Ви не можете претендувати на деокупацію Донбасу і Криму, якщо програєте інформаційно, - дипломат
Балканські міжетнічні конфлікти, так само як і російсько-українське збройне протистояння, починалися з інформаційної війни. Про це у програмі «Політика навиворіт» заявив колишній Надзвичайний і повноважний посол України в Боснії та Герцоговині Олександр Левченко.
Розмову з гостем студії вів політичний експерт, співголова громадської ініціативи «Права справа» Дмитро Снєгирьов. Йшлося, зокрема, про витоки й інструменти гібридної війни на Донбасі.
Олександр Левченко багато років представляв Україну в якості посла на Балканах і був свідком міжнаціональних конфліктів у Хорватії, Боснії і Герцоговині в 90-х роках. Він вбачає багато спільних рис балканської історії із нинішньою ситуацією в Україні.
«Колишня Югославія – це дві широкомасштабні війни, значно більші, ніж у нас, і три конфлікти, співставні з нашим. Я був свідком, як вони зароджувались і як розвивались. Досвід говорить, що інформаційний компонент був одним із вирішальних», - каже дипломат.
Він вважає, що Україні необхідно його розвивати.
«Ви не можете претендувати на деокупацію Донбасу і Криму, якщо програєте інформаційно. Ви можете пригнати туди сотні танків, але у вас нічого не вийде. Тому що, перш за все, ми повинні мати продуману інформаційну політику», - робить висновок експерт.
В цьому аспекті він вважає санкції проти проросійських каналів справедливими.
«Нарешті почалися кроки держави по відношенню тих, хто розколює українське суспільство, хто сіє в інформаційному просторі України російські наративи. Їхню редакційну політику треба не просто коригувати – їх треба забороняти. Коли йде війна, а наративи держави, яка фактично веде інформаційну війну проти нас, проходять через українські канали – це взагалі для Балкан невідома справа. Такого не може бути», - резюмує він.
Нагадаємо, анексія АР Крим має стати міжнародним питанням: думка експерта.
Раніше Politeka повідомляла про те, що Левченко оцінив можливість деокупації Криму військовим шляхом.
Нагадаємо, «Права справа» з’ясувала та опублікувала список зі 120 італійцями, які перебували на території ООС.