Чверть століття з «Людиною року». Літопис сучасного успіху. Історія №8: Леонід КАДЕНЮК

В цьому році святкує свій 25-річний ювілей загальнонаціональна програма «Людина року».

Вже чверть століття програма зводить на зірковий п’єдестал справжніх лідерів незалежної України, особистостей, які професійною майстерністю, творчою енергією, яскравим талантом і мудрістю здобули широке визнання й авторитет. Шанована і відома не тільки в Україні, а й за її межами, «Людина року» активно впливає на процеси формування та становлення вітчизняної еліти, сприяє подальшому соціально-економічному розвитку держави, відродженню духовних цінностей, служить благородній справі консолідації прогресивних сил суспільства.

Щорічно, завдяки цьому унікальному проекту, ми маємо чудову можливість вшанувати найкращих, віддячити за їхню самовідданість, мужність, творчий пошук та невтомну працю. А ще – зарядитися, надихнутися цією дивовижною енергією успіху, відчути гордість за свою країну і її найкращих, найдостойніших представників.

За 25 років існування програми, історії здобутків і перемог наших видатних співвітчизників стали своєрідним літописом національного відродження і прогресу України в усіх напрямках суспільно-політичного, економічного й духовного життя.

Тож з нагоди почесного 25-го ювілею, ми хочемо разом з вами згадати найвідоміших, знакових, уславлених співвітчизників, які в різні роки отримували почесний титул «Людина року».

Імена цих людей спалахували на небосхилі української держави, як зірки.

Це люди-Прометеї, люди-легенди, чий внесок у становлення і розвиток країни важко переоцінити.

Історія № 8. Леонід КАДЕНЮК

Космічний сокол незалежно України

«Життя людини повинно починатися з мрії» – так вважав перший космонавт незалежної України Леонід Каденюк. Його життєвий шлях, яскравий і стрімкий, як політ сокола, завжди мав чіткий орієнтир: він мріяв про небо. З шести рочків, ще хлопчиком, він задумав стати льотчиком. Та ще й не простим, а льотчиком-випробувачем. Коли ж в 1961 році вперше в історії людства в космосі побував Юрій Гагарін, Льоня, якому було вже десять, визначився остаточно – він буде космонавтом. Про цю дивовижну професію мріяли майже всі хлопчаки того часу, та Леонід Каденюк ще тоді зрозумів – вирішив, значить часу не втрачай. Тож аби зміцніти фізично, записався у секцію боротьби, грав у футбол та волейбол. До речі, «ганяв м’яча» він і на борту космічного корабля «Колумбія» разом з іншими астронавтами … Та це станеться згодом, а поки що Леонід наполегливо вчився в школі.

Останній шкільний дзвоник і срібна медаль за навчання. Повний надій випускник Леонід Каденюк вступає до Чернігівського вищого військового авіаційного училища льотчиків. Ці роки Леонід завжди згадував як найкращі в житті. Курсантські будні, життя в літніх таборах на Чернігівщині, перший самостійний політ на реактивному Л-29... А головне – він освоював улюблену справу від керівництвом професіоналів найвищого класу. Час пробіг швидко – ось вже в руках диплом льотчика-інженера. Каденюка, як одного з найкращих фахівців, залишили працювати в училищі льотчиком-інструктором.

А мрія вела його далі. У 1976 році Леонід вирішив спробувати свої сили у конкурсі до загону радянських космонавтів. Відбір був дуже жорстким. Після тривалих фізичних і психологічних випробувань його разом зі ще вісьмома льотчиками вибрали серед 3000 претендентів. Підготовка передбачала вивчення багатьох дисциплін: астрономію, біологію, астрофізику, екологію, метеорологію та інші науки. Окрім цього потрібно було відмінно знати будову корабля, його технічні характеристики та деталі взаємодії з космічною станцією. Вимоги до знань з інженерії було вкрай високими. Та труднощі не лякали Леоніда. Він наполегливо навчався в групі багаторазової космічної системи «Буран» в якості майбутнього командира системи.

Тривалий час Каденюк вивчав різні космічні кораблі та літав більш ніж на 50 типах літаків різного призначення, здебільшого – винищувачах. Якщо порахувати загальну кількість часу, проведеного ним в небі, цей показник перевищить 2 400 годин. Виходить, що Леонід Каденюк відпрацював в небі 100 повних діб… Він мав унікальні інженерну та льотну підготовки. Вивчив космічні кораблі «Союз», «HYPERLINK "https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BE%D1%8E%D0%B7_(%D0%BA%D0%BE%D1%81%D0%BC%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B0%D0%BF%D0%B0%D1%80%D0%B0%D1%82)"Союз-ТМHYPERLINK "https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BE%D1%8E%D0%B7_(%D0%BA%D0%BE%D1%81%D0%BC%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B0%D0%BF%D0%B0%D1%80%D0%B0%D1%82)"», БТКК «Буран», Орбітальну станцію «Салют», частково орбітальний комплекс «Мир» та американський багаторазовий транспортний космічний корабель (БТКК) «Space Shuttle». Та й фізичні дані у Леоніда були немов створені для складної професії. Якось один лікар вирішив дізнатися «межу можливостей» льотчика, але й після потрійної норми тренувань не зміг його «закрутити». «Вперше бачу людину з таким вестибулярним апаратом», – резюмував лікар.
Коли вже за часів незалежної України постало питання про політ українця на борту американського космічного корабля, Каденюк написав заяву про намір взяти участь у конкурсі. Незабаром його викликали на комісію. І він виграв цей шанс! Адже володів всіма потрібними якостями – відмінним здоров’ям, професіоналізмом, досвідом, волею у виборі і досягненні мети. До того ж, він – космонавт-дослідник, який мав відповідні наукові знання.

Перед запуском «Колумбії» в космос і участю в цій місії, Леонід Каденюк протягом року пройшов підготовку в NASA. Безліч виснажливих тренувань і випробувань готували його до тривалого перебування в умовах невагомості.

І нарешті цей день настав. 19 листопада 1997 року Каденюк здійснив політ на американському транспортному космічному кораблі «Колумбія». Міжнародний екіпаж складався з шести астронавтів: окрім українця, до нього входило троє американців, індіанка та японець. Перед польотом кожного з них спитали, яку музику вони хочуть почути в космосі для сигналу пробудження о 7-й ранку. Леонід Каденюк не роздумував. Він одразу назвав гімн України. Так вперше в історії країни її гімн прозвучав на просторах Всесвіту…

У польоті, що тривав 15 діб 16 годин 35 хвилин 1 секунду, українець та його колеги проводили експерименти спільного українсько-американського дослідження з трьома видами рослин: ріпою, соєю і мохом. Зокрема, вони вивчали, як стан невагомості впливає на фотосинтетичний апарат рослин, на запліднення та розвиток зародка тощо.

Звичайно, всіх астронавтів тягнуло до ілюмінаторів, бо побачене заворожувало. «Я був вражений тим, як виглядає Земля з космосу. Це було просто неймовірно. Жодна фотографія не здатна передати тієї краси Всесвіту, яку людина може побачити своїми очима", – описував свій стан перебування в космосі Каденюк. Ще один його роздум: «Всесвіт – зовсім не чорна порожнеча, а багатовимірний світ, сповнений запитань і відповідей на них. Хто ми такі, навіщо й куди йдемо? Про це людство довідається, продовжуючи дослідження космосу».

На 9 добу польоту, 27 листопада відбувся запланований сеанс зв’язку з Україною. Вперше наш космонавт вів діалог зі своєю державою з орбіти Землі. Трохи пізніше на борту «Колумбії» Каденюк разом з колегами організував два вечори… української пісні. Там, у безмежному космічному просторі, прозвучали пісні «Два кольори» і «Черемшина», «Мій рідний край» у виконанні Дмитра Гнатюка, Софії Ротару… Також всім членам екіпажу Каденюк подарував українські вишиванки і вони всі разом в них сфотографувались. А ще на орбіті Землі побували «Кобзар» Шевченка, жовто-блакитний стяг та тризуб.

Значення польоту в космос Леоніда Каденюка важко переоцінити. Він був першим українським космонавтом в історії Незалежної, який виконав завдання українського уряду і підтвердив статус України як космічної держави. Без сумніву, це сприяло позитивному іміджу молодої країни у світовому співтоваристві, зміцненню її міжнародного авторитета.

Після легендарного польоту Леонід Каденюк працював у військовій авіації, отримав звання генерал-майора Збройних Сил України. Також був радником керівництва держави з питань авіації та космонавтики. У 2002 році Каденюк став народним депутатом України. У парламенті виконував обов'язки заступника голови Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки та оборони.

Плідно працював Каденюк і на науковій ниві: у 2006 році він блискуче захистив дисертацію на здобуття вченого ступеня кандидата технічних наук. Загалом він став автором 5 наукових праць та художньо-публіцистичної книги "Місія – Космос".

... Леонід Каденюк. Людина великої Мрії, легенда і гордість української космонавтики. Можна тільки здогадуватись, яка залізна воля та величезна праця йому знадобились, аби мрія його життя стала реальністю. Та він зробив для цього все, власним прикладом довівши, що для справжньої Людини неможливого не існує.

В 1999 році Леонід Каденюк був удостоєний найвищого державного звання "Герой Украни" з врученням ордена "Золота Зірка". Також він нагороджений Орденом "За заслуги" III ступеня, Орденом "За мужність" I ступеня, Медаллю "За космічний політ" (NASA, 1997).

За великий особистий внесок у зміцнення міжнародного авторитету України Леоніду Каденюку було присвоєне Почесне звання "Народний посол Украни".

7 березня 1998 року Леонід Каденюк під час урочистої церемонії вручення премії «Людина року-1997» був удостоєний Спеціальної премії «Гордість країни року».

Генеральна дирекція загальнонаціональної програми «Людина року»