київській медичній академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика. Він був постійним членом Президії наукової ради НАМН України, Ради Українського Форуму Європейської асоціації серцево-торакальних хірургів, Американської асоціації торакальних хірургів, редакційних рад 11 провідних вітчизняних і закордонних періодичних наукових видань.

Багато років Геннадій Васильович був також членом Вищої академічної ради загальнонаціональної програми «Людина року». Його енергія і життєвий досвід, оптимізм і віра у майбутнє молодої держави сприяли становленню та подальшому розвитку всеукраїнського проекту.

Внесок Академіка НАМН України, доктора медичних наук, професора Геннадія Васильовича Книшова в українську і світову медицину важко переоцінити. Гострий розум дослідника і хірурга-практика проникав у глибини ще невідомих резервів людського організму заради спасіння, лікування і продовження активного життя пацієнтів. Він вважав це звичайною роботою, шляхом до реалізації життєвої позиції — під час операцій хворі не повинні вмирати. І підтвердженням тому були сотні збережених життів майже безнадійних хворих, щасливі посмішки батьків врятованих дітей, тисячі вдячних пацієнтів по всьому світу і сльози радості їх рідних.

Життєвий шлях Геннадія Книшова яскравий зразок служіння Батьківщині та самовідданого служіння суспільству та людям. Як справжній Лікар, згораючи сам, він світив іншим. Його називали совістю української науки і практики і всі його справи були пронизані гуманізмом і добром. Завжди вірний обов’язку, справедливості та честі, він сформував вітчизняну кардіологічну школу, завдавши високу моральну та професійну планку своїм численним послідовникам. Талановиті учні продовжують його справу, реалізують плани, втілюють ідеї та мрії, даруючи надію на життя сотням і тисячам співгромадян.

В 2017 році загальнонаціональна програма «Людина року» започаткувала Спеціальну премію ім. Геннадія Книшова «За вірність гуманістичним ідеям та примноження загальнолюдських цінностей».

В наступні роки її почесними володарями стали: відомий вчений, хірург і трансплантолог, академік Національної академії медичних наук України, завідувач кафедри госпітальної хірургії Запорізького державного медичного університету Олександр Никоненко (2018), а також учень Г.В. Книшова, видатний кардіохірург, академік Національної академії медичних наук України, директор Національного інституту серцево-судинної хірургії імені М. Амосова Василь Лазоришинець (2019).

В 2004 році Геннадій Книшов був удостоєний найвищого державного Звання Герой України з врученням ордена Держави. Також він нагороджений Орденом князя Ярослава Мудрого V (1999) і IV (2008) ступенів та Орденом «Знак Пошани».

В 1994 році Геннадій Книшов було присвоєне почесне звання «Заслужений діяч науки і техніки України».

Також він є Лауреатом Державної премії України в галузі науки і техніки (2005), Лауреатом премії НАН України імені М. М. Амосова («Медицина», 2006) та Державної премії УРСР у галузі науки і техніки (1988).

9 березня 2003 року під час урочистої церемонії вручення премії «Людина року-2002» Геннадій Книшов був удостоєний високого титулу «Вчений року».

Генеральна дирекція загальнонаціональної

програми «Людина року»


«Труха» на прицілі. Чому популярний телеграм-канал під постійними атаками

"Дев'ятий вал" на озброєнні росіян в інформаційній війні з Україною

Унікальна автоестакада в Києві: наближається проект сторіччя?

Захоплення "Столичного": "правосеки" Молчанової штурмували ринок вночі, він не працює. Всі деталі, фото і відео - ЗМІ

Вікторія Галицька: сьогодні ринок туристичної нерухомості найбільш перспективний для інвестицій

Ведучий "Politeka.Online" став переможцем програми "Людина року-2020"

«Чверть століття високої місії» Нагородження переможців 25-ї ювілейної загальнонаціональної премії «Людина року-2020»

Чверть століття з «Людиною року». Літопис сучасного успіху. Історія №37: Сергій ЗАХАРОВ

Вшанування лауреатів 25-ї ювілейної загальнонаціональної програми «ЛЮДИНА РОКУ-2020»

Лауреати загальнонаціональної програми «Людина року-2020» в номінації «Регіональний лідер року»

Голова Держфінмоніторингу: у 2020 році за нашими матеріалами відкрито 314 кримінальних проваджень

Лауреати загальнонаціональної програми «Людина року – 2020» в номінації «Менеджер року»

ЛАУРЕАТИ ЗАГАЛЬНОНАЦІОНАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ «ЛЮДИНА РОКУ-2020» в номінації «Митець року»

ЛАУРЕАТИ ЗАГАЛЬНОНАЦІОНАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ «ЛЮДИНА РОКУ-2020» в номінації «Фінансист року»

Трудовой коллектив Херсонского завода карданных валов обратился к Зеленскому и Данишевской с просьбой обеспечить законность судебных решений - СМИ

Томаковское княжество. Или как фермерша Тамара Скорук «заказала» уничтожение своего зятя - СМИ

ЛАУРЕАТИ ЗАГАЛЬНОНАЦІОНАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ «ЛЮДИНА РОКУ-2020» в номінації «Міський голова року (малих міст)»

Чверть століття з «Людиною року». Літопис сучасного успіху. Історія №35: Тото КУТУНЬО

Лауреати загальнонаціональної програми «Людина року-2020» в номінації «Міський голова року (великих міст)»

Показати ще