Тарас Барщовський: куди поділися викрадені Барщовським мільйони

Читать на русском
Тарас Барщовський: куди поділися викрадені Барщовським мільйони

У матеріалі викладені біографія та факти про Тараса Ярославовича Барщовського

Прихильники політики регулятора щодо очищення банківського сектору після 2014-го року вважають масовий вивід з фінансового ринку неплатоспроможних установ вимушеним та необхідним кроком, критики – «банкопадом», пише Голос.

Як би там не було, а нині у судах слухаються десятки справ, у яких ліквідатори банків-банкрутів позиваються до їх колишніх власників з метою відшкодування мільярдних збитків, завданих державі та вкладникам.

Одна з найгучніших з-поміж таких справ стосується «Дельта Банку», який, як вважалося 5 років тому, був занадто великим, щоб його ліквідувати. Національний банк ухвалив рішення про введення у «Дельту» тимчасової адміністрації 2 березня 2015 року. На той момент банк був:

  • визнаний НБУ системно важливим;
  • мав понад 220 відділень, у яких обслуговував близько 4 млн клієнтів;
  • третім в Україні за розміром кредитного портфеля населення;
  • 4-м на національному ринку за сукупним розміром активів.

Але які ж обставини суттєво «підкосили» «Дельту»?

За місяць до введення у банк тимчасової адміністрації з «Дельта Банку» було виведено понад 3 мільярди гривень. Як тепер вже відомо, цю аферу організував український фруктовий магнат, власник групи компаній T.B Fruit Тарас Барщовський.

Хто такий Барщовський Тарас Ярославович

Бізнесмен Тарас Барщовський відомий як засновник компанії «Яблуневий дар». «Яблуневий дар» виробляє:

  1. Концентровані соки;
  2. Пюре для виробництва відновлених соків;
  3. Соки прямого віджиму під торговою маркою Galicia.

Відшукати офіційні біографічні дані про Тараса Барщовського у відкритих джерелах складно, оскільки він є одним з найбільш непублічних українських багатіїв. Відомо, що бізнесмен розпочав підприємницьку діяльність у середині 1990-х років. Спочатку придбав автомобіль з цистерною для перевезення наливних харчових продуктів. На цій машині ввозив до України імпортні сокові концентрати, з яких у місті Городок Львівської області на місцевому підприємстві виробляла кінцеву продукцію німецька фірма. До 1999-го року Барщовський Тарас Ярославович придбав ще кілька машин-цистерн та заснував логістичну компанію «Танк Транс». У 2003-му майбутній доларовий мільйонер став власником того самого переробного заводу у місті Городок та заснував своє головне дітище - «Яблуневий дар». Станом на 2015 рік до бізнес-імперії Тараса Барщовського входили 8 заводів на території України, Польщі та Молдови. Група компаній T.B Fruit, яку магнат заснував у 2011-му році з метою об’єднати піж єдиним міжнародним брендом свої активи, нині займає близько 60% на українському соковому ринку. Наразі Барщовський володіє 8-ма заводами з переробки фруктів і овочів, які розташовані в Україні, Польщі та Молдові.

Неофіційна біографія Тараса Барщовського доступна у Вікіпедії.

Згідно з нею, Тарас Барщовський має двох дітей та одружений. Сім’я Тараса Барщовського живе не бідно. До прикладу, має у своєму розпорядженні Rolls-Royce Cullinan за півмільйона доларів та вертоліт Eurocopter France ціною у понад $1 млн. Згідно даних «Форбс» Тарас Барщовський станом на кінець 2018 року мав статки у розмірі $101 млн. Журнал «Фокус» наводить ще більшу цифру – $161 млн.

Оборудка на мільярди від Тараса Барщовського

Як згадувалося вище, НБУ визнав «Дельта Банк» банкротом 2 березня 2015 року. Відповідно, усі активи установи, у тому числі – права вимог за кредитами, мали перейти до ліквідаторів. Засновником та власником 70% акцій «Дельта Банку» був фінансист Микола Лагун. Інші 30% акцій належали американській корпорації Cargill Financial Services. Структури, пов’язані з Cargill та Барщовським, були закредитовані у «Дельті» на мільйони євро. Повертати ці гроші ніхто не збирався.

5 лютого 2015 року, коли мажоритарний власник «Дельти» Микола Лагун шукав можливості втримати банк і запобігти ліквідації, несподівано для всіх Барщовський переконав Cargill відступити права вимог за акредитивами «Дельти» на користь 4-х компаній, 2-і з яких – «Яблуневий дар» та «Танк Транс». ГК T.B Fruit подала кілька заяв про зарахування зустрічних однорідних вимог, наслідком яких стало дзеркальне припинення боргових зобов’язань компаній Барщовського перед «Дельта Банком». Згідно з заявою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, всього було здійснено більше 10 таких незаконних операцій зі «схлопування» на суму понад 100 мільйонів євро! Для Барщовського ця оборудка видавалася безпрограшною: «Яблуневий дар» та «Танк Транс» в односторонньому порядку списали свої борги та отримали нові кредити уже безпосередньо від американської корпорації.

Єдиними потерпілими у цій схемі виступили держава, вкладники «Дельти» та компанії, чиї депозити забезпечувалися автоматичним переходом прав вимоги за кредитам T.B Fruit у разі банкрутства банку. До прикладу, афера завдала понад 34 млн. євро збитків Державній іпотечній установі. Впродовж останніх 4 років суди різних інстанцій одну за одною визнавали недійсними згадані заяви про зарахування зустрічних вимог, повертаючи ліквідаторам «Дельти» права вимоги за кредитами групи T.B Fruit.

Сьогодні компанії Тараса Ярославовича Барщовського «Танк Транс» та «Яблуневий дар» - компанії-банкроти! Про припинення роботи транспортної фірми було оголошено восени 2019- го року. Справу про ліквідацію виробника соків суд відкрив за заявою ТОВ «ТБ Сад» (входить до T.B Fruit) 6 грудня. Штучне банкрутство основних компаній найбільшої фруктової бізнес-імперії України – фактично офіційна декларація Тараса Барщовського про відсутність намірів повертати вкрадені мільярди.

Проте «жарти» з державою рано чи пізно закінчуються проблемами. У вересні Верховний Суд України повернув «Дельта Банку» права вимоги до T.B Fruit на 50 млн.доларів і 34 млн.євро.

Як зазначав Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, який займається справами боржників «Дельта Банку», це дасть можливість повернути мільярди гривень кредитних коштів через продаж ліквідного майна підприємств Барщовського та прав вимоги за кредитами.

Опубліковано:

«Труха» на прицілі. Чому популярний телеграм-канал під постійними атаками

"Дев'ятий вал" на озброєнні росіян в інформаційній війні з Україною

Унікальна автоестакада в Києві: наближається проект сторіччя?

Захоплення "Столичного": "правосеки" Молчанової штурмували ринок вночі, він не працює. Всі деталі, фото і відео - ЗМІ

Вікторія Галицька: сьогодні ринок туристичної нерухомості найбільш перспективний для інвестицій

Ведучий "Politeka.Online" став переможцем програми "Людина року-2020"

«Чверть століття високої місії» Нагородження переможців 25-ї ювілейної загальнонаціональної премії «Людина року-2020»

Чверть століття з «Людиною року». Літопис сучасного успіху. Історія №37: Сергій ЗАХАРОВ

Вшанування лауреатів 25-ї ювілейної загальнонаціональної програми «ЛЮДИНА РОКУ-2020»

Лауреати загальнонаціональної програми «Людина року-2020» в номінації «Регіональний лідер року»

Голова Держфінмоніторингу: у 2020 році за нашими матеріалами відкрито 314 кримінальних проваджень

Лауреати загальнонаціональної програми «Людина року – 2020» в номінації «Менеджер року»

ЛАУРЕАТИ ЗАГАЛЬНОНАЦІОНАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ «ЛЮДИНА РОКУ-2020» в номінації «Митець року»

ЛАУРЕАТИ ЗАГАЛЬНОНАЦІОНАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ «ЛЮДИНА РОКУ-2020» в номінації «Фінансист року»

Трудовой коллектив Херсонского завода карданных валов обратился к Зеленскому и Данишевской с просьбой обеспечить законность судебных решений - СМИ

Томаковское княжество. Или как фермерша Тамара Скорук «заказала» уничтожение своего зятя - СМИ

ЛАУРЕАТИ ЗАГАЛЬНОНАЦІОНАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ «ЛЮДИНА РОКУ-2020» в номінації «Міський голова року (малих міст)»

Чверть століття з «Людиною року». Літопис сучасного успіху. Історія №35: Тото КУТУНЬО

Лауреати загальнонаціональної програми «Людина року-2020» в номінації «Міський голова року (великих міст)»

Показати ще