Михайло Радуцький розкрив правду про медстрахування: "Як тільки приймемо закон..."

Вже у квітні стартує черговий етап медичної реформи, розпочатої ще командою минулої влади

Реформа передбачає перехід на нову модель фінансування десятків медпослуг, за які лікарням напряму буде платити Нацслужба здоров'я. У цьому ж році очікується прийняття закону про медичне страхування, запевняє голова комітету Верховної ради з питань здоров'я нації, медичної допомоги і медстрахування Михайло Радуцький, пише РБК.

Але, за його словами, комітет і МОЗ поки шукають найбільш оптимальну модель страхування для України, пам'ятаючи про високий рівень "тіньових" доходів у населення.

В інтерв'ю РБК-Україна Радуцький розповів про те, чому через кілька років вирішив знову піти у політику з командою Зеленського, про свій вплив на МОЗ, а також про те, чому тепер шкодує, що залишив бізнес.

– Вже півроку як ви прийшли з бізнесу в політику. І як вам?

– Нудно і огидно.

– Серйозно?

– Так. І одне лише питання. Навіщо мені все це потрібно?

– У бізнесі краще?

– Звичайно. У бізнесі немає поняття політичних доцільностей. У політиці все інакше: ти обнімаєшся з людиною, посміхаєшся, а на наступний день дізнаєшся, що тобі "вставили ніж у спину".

– Будете йти?

– Я йшов у політику до президента Зеленського. І сьогодні встати і піти, значить зрадити Зеленського. Мої моральні якості не дозволяють мені так зробити. Тим більше, що президенту зараз важче за всіх.

– У Зеленського немає схожих настроїв? Він не втомився від політики?

– Зеленський теж прийшов з бізнесу. Він непримиренний до корупції. Він, в принципі, навіть це слово не розуміє, оскільки ніколи в житті не бачив і не знав, що це таке. Його бізнес з цим не був пов'язаний.

І, думаю, йому все це ще у рази важче, ніж мені. І всі відносини, про які я вам сказав, думаю, у нього відбуваються у десятикратному, якщо не у двадцятикратному розмірі.

До того ж у нього абсолютно розбалансована країна в плані бажання населення змінювати і змінюватися. У нас дуже велика різниця є між Південним сходом і Заходом, Північчю і Півднем. А він президент всієї країни. І йому її треба не розшивати, що робили перед ним, а навпаки – зшивати.

– Але він теж не піде?

– Знаючи характер президента, він буде стійко тримати удар. Він дав команді слово, що у жодному разі не буде залишатися на другий термін, що зробить те, що повинен, а далі займеться тим, чим займався.

І для мене це було основоположним для прийняття рішення йти у політику. Я його знаю вже років 20, я йому вірю, він завжди тримає слово. Людина, що не збирається залишатися на другий термін, здатна робити якісь складні кроки, не озираючись на рейтинг.

– Ви бачите для себе розвиток державної кар'єри? Можливо, в перспективі – міністерська посада?

– Міністерську посаду мені пропонували з першого дня спілкування з президентом. Я не бачу себе на держслужбі саме у такому статусі. Ще років 5-7 тому, напевно, це було б цікаво.

Але сьогодні я розумію, що те, чим я займаюся у Раді, набагато важливіше. Успіх виконавчої влади багато у чому залежить від законодавчої. Стратегічно я вважаю, що на цьому місці мені цікавіше і я можу більше зробити.

Я був у виконавчій владі (заступник голови КМДА у 2014-2015 роках, - ред.). Мене звідти ніхто не виганяв, я сам встав і пішов. І з Віталієм Кличком мені теж було комфортно працювати, як і з Зеленським. Але далі, коли підіймалися вище по сходах, там все сприймалося зовсім навпаки, задавалися питання: "а навіщо це треба?". І коли я зрозумів через рік, що від мене і від Кличка мало що залежить, то я встав і пішов.

– Відносини з Кличком змінилися, коли ви прийшли в команду Зеленського?

– Дружив, дружу і, сподіваюся, буду дружити. Міняти шапки, коли приходять "білі" або "червоні", як у фільмі "Весілля у Малинівці", це не мій підхід. І одна з тез під час розмови з президентом, коли він запропонував іти до нього в команду, була про те, що я не зможу переступити через того ж Кличка, якщо так стане питання. Це всі знають, у команді до цього ставляться з розумінням.

У нашій команді сьогодні склалися різні стосунки з Віталієм. Але він не тільки мер, він ще просто людина. Все що стосується роботи, питання місцевого самоврядування, не належать до сфери мого ведення, тому тут ми навіть не перетинаємося.

– Виходячи із публічних заяв, склалося враження, що у вас далеко не найкращі стосунки з екс-керівництвом медичної галузі, з тієї ж Уляною Супрун...

– Якщо ви відстежте мої заяви в ЗМІ, побачите, що я ніколи на біле не кажу чорне. На те, що Супрун робила добре, я ніколи не скажу, що це було погано. А те, що вона робила погано, так я про це і тоді говорив і сьогодні можу говорити.

Думаю, це більше у "медійників" склалося таке враження. З Супрун ми останній раз публічно спілкувалися, коли ми у Трускавці були, у зв'язку з історією про расизм. А так з Павлом Ковтонюком я спілкуюся, а Ольга Стефанишина тепер у нас в комітеті. (обидва екс-заступники міністра охорони здоров'я, - ред.).

– І Стефанишина, до речі, часто вас критикує.

– У нас нелегкі відносини, складні. Так, критикує. Вона народний депутат, у неї є своє бачення. Хотілося б більше конструктиву у взаєминах, поки його небагато.

– Кадрові ротації у МОЗ найближчим часом будуть?

– Вони вже були. Але там ще вичищати і вичищати. Я розумію, що моя смска 29 серпня піднесла пресі можливість вважати, що я повністю координую діяльність міністерства. Але повірте, що це далеко не так.

І до того ж Зоряна Скалецька – це не проста дівчинка, якою можна керувати як лялькою. По-перше, у силу свого місця народження. Галичанками не сильно покеруєш. По-друге, вона досить розумна і досвідчена людина, у неї великий експертний досвід.

Якщо б кадрова політика МОЗ від мене залежала, як про це говорять, то Скалецька б давно встала і пішла. Вона амбітна людина. Але для неї, як і для мене, посади це не самоціль. Повірте, її довго просили, щоб вона погодилася стати міністром.

– Які стосунки у Скалецької з Гончаруком?

– Я не присутній при їх внутрішніх розмовах. Але зовні навіть у тих ситуаціях, коли у Гончарука були, можливо, протилежні думки, він жодного разу не прийняв позицію проти команди, проти свого міністра. У мене це викликає велику повагу. Ми з ним знайомі не дуже давно, але у мене з кожним днем оцінка його як прем'єра тільки зростає. У мене немає в ньому розчарування, він хороший прем'єр.

Продовження читайте ТУТ.